Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Махайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової Ольги Анатоліївни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Шевченко (Дем’янову) О.А. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Відповідно до наказу голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2016 року № 8-К/02-04 суддю Шевченко (Дем’янову) О.А. зараховано до штату цього суду.
Присягу судді Шевченко (Дем’янова) О.А. склала 15 грудня 2016 року, після чого приступила до виконання повноважень у зазначеному суді.
Строк повноважень судді Шевченко (Дем’янової) О.А. закінчився 29 вересня 2021 року.
Рішенням Голови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року № 38/0/149-22 суддю Дем’янову О.А. відряджено до Татарбунарського районного суду Одеської області. Наказом голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 травня 2022 року № 3-ск/ос Дем’янову О.А. з 06 травня 2022 року зараховано до штату цього суду.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шевченко (Дем’янової) О.А.
Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 181/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення Шевченко (Дем’янову) О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Шевченко (Дем’янової) О.А.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Дем’янової О.А. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 26 листопада 2024 року проведено співбесіду з Дем’яновою О.А.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци 2, 3 пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Рівень знань Шевченко (Дем’янової) О.А. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 84,375 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 76 балів.
Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:
- у період із грудня 2016 року до 28 вересня 2021 року суддею Дем’яновою О.А. розглянуто 7 221 справу та матеріал, із них: 3 579 справ та 3 642 матеріали;
- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були дещо вищими (16,22) за середньомісячні показники навантаження в Жовтневому районному суді міста Маріуполя Донецької області (15,6);
- за результатами перегляду судових рішень, ухвалених суддею Дем’яновою О.А. у період із грудня 2016 року до 28 вересня 2021 року, скасовано 88 судових рішень, змінено – 13, що становить приблизно 1,22% скасованих та 0,18% змінених судових рішень відповідно від загальної кількості ухвалених рішень, а отже, є незначним показником щодо загальної кількості ухвалених судових рішень;
- підставами скасування та зміни судових рішень переважно є порушення норм процесуального права (51 скасовано і 3 змінено) та матеріального права (22 скасовано і 4 змінено), порушення одночасно норм матеріального та процесуального права (14 скасовано і 3 змінено), а також інші підстави, які не пов’язані з порушенням норм матеріального і процесуального права (3 скасовано і 3 змінено);
- із порушенням встановлених процесуальним законом строків Дем’яновою О.А. розглянуто 183 справи та 85 матеріалів, що становить 3,71% від загальної кількості розглянутих справ, тобто є незначним;
- згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» стосовно недотримання строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) суддею Дем’яновою О.А. у період із грудня 2016 року до вересня 2021 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 357 електронних копій судових рішень. Середня тривалість перевищення встановленого процесуального строку виготовлення та оприлюднення повного тексту вмотивованого рішення становить 1,4 дня (в окремих випадках, виготовлення повного тексту та оприлюднення здійснювалось у термін від 20 до 206 днів, але переважна більшість це 1–5 днів), що свідчить про недотримання строків виготовлення та оприлюднення в ЄДРСР повного тексту судового рішення;
- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;
- за даними суддівського досьє, інформація про результати регулярного оцінювання судді, відсутня;
- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування в матеріалах досьє відсутні.
Таким чином, оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Дем’яновою О.А., Комісія доходить висновку, що оцінка за цим критерієм становить 60 балів.
Визначаючись щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що Дем’янова О.А. після призначення на посаду судді та після закінчення строку повноважень періодично проходила навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації. Водночас суддя Дем’янова О.А. не має наукового ступеня та вченого звання; не брала участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснювала, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснювала.
Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Дем’янова (Шевченко) О.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Дем’янова О.А. набрала 67 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Дем’янова О.А. набрала 70 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу і обговорення на співбесіді.
У матеріалах суддівського досьє та в інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Дем’яновою (Шевченко) О.А. принципу політичної нейтральності, недотримання суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Дем’янової О.А. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Дем’янової О.А., відсутні.
До Комісії 21 листопада 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 17 листопада 2024 року. У висновку зазначено таке.
1. Суддя допускала судову тяганину, яка призвела до порушення розумних строків розгляду справ та мала наслідком надання учаснику справи фактичних переваг, зокрема уникнути відповідальності тощо, оскільки в окремих справах про адміністративні правопорушення щодо керування транспортними засобами у стані сп’яніння суддя без поважних причин порушувала встановлені законом строки їх розгляду, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за такі порушення через закінчення строків.
У висновку ГРД наводить 34 справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у яких провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням на момент їх розгляду строків, визначних статтею 38 КУпАП (закінчення строків притягнення порушника до адміністративної відповідальності), без належного обґрунтування причин пропуску такого строку з огляду на те, що протоколи про адміністративні правопорушення своєчасно надходили до суду, а судові рішення у цих справах ухвалено після закінчення тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.
Так, у справі № 263/3431/17 правопорушення скоєно 09 березня 2017 року, протокол із додатками надійшов до суду 14 березня 2017 року, постанову суду про закриття провадження у справі ухвалено 27 червня 2017 року (тобто через 110 днів із моменту вчинення правопорушення та 105 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/4748/17 правопорушення скоєно 08 квітня 2017 року, протокол із додатками надійшов до суду 11 квітня 2017 року, постанову суду ухвалено 10 липня 2017 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 90 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/7674/17 правопорушення скоєно 20 червня 2017 року, протокол із додатками надійшов до суду 23 червня 2017 року, постанову суду ухвалено 06 жовтня 2017 року (тобто через 108 днів із моменту вчинення правопорушення та 105 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/10778/17 правопорушення скоєно 27 серпня 2017 року, протокол із додатками надійшов до суду 29 серпня 2017 року, постанову суду ухвалено 30 листопада 2017 року (тобто через 95 днів із моменту вчинення правопорушення та 93 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/2309/18 правопорушення скоєно 24 лютого 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 28 лютого 2018 року, постанову суду ухвалено 08 червня 2018 року (тобто через 104 дні з моменту вчинення правопорушення та 100 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/4097/18 правопорушення вчинено 30 березня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 06 квітня 2018 року, постанову суду ухвалено 05 липня 2018 року (тобто через 97 днів із моменту вчинення правопорушення та 90 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/4550/18 правопорушення вчинено 12 квітня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 17 квітня 2018 року, постанову суду ухвалено 12 липня 2018 року (тобто через 91 день із моменту вчинення правопорушення та 86 днів із моменту надходження матеріалів до суду). При цьому ГРД зауважено, що у цій справі 12 липня 2018 року строки притягнення до адміністративної відповідальності ще не закінчились;
- у справі № 263/4553/18 правопорушення вчинено 12 квітня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 17 квітня 2018 року, постанову суду ухвалено 13 липня 2018 року (тобто через 92 дні з моменту вчинення правопорушення та 87 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/7082/18 правопорушення вчинено 27 травня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 30 травня 2018 року, постанову суду ухвалено 28 серпня 2018 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 90 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/5484/18 правопорушення вчинено 02 травня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 04 травня 2018 року, постанову суду ухвалено 29 серпня 2018 року (тобто через 119 днів із моменту вчинення правопорушення та 117 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/11796/18 правопорушення вчинено 27 серпня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 30 серпня 2018 року, постанову суду ухвалено 30 листопада 2018 року (тобто через 95 днів із моменту вчинення правопорушення та 92 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/12131/18 правопорушення вчинено 01 вересня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 06 вересня 2018 року, постанову суду ухвалено 03 грудня 2018 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 88 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/12453/18 правопорушення вчинено 09 вересня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 12 вересня 2018 року, постанову суду ухвалено 11 грудня 2018 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 90 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/12440/18 правопорушення вчинено 07 вересня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 12 вересня 2018 року, постанову суду ухвалено 13 грудня 2018 року (тобто через 97 днів з моменту вчинення правопорушення та 92 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/13720/18 правопорушення вчинено 27 вересня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 08 жовтня 2018 року, постанову суду ухвалено 17 січня 2019 року (тобто через 112 днів із моменту вчинення правопорушення та 101 день із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/14745/18 правопорушення вчинено 22 жовтня 2018 року, протокол із додатками надійшов до суду 29 жовтня 2018 року, постанову суду ухвалено 24 січня 2019 року (тобто через 94 дні з моменту вчинення правопорушення та 87 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/1921/19 правопорушення вчинено 02 лютого 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 08 лютого 2019 року, постанову суду ухвалено 07 травня 2019 року (тобто через 94 дні з моменту вчинення правопорушення та 88 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/2259/19 правопорушення вчинено 04 лютого 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 14 лютого 2019 року, постанову суду ухвалено 16 травня 2019 року (тобто через 101 день із моменту вчинення правопорушення та 91 день із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/3772/19 правопорушення вчинено 03 березня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 14 березня 2019 року, постанову суду ухвалено 02 липня 2019 року (тобто через 121 день із моменту вчинення правопорушення та 110 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/5529/19 правопорушення вчинено 08 квітня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 15 квітня 2019 року, постанову суду ухвалено 19 липня 2019 року (тобто через 102 дні з моменту вчинення правопорушення та 95 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/5939/19 правопорушення вчинено 16 квітня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 22 квітня 2019 року, постанову суду ухвалено 25 липня 2019 року (тобто через 100 днів із моменту вчинення правопорушення та 94 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі 263/8535/19 правопорушення вчинено 01 червня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 10 червня 2019 року, постанову суду ухвалено 30 вересня 2019 року (тобто через 121 день із моменту вчинення правопорушення та 112 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/7704/19 правопорушення вчинено 22 травня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 27 травня 2019 року, постанову суду ухвалено 30 вересня 2019 року (тобто через 131 день із моменту вчинення правопорушення та 126 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/9548/19 правопорушення вчинено 24 червня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 27 червня 2019 року, постанову суду ухвалено 29 жовтня 2019 року (тобто через 127 днів із моменту вчинення правопорушення та 124 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/16246/19 правопорушення вчинено 28 жовтня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 31 жовтня 2019 року, постанову суду ухвалено 29 січня 2020 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 90 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/17232/19 правопорушення вчинено 16 листопада 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 21 листопада 2019 року, постанову суду ухвалено 17 лютого 2020 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 88 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/13685/19 правопорушення вчинено 06 вересня 2019 року, протокол із додатками надійшов до суду 12 вересня 2019 року, постанову суду ухвалено 27 лютого 2020 року (тобто через 174 дні з моменту вчинення правопорушення та 168 днів з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/2597/20 правопорушення вчинено 22 лютого 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 22 лютого 2020 року, постанову суду ухвалено 17 серпня 2020 року (тобто постанову ухвалено через 177 днів з моменту вчинення правопорушення та 172 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/2065/20 правопорушення вчинено 10 лютого 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 17 лютого 2020 року, постанову суду ухвалено 17 серпня 2020 року (тобто постанову ухвалено через 189 днів із моменту вчинення правопорушення та 182 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/2596/20 правопорушення вчинено 23 лютого 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 27 лютого 2020 року, постанову суду ухвалено 17 серпня 2020 року (тобто через 176 днів із моменту вчинення правопорушення та 172 дні з моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/8118/20 правопорушення вчинено 28 червня 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 02 липня 2020 року, постанову суду ухвалено 29 вересня 2020 року (тобто через 93 дні з моменту вчинення правопорушення та 89 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/3482/20 правопорушення вчинено 10 березня 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 18 березня 2020 року, постанову суду ухвалено 29 вересня 2020 року (тобто через 203 дні з моменту вчинення правопорушення та 195 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/922/21 правопорушення вчинено 18 січня 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 26 січня 2020 року, постанову суду ухвалено 22 квітня 2020 року (тобто через 94 дні з моменту вчинення правопорушення та 86 днів із моменту надходження матеріалів до суду);
- у справі № 263/13717/20 правопорушення вчинено 04 листопада 2020 року, протокол із додатками надійшов до суду 10 листопада 2020 року, постанову суду ухвалено 21 липня 2021 року (тобто через 259 днів із моменту вчинення правопорушення та 253 дні з моменту надходження матеріалів до суду).
Як вказує ГРД, у судових рішеннях, ухвалених суддею в наведених вище справах, відсутні будь-які посилання на наявність об’єктивних перешкод для своєчасного розгляду цих справ (зловживання процесуальними правами учасниками сторін, невчасне надсилання матеріалів справи тощо), рішення побудовані за однаковою структурою та містять коротке резюмуюче речення з посиланням на положення статті 38 КУпАП про сплив строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. У зв’язку з цим відсутні підстави стверджувати про неможливість розгляду адміністративних справ у передбачені законом строки.
ГРД також зауважила, що в ЄДРСР міститься 201 постанова, винесена суддею у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, а отже, на думку ГРД, 34 випадки пропуску строків притягнення водіїв до адміністративної відповідальності становлять суттєву частину від всіх судових рішень судді.
2. Суддя отримала майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).
ГРД вказує, що суддя безкоштовно користувалась ліквідним майном, оскільки в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2021 роки вона зазначала право безоплатного користування квартирами в місті Маріуполі Донецької області, а саме: площею 45 кв.м, власник ОСОБА_1; площею 32,7 кв.м, власник ОСОБА_2; площею 41 кв.м, власник ОСОБА_3.
ГРД вважає, що таке безоплатне користування квартирами є подарунком у розумінні положень статей 1, 23 Закону України «Про запобігання корупції».
3. Суддя безпідставно не задекларувала майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизила і (або) завищила обсяг і (або) вартість майна, або безпідставно не подала інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснила ці дії з порушенням встановлених законодавством строків.
Суддя, на думку ГРД, занизила вартість нерухомого майна, оскільки у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік вказала, що стала співвласницею житлового будинку в місті Білгород-Дністровський площею 90,7 кв.м з розміром частки 50%, яка була оцінена в 36 065 грн. Тобто вартість кожного квадратного метра з частки судді становила лише 795 грн (32 долари США за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на 20 липня 2016 року). Обґрунтованість зазначеної вартості будинку є сумнівною, адже відповідно до аналізу інформації зі спеціалізованих інтернет-майданчиків із продажу нерухомості, навіть станом на 15 листопада 2024 року в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, мінімальна вартість квадратного метра нерухомості в місті Білгород-Дністровський становить 13 000 грн (315 доларів США за офіційним курсом НБУ на 15 листопада 2024 року).
Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді під час її кваліфікаційного оцінювання.
1. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік суддя Дем’янова О.А. в порушення пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» вказала недостовірні або неповні відомості про легковий автомобіль «Renault Scenic» 2006 року випуску, придбаний 31 жовтня 2017 року її чоловіком ОСОБА_4, оскільки у відповідній графі не зазначила відомості про вартість автомобіля на момент його придбання, а вибрала опцію – «не відомо». На думку незалежного спостерігача, може видаватись, що суддя недбало поставилась до виконання свого обов’язку щодо декларування майна члена сім’ї, що спричинило подання неповних відомостей у декларації.
2. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя вказала, що її річний дохід становив 24 091 грн заробітної плати від Державної судової адміністрації України та 1 387 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Пансіонат «Енергетик». Тобто після сплати податків загальний річний дохід судді становив 20 509,79 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із розрахунком на місяць: з 1 січня 2016 року – 1 378 грн, з 1 травня – 1 450 грн, з 1 грудня – 1 600 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року – 1 455 грн, з 1 травня – 1 531 грн, з 1 грудня – 1 689 грн.
Отже, річний прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 17 262 грн, на дитину від 6 до 18 років – 18 226 грн. З огляду на зазначене мінімальні витрати на суддю та її дитину в 2016 році мали б становити щонайменше 35 488 грн.
За доводами ГРД, Дем’янова О.А. лише після призначення на посаду судді (вересень 2016 року) набула право отримувати заробітну плату від Державної судової адміністрації України, а отже, з погляду зовнішнього незалежного спостерігача, є сумнівним можливість судді протягом 10 місяців звітного року утримувати родину з двох осіб на загальну суму 1 387 грн, що може вказувати на декларування суддею неповних відомостей про розмір фактично отриманого доходу в 2016 році.
3. Суддя в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки декларує наявність корпоративних прав, а саме:
- 50% статутного капіталу Приватного підприємства (далі – ПП) «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс» (36643249) вартістю 2 500 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Пансіонат Енергетик» (38012164) вартістю 5 000 грн.
У 2019–2020 роках суддя декларує наявність корпоративних прав лише в ПП «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс», водночас вказує, що вказані корпоративні права не передавались нею в управління.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2023 роки суддя вказує про наявність не переданих корпоративних прав, зокрема:
- 50% статутного капіталу ПП «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс» (36643249) вартістю 2 500 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Пансіонат «Енергетик» (38012164) вартістю 5 000 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Солар Бурнас» (37784450) вартістю 30 000 грн.
Наявність корпоративних прав та розбіжності в їх декларуванні в різні періоди потребує додаткових пояснень.
Суддя під час співбесіди надала Комісії усні пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та просила долучити копії документів на спростування інформації, викладеної у висновку, та підтвердження відповідних пояснень.
Комісія у складі колегії протокольним рішення долучила до суддівського досьє документи, надані Дем’яновою О.А. під час співбесіди, та врахувала їх під час кваліфікаційного оцінювання судді.
Як указувалось вище, Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, однак ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
У разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, про які зазначено в пункті 1 висновку ГРД, Комісія відзначає, що усі випадки, які призводять до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
Ураховуючи, що суд, в якому суддя Дем’янова (Шевченко) О.А. здійснювала судочинство, розташований на окупованій рф території, у Комісії відсутня можливість витребувати інформацію про вказані справи з метою перевірки обставин, викладених у висновку ГРД. Водночас Комісією враховано пояснення судді, що при розгляді справ вона докладала усіх зусиль, щоб дотримуватися вимог процесуального законодавства та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або без такої особи за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду (якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення), а також зауваження судді, що за відсутності доступу до справ та обліково-статистичної звітності вона не може надати детальної об’єктивної інформації про перебіг розгляду кожної справи.
Водночас, із суддівського досьє та пояснень Дем’янової О.А. випливає, що вона мала велике судове навантаження. Пояснення судді щодо дотримання при розгляді справ, зокрема справ про адміністративні правопорушення, вимог процесуального закону та прав учасників процесу об’єктивно підтверджуються незначною кількістю скасованих та змінених судових рішень. Також суддя документально підтвердила свою відсутність на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у 2017–2018, 2020–2021 роках, що також об’єктивно могло вливати на перебіг та строки розгляду справ, зокрема справ про адміністративні правопорушення.
З огляду на зазначене Комісія вважає, що обставини, наведені у висновку ГРД з цього питання, не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді за критерієм професійної етики, оскільки під час дослідження досьє та проведення співбесіди фактів, які свідчать про навмисне затягування суддею строків розгляду справ, не встановлено.
Стосовно недекларування витрат на житло в місті Маріуполі Дем’янова О.А. у своїх поясненнях підтвердила, що вона безоплатно користувалася вказаними квартирами, та деталізувала обставини такого користування. Суддя заперечила трактування ГРД цього користування як отримання подарунка та пояснила, що нею не здійснювалися витрати на оренду житла та оплату комунальних послуг, однак таку оплату проводив її батько, який і допоміг із пошуком житла через своїх знайомих.
Комісія враховує пояснення Дем’янової О.А., що після призначення на посаду судді орендою квартир у місті Маріуполі займався її батько, який, ураховуючи доходи її сім’ї після розлучення з чоловіком, взяв на себе усі витрати щодо найму квартир. Водночас батько судді є фізичною особою – підприємцем на єдиному податку, що підтверджено документально, тому мав можливість підтримувати сім’ю судді матеріально. Оплата батьком судді оренди за квартири у місті Маріуполі не може вважатися отриманою суддею вигодою, легальність походження якої викликає сумнів, тому Комісія вважає, що безкоштовне користування Дем’яновою О.А. майном (квартирами у місті Маріуполі) не має негативного впливу при оцінюванні відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики.
Крім того, одним із принципів оцінювання індикаторів ГРД є врахування істотності будь-якого порушення.
Отже, ураховуючи обставини користування суддею вказаними квартирами, застосовуючи зазначений ГРД індикатор крізь призму істотності, Комісія доходить висновку про недостатність підстав для рішення про невідповідність судді критерію доброчесності та професійної етики.
Стосовно ймовірного заниження суддею вартості нерухомого майна, зокрема придбаного нею спільно з чоловіком житлового будинку в місті Білгород-Дністровський площею 90,7 кв.м, суддя надала пояснення, що вони з чоловіком у 2016 році продали належну їм квартиру за 111 000 грн та придбали будинок (кожний по ½ частині за ціною 36 065 грн за частку), що підтверджується наданими під час співбесіди копіями договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2016 року та договорів купівлі-продажу частки житлового будинку від 19 липня 2016 року, які протокольним рішенням Комісії у складі колегії долучено до суддівського досьє. Крім того, суддя вказала, що будинок був у занедбаному стані, потребував ремонту, та на підтвердження своїх слів надала фотографії цього будинку.
Комісія зазначає, що встановлені обставини, надані суддею пояснення і докази, які їх підтверджують, спростовують висловлений ГРД сумнів у невідповідності судді критерію доброчесності та професійної етики та не впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
З огляду на викладене Комісія вважає, що зазначені обставини не можуть негативно впливати на оцінку відповідності судді Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно інформації, яка міститься у висновку ГРД, суддя пояснила, що в неї не було достовірної інформації про вартість придбаного її чоловіком легкового автомобіля «Renault Scenic» 2006 року випуску, як і про корпоративні права в товариствах, оскільки в цей період у них з чоловіком були складні стосунки, вони розлучались, тому вказана в деклараціях інформація внесена зі слів чоловіка, який, окрім іншого, повідомив про припинення діяльності ТОВ «Солар Бурнас» та ТОВ «Пансіонат «Енергетик» (без підтверджувальних документів). У 2020 році нею здійснено офіційні запити щодо її корпоративних прав та з’ясовано, що вказані товариства перебувають у стадії припинення, але їх ліквідація ще не завершена, тому з 2020 року нею декларуються корпоративні права у всіх товариствах та приватному підприємстві, де вона є власником частки статутного капіталу. Водночас Дем’янова О.А. повідомила, що з моменту призначення на посаду судді нею були дотримані вимоги антикорупційного законодавства та передані корпоративні права в управління ФОП ОСОБА_5, що підтверджується документально.
Комісія звертає увагу на обов’язок судді, встановлений статтею 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішення XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, а саме: суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі матеріальної (майнової) сфери, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Стосовно неможливості прожити з сім’єю на задекларований у 2016 році дохід, суддя Дем’янова О.А. пояснила, що після розлучення з чоловіком вона з донькою переїхала жити до своїх батьків, тому витрати на проживання в неї були мінімальними, оскільки базові потреби (житло, комунальні послуги, харчування) забезпечували її батьки.
Комісія вважає надані суддею пояснення щодо викладеної у висновку ГРД інформації достатніми та вичерпними.
Комісія зазначає, що встановлені обставини разом із наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Дем’янової (Шевченко) О.А. сумарно (з урахуванням тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей) у 160 балів, показники критерію доброчесності судді (з урахуванням тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей) – у 187,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди дійшла висновку, що суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янова О.А. набрала сумарно 705,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал дає підстави для визнання судді такою, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янова Ольга Анатоліївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 705,875 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової Ольги Анатоліївни займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
