Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Дениса Сергійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дениса ЩЕРБАКА,

представниць Громадської ради доброчесності Вероніки КРЕЙДЕНКОВОЇ та Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Дениса Сергійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
1.    Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Щербака Дениса Сергійовича призначено на посаду судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області строком на п’ять років.
2.    Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Д.С.
3.    Рішенням Комісії від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 затверджено та оприлюднено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». За результатами складення анонімного письмового тестування Щербак Д.С. отримав 57,375 бала, а виконання практичного завдання – 60 балів. На етапі іспиту суддя загалом набрав 117,375 бала. Щербака Д.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди». 
4.    Відповідно до рішення Комісії від 29 листопада 2017 року № 124/зп-17 Щербак Д.С. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 09 грудня 2017 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
5.    Комісією 17 квітня 2018 року проведено співбесіду із Щербаком Д.С. Рішенням Комісії від 17 квітня 2018 року № 352/ко-18 визначено, що суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербак Д.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 551,375 бала, його визнано таким, що не відповідає займаній посаді. Вищій раді правосуддя рекомендовано розглянути питання про звільнення Щербака Д.С. з посади судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
6.    Рішенням Комісії від 27 квітня 2018 року № 571/ко-18 до Вищої ради правосуддя внесено подання з рекомендацією про звільнення Щербака Д.С. з посади судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
7.    Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року № 2106/0/15-19 відмовлено у задоволенні подання Комісії про звільнення Щербака Д.С. з посади судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
8.    Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Комісії припинено.
9.    Повноважний склад Комісії сформовано 01 червня 2023 року.
10.    Рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно суддів місцевих та апеляційних судів, щодо яких Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Комісії про звільнення у зв’язку з невідповідністю займаній посаді судді.
11.    Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 18 січня 2024 року досьє судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Д.С. розподілено члену Комісії Сидоровичу Р.М.
12.    Рішенням Комісії від 12 червня 2024 року № 165/зп-24 оцінювання судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Д.С. на відповідність займаній посаді продовжено зі стадії (етапу) «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії.
13.    Комісією у складі колегії 26 листопада 2024 року проведено співбесіду з суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербаком Д.С.
Джерела права та їх застосування.
14.    Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
15.    Абзацом першим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
16.    Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
17.    Абзацом третім пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
18.    Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
19.    Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
19.1.    компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
19.2.    професійна етика;
19.3.    доброчесність.
20.    Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
20.1.    складення іспиту;
20.2.    дослідження досьє та проведення співбесіди.
21.    Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
22.    Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами) (далі – Положення), відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
23.    Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
24.    За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
25.    Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
26.    Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
27.    Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
28.    Під час кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який, на думку обізнаного та розсудливого спостерігача, вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
29.    Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
30.    У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) (далі – Бангалорські принципи), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року.
31.    Статтею 1 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
32.    Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. 
33.    Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
34.    Чіткими та переконливими є докази, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. 
35.    Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
36.    Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості і справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
37.    26 листопада 2024 року ГРД затверджено та надано Комісії висновок про невідповідність судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Д.С. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). 
38.    У Висновку відсутні дані щодо невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики, посилання на Перелік індикаторів, які вказують на недоброчесність, а також інша інформація, яка може бути взята до уваги Комісією під час оцінювання відповідних критеріїв.
Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.
39.    Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
40.    Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
41.    Під час дослідження досьє та проведення співбесіди члени Комісії встановили такі обставини, а суддя надав такі пояснення. 
42.    У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки (далі – майнові декларації) Щербак Д.С. задекларував квартиру в місті Києві, відстань від якої до будівлі суду становить 180 км (обраховано шляхом внесення адрес відповідних будівель у картографічному онлайн-сервісі Google Maps). Відомості про інше нерухоме майно, що перебувало протягом цього періоду у власності, оренді чи на іншому праві користування, суддею не вказані.
42.1.    Щербак Д.С. пояснив, що протягом цього періоду винаймав квартиру в Бердичеві, а відповідну інформацію забув внести до майнової декларації.
43.    У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік:
43.1.1.    Щербак Д.С. не задекларував об’єктів нерухомості, цінного рухомого майна – транспортних засобів, що належали йому на праві власності чи на іншому праві користування, доходів, у тому числі подарунків, а також грошових активів. Водночас за інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, за 2017 рік суддя отримав 215 260 грн доходів від ТУ ДСА в Житомирській області. 
43.1.2.    Щербак Д.С. сказав, що не знає, чому відповідна інформація не зазначена. Декларація заповнена особисто, без наміру приховати будь-які дані. Суддя припустив, що незаповнення декларації було результатом технічної помилки.
43.2.1.    Суддя у розділі 2.2 Декларації за 2017 рік зазначив інформацію про своїх батьків. Водночас дані стосовно об’єктів нерухомості, цінного рухомого майна – транспортних засобів, що належали його батькам на праві власності чи на іншому праві користування, доходів, у тому числі подарунків, а також грошових активів у Декларації відсутні. Втім, за інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, за 2017 рік батько судді отримав принаймні 93 404 грн доходів. 
43.2.2.    Щербак Д.С. вказав, що з 2002 року не має з батьками спільного побуту, але під час заповнення Декларації вирішив зазначити їхні дані. Пояснень стосовно іншої інформації, не внесеної до Декларації, суддя надати також не зміг.
43.3.1.    Суддя 02 квітня 2018 року подав Декларацію за 2017 рік. Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції від 03 серпня 2017 року, чинній на момент заповнення та подання суддею Декларації) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). 
43.3.2.     Щербак Д.С. визнав, що подав Декларацію невчасно. Він пояснив це закінченням строку дії сертифікату свого електронного ключа як посадової особи – судді, що виявив у передостанній чи останній день заповнення Декларації, адже з особистих причин не міг виявити це раніше. Сервісами, які надають можливість швидко віддалено сформувати електронний ключ, суддя не користується. Для поновлення електронного ключа він був вимушений скористатися послугами підприємства, для чого їхав до іншого міста, що зайняло певний час. Також Щербак Д.С. зазначив, що з цього питання був судовий розгляд і суд закрив справу. Документів на підтвердження суддя не надав.
44.    У повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, поданому 10 квітня 2018 року, суддя зазначив, що 29 грудня 2017 року отримав заробітну плату за основним місцем роботи розміром 21 526 032 грн. Водночас, за інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, суддя не отримував таких доходів.
44.1.    Щербак Д.С. пояснив, що вказав помилково розмір отриманої винагороди в сумі понад 21 мільйон гривень. Технічна помилка призвела до багаторазового завищення доходу. Зазначена сума дорівнює його річному доходу. Роз’ясненнями НАЗК Щербак Д.С. не користується і не звернув на них увагу. Пояснити власні мотиви подання саме повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суддя не зміг, припускає, що мав намір зробити виправлення, коли зрозумів, що суми не співпадають.
45.    У Декларації за 2018 рік:
45.1.1.     Щербак Д.С. не задекларував об’єктів нерухомості, цінного рухомого майна – транспортних засобів, що належали йому на праві власності чи на іншому праві користування, доходів, у тому числі подарунків, а також грошових активів. Водночас за інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, за 2018 рік суддя отримав 242 545 грн доходів від ТУ ДСА в Житомирській області.
45.1.2.    Щербак Д.С. не зміг пояснити причини, чому не зазначив відповідну інформацію у Декларації за 2018 рік. Також суддя не зміг пояснити, чому не намагався виправити помилку.
45.2.1.    Суддя у розділі 2.2 Декларації за 2018 рік зазначив інформацію про своїх батьків. Водночас дані стосовно об’єктів нерухомості, цінного рухомого майна – транспортних засобів, що належали його батькам на праві власності чи на іншому праві користування, доходів, у тому числі подарунків, а також грошових активів у Декларації відсутні. Відповідно до роз’яснень, затверджених рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 зі змінами від 08 лютого 2019 року № 368 (чинними на момент заповнення Декларації за 2018 рік), більшість об’єктів декларування (а саме: нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов’язання, членство в громадських об'єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду. Згідно з даними з реєстрів Державного підприємства «Національні інформаційні системи» мати судді 02 листопада 2018 року придбала автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску за 400 000 грн. Також за інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, за 2018 рік батько судді отримав принаймні 122 690 грн доходів. 
45.2.2.    Суддя надав пояснення, аналогічні наданим щодо Декларації за 2017 рік.
46.    У декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, яку Щербак Д.С. подав як кандидат на посаду судді Житомирського апеляційного суду, наявні ідентичні недоліки, як у Декларації за 2018 рік вади. 
46.1.    Щербак Д.С. сказав, що у даному випадку може лише повторити попередні пояснення. 
47.    У Декларації за 2019 рік:
47.1.1.    Суддя задекларував право користування квартирою у місті Бердичів на підставі договору оренди. Датою набуття права вказано 24 жовтня 2007 року. Водночас, як вже зазначалось у пунктах 42, 43.1.1. та 45.1.1. цього рішення, у раніше поданих деклараціях ця інформація відсутня.
47.1.2.    Щербак Д.С. припустив, що зазначена дата насправді є датою набуття орендодавцем права власності. Найімовірніше, ці дані були прописані в договорі оренди і суддя помилково вказав про це в Декларації. Документів на підтвердження суддя не надав.
47.2.1.    Суддя не задекларував доходів, у тому числі подарунків, а також грошових активів. За інформацією, наданою Державною податковою службою України на запит Комісії, за 2019 рік суддя отримав 445 300 грн доходів від ТУ ДСА в Житомирській області та АТ «Ідея банк».
47.2.2.    Щербак Д.С. повторив раніше надані до подібних обставин пояснення.
47.3.1.    Суддя у розділі 12 Декларації за 2019 рік задекларував наявні готівкові кошти у розмірі 438 327 грн за відсутності задекларованих доходів протягом 2017–2019 років, а також грошових активів станом на останній день звітного періоду, що мали б бути зазначені у Декларації за 2018 рік. 
47.3.2.    Щербак Д.С. пояснив, що ці кошти є сумою накопиченої матеріальної допомоги, отриманої від ТУ ДСА в Житомирській області за попередні два роки. За словами судді, Державна судова адміністрація України раз на рік виплачує суддям одноразову матеріальну допомогу в розмірі річного доходу.
47.3.3.    Водночас, в інформації, наданій Державною податковою службою України у відповідь на запит Комісії, не міститься відомостей про отримання суддею одноразово зазначеної суми коштів. Таким чином, Комісія не отримала документального підтвердження щодо джерел їх походження.
48.    У Деклараціях за 2021, 2022 та 2023 роки суддя задекларував оренду квартири в місті Бердичів, датою набуття права щодо якої вказано 14 квітня 2015 року. Водночас у Деклараціях за 2015–2019 роки суддя не зазначив наявність цієї квартири. 
48.1.     Щербак Д.С. зазначив, що намагався задекларувати усе наявне майно і не мав наміру щось приховувати.
49.    На уточнюючі запитання членів Комісії щодо відсутності попередніх письмових пояснень про декларування та підготовку до співбесіди й дослідження досьє Щербак Д.С. відповів, що на співбесіді 17 квітня 2018 року зауваження стосувалися лише повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, поданого 10 квітня 2018 року. Суддя був упевнений, що запитань щодо його декларування не буде. 
50.    За інформацією, наданою Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на запит Комісії:
50.1.1.    З 14 травня по 12 грудня 2014 року на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебував виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2014 року № 761/13062/13-ц про стягнення зі Щербака Д.С. на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України боргу в сумі 30 524 грн (завершене на підставі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).
50.1.2.    Щербак Д.С. зазначив, що вказаний борг виник унаслідок вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди і стягнення, ймовірно, відбувалось з нього в порядку регресу. Про наявність виконавчого провадження він не знав і не вживав заходів для погашення боргу. Суддя припустив, що борг міг виникнути через ймовірну відсутність страхового полісу.
50.1.3.    Суддя не надав чітких і переконливих пояснень щодо обставин і причин керування транспортним засобом без наявності у нього страхового полісу. Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Також на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. 
50.2.1.    З 10 червня 2014 року до 25 січня 2016 року на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції перебував виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2013 року № 2610/23066/2012 про стягнення зі Щербака Д.С. на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитом в сумі 32 045 грн та судових витрат в розмірі 320 грн (завершене на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
50.2.2.    Щербак Д.С. пояснив, що заборгованість була кредитом, який він не погасив через те, що до нього не звертались. Про сам факт наявності непогашеного кредиту суддя забув, тому й не вживав заходів для його оплати. 
50.3.1.    З 22 лютого 2016 року до 10 квітня 2024 року на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) перебував виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року № 761/15009/15-ц про стягнення з батька судді боргу у сумі 774 615 грн (завершене з підстав відсутності в боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
50.3.2.    У Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року № 761/41841/16-ц про стягнення з батька судді на користь ПАТ «АСК «Омега» боргу в сумі 148 760 грн
50.3.3.    Щербак Д.С. зазначив, що з батьками не проживає, не має спільного побуту, взаємних прав та обов’язків, тому не знав і не міг знати про наявність у батька боргу. Однак, у розділі 2.2 Декларацій за 2017 та 2018 роки суддя зазначив батька як члена сім’ї суб’єкта декларування, що зобов’язувало його як декларанта вжити належних заходів для з’ясування інформації про, зокрема, наявні фінансові зобов’язання батька та відобразити їх у Декларації.
51.    Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербак Д.С. 22 серпня 2017 року подав до Комісії заяву про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді судді Ржищевського міського суду Київської області.
51.1.    Щербак Д.С. зазначив, що відбулась технічна помилка. До Ржищевського міського суду Київської області або до інших судів не відряджався, участі у тимчасовому переведенні не брав. Пояснити причини зазначення у заяві про проведення кваліфікаційного оцінювання назви суду, в якому він ніколи не працював, а також чому не виправив цю помилку суддя не зміг. 
52.    Згідно з даними з реєстрів Державного підприємства «Національні інформаційні системи» 08 лютого 2013 року уповноваженою особою ВДАІ Печерського РУ ГУМВСУ в м. Києві складено протокол серії АГ2 № 361995 про вчинення адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку з відмовою особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння. Водієм автомобіля – порушником зазначена особа, прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та будинок місця реєстрації якої ідентичні даним щодо Щербака Д.С. Власницею транспортного засобу на той момент була рідна сестра судді Щербака Д.С.
52.1.    У Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні дві постанови Печерського районного суду міста Києва про притягнення до адміністративної відповідальності особи, ім’я, прізвище, по батькові, місце народження якої ідентичні даним щодо Щербака Д.С., а адресою місця проживання зазначена квартира, що належала матері судді. Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2013 року у справі № 757/4684/13-п, за даними протоколу серії АГ2 № 387011 від 08 лютого 2013 року, правопорушник о 22 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем, не врахував обстановки, стану транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду (бігборд) № 1295, пошкодивши транспортний засіб та бігборд, чим порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, визначене статтею 124 КУпАП. Суд визнав винним Щербака Д.С. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та звільнив його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
52.2.    Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2013 року у справі № 757/4685/13-п, за даними протоколу серії АГ2 № 361995 від 08 лютого 2013 року, правопорушник о 22 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КуПАП. Суд визнав винним Щербака Д.С. у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП, та притягнув його до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. 
52.3.    Інформація про оскарження обох постанов у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. 
52.4.    Щербак Д.С. пояснив, що не був обізнаний про існування згаданих вище постанов і до суду його не викликали. Наразі він має водійське посвідчення та технічний паспорт транспортного засобу. Суддя стверджує, що згаданим у постановах Печерського районного суду міста Києва автомобілем не керував, адже у той час перебував у Бердичеві. Вважає, що якби ця інформація була достовірною, з моменту притягнення до відповідальності й дотепер він мав би про неї дізнатись, однак під час співбесіди, проведеної Комісією 17 квітня 2018 року, конкурсів на посаду судді апеляційного суду, які він проходив у 2019 та 2024 роках, подібних питань до нього не виникало. 
53.    Рішенням Комісії від 17 червня 2015 року № 1787/дп-15 Щербака Д.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Відповідно до мотивувальної частини рішення ухвалою судді Щербака Д.С. від 07 серпня 2014 року залишено без розгляду адміністративний позов скаржника. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Апеляційним судом констатовано, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги обставини, що позивач двічі повідомляв суд про своє перебування на лікуванні, у зв’язку з чим не міг бути присутнім у судовому засіданні і надав підтверджувальні документи. На думку колегії суддів апеляційного суду, такі обставини вказують на обмеження прав позивача, що суперечить Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод. Отже, аргументи скаржника про неодноразові, необґрунтовані відмови йому суддею Щербаком Д.С. у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, підтвердились під час перевірки.
53.1.    Щербак Д.С. повідомив, що не оскаржував рішення Комісії, вважаючи це недоцільним. Члени Комісії звернули увагу на практику апеляційного суду: низку рішень Щербака Д.С. було скасовано через неналежне повідомлення сторін про розгляд справ. Суддя пояснив, що перевіряв факти вручення судових повісток, але вважав зловживанням ситуацію, коли належно повідомлена сторона не з’являлася в засідання, затягуючи процес. Водночас суддя лише частково аналізував скасовані чи змінені рішення і не зміг надати пояснення щодо позиції апеляційного суду.
54.    Мати судді у 2024 році придбала у передмісті Києва житловий будинок площею 139,5 м2 за 5 693 461 грн, а також три земельні ділянки: площею 0,1153 га за 1 050 000 грн, 0,0078 га – за 19 000 грн та 0,0148 га – за 32 600 грн. Протягом 2003–2021 років батько судді отримав приблизно 459 000 грн доходів, а мати протягом 2003–2023 років – 52 500 грн. Також у цей час батько судді мав відкриті виконавчі провадження про стягнення боргів розміром 774 615 грн та 148 760 грн.
54.1.    Щербак Д.С. зазначив, що житловий будинок зруйновано, батьки проживають за кордоном, відносин з ними він не підтримує, тому надати інформацію про купівлю не може. 
55.    У період 2015–2017 років суддя ухвалив чотири рішення про закриття проваджень у справах, пов’язаних із притягненням осіб до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. У справі № 274/5253/15-п рішення про закриття було прийнято через 41 день після надходження справи до суду. У справі № 274/6037/16-п між датою відкриття справи і рішенням про закриття минуло 97 днів, у справі № 274/80/17 — 115 днів, а у справі № 274/6271/16-п — 117 днів.
55.1.    Суддя пояснив, що це відбулось через надмірне навантаження. 
Висновки за результатами проведеної співбесіди.
56.    З огляду на встановлені обставини та наданні суддею Щербаком Д.С. пояснення Комісії вважає за необхідне зазначити таке. 
57.    Щодо належного заповнення майнових декларацій та Декларацій.
57.1.    Під час дослідження досьє виявлено систематичні порушення Щербаком Д.С. правил заповнення майнових декларацій та Декларацій. Зокрема, у майнових деклараціях за 2012–2015 роки він не зазначив нерухомості, яку використовував для проживання. У Деклараціях за 2017–2019 роки відсутні дані про наявні майно, грошові активи та отриману винагороду.
57.2.    Під час співбесіди Щербак Д.С. не зміг надати чітких і переконливих пояснень про причини неналежного декларування. Більше того, встановлено, що суддя діяв несумлінно, адже після заповнення декларацій не перевіряв подані відомості і не вчиняв дій щодо виправлення допущених помилок. Також, зі слів Щербака Д.С., він не ознайомлювався з рекомендаціями НАЗК, що не дало йому розуміння порядку і умов належного заповнення декларацій. 
57.3.    Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок. Згідно зі статтею 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
57.4.    Інститут декларування статків службовців спрямований на забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупції в органах публічної влади. Його впровадження сприяло підвищенню довіри суспільства до цих органів, підтверджуючи, що службова особа діє доброчесно, її майно має законне походження, а доходи отримані правомірно. У розсудливого спостерігача формується обґрунтоване очікування, що відомості, зазначені в деклараціях, є повними та достовірними. Держава контролює дотримання цих стандартів, зокрема шляхом запровадження відповідальності за подання недостовірної інформації. 
57.5.    У цьому контексті судді відіграють важливу роль. Вони є посадовими особами, уповноваженими державою здійснювати правосуддя та безпосередньо впливають на життя і долі людей. Як представники системи правосуддя, вони несуть особливу моральну і професійну відповідальність перед суспільством. Очікування громадськості щодо суддів полягають не лише у їх відповідності критерію компетентності, але й критеріям професійної етики та доброчесності. Це проявляється, зокрема, у бездоганній репутації, що включає суворе дотримання вимог законодавства, особливо щодо декларування статків. Судді мають слугувати прикладом законності та прозорості, демонструючи високі стандарти етичної поведінки та підзвітності.
57.6.    У такому випадку, зважаючи на неналежне та несумлінне декларування Щербаком Д.С. його статків, у розсудливого спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо достовірності внесених ним даних, а отже, й у його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. 
58.    Щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
58.1.    Під час дослідження досьє встановлено, що Щербак Д.С. 10 квітня 2018 року подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані з доходом, який не відображено в інформації Державної податкової служби України. Під час співбесіди суддя повідомив, що мала місце технічна помилка у визначенні розміру доходу. Водночас він не зміг надати чіткі і переконливі пояснення з приводу подання саме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані попри те, що аналогічні обставини досліджувались Комісією під час співбесіди 17 квітня 2018 року.
58.2.    Комісія може припускати, що мала місце технічна помилка, а сама сума стосувалась доходу судді за попередній рік. Водночас Щербак Д.С. не надав пояснень з приводу якої саме зміни майнового стану стосувалось повідомлення. Комісія не вправі виходити з власних припущень, що суддею помилково подано інший вид декларації, адже Щербак Д.С. не надав відповідних пояснень.
58.3.    Згідно з пунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Тому, заповнюючи декларацію, Щербак Д.С. мав дотримуватись порядку, визначеного Законом України «Про запобігання корупції», та подати декларацію належної форми і у встановлені строки. 
58.4.    Відсутність належних пояснень може викликати у розсудливого спостерігача обґрунтований сумнів щодо відповідності судді Щербака Д.С. критеріям професійної етики та доброчесності. 
59.    Щодо виконавчих проваджень. 
59.1.    Комісія встановила, що протягом 2014–2016 років у виконавчій службі перебували на виконанні два виконавчі листи Шевченківського районного суду міста Києва щодо боргів судді Щербака Д.С.
59.2.    Під час співбесіди Щербак Д.С. не зміг надати чітких і переконливих пояснень причин невиконання судових рішень. Також він не пояснив, чи було погашено заборгованість перед Моторним (транспортним) страховим бюро України, чому виконання рішень здійснювалося у примусовому порядку, незважаючи на його дохід у вигляді суддівської винагороди.
59.3.    Відповідно до частини першої статті 1291 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Аналогічне за змістом положення у попередній редакції Конституції було викладено у частині п’ятій статті 124. Принцип res judicata, який забезпечує обов’язковість судового рішення, є фундаментом функціонування системи правосуддя та невід’ємною ознакою правової держави. З метою захисту цього принципу законодавство передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання судових рішень, що набрали законної сили, особливо службовими особами. Ігнорування принципу res judicata ставить під загрозу функціонування правових інститутів і позбавляє сенсу існування правової системи як такої.
59.4.    Суспільство має розумне очікування, що суддя як носій судової влади добровільно виконає рішення суду, яке набрало законної сили. 
59.5.    Комісія критично оцінює твердження судді щодо необізнаності про відкриті виконавчі провадження, в яких він є боржником, та вжиті заходи примусового виконання судових рішень. Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, та визначено порядок доведення до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження таких документів. Крім того, оскільки рішення суду про стягнення зі Щербака Д.С. на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у сумі 32 365 грн за кредитним договором було фактично виконано в повному обсязі в результаті вжитих державною виконавчою службою заходів примусового виконання, це мало б привернути увагу судді хоча б в контексті обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси.
59.6.    Таким чином, Щербак Д.С. діяв несумлінно, адже не лише не виконав добровільно рішення суду, але й стверджував, що не знав про них і не вживав заходів для того, щоб про них дізнатись. Отже, зважаючи на наявність виконавчих проваджень та пояснення судді, у розсудливого спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
60.    Щодо неналежного оформлення документів.
60.1.    Під час дослідження досьє встановлено, що Щербак Д.С., обіймаючи посаду судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, 22 серпня 2017 року подав заяву про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді судді Ржищевського міського суду Київської області.
60.2.    Комісія не має підстав вважати, що суддя Щербак Д.С. мав умисел зазначити в заяві суд, посаду в якому він ніколи не обіймав. Найімовірніше, мала місце прикра помилка, яку суддя допустив з необережності. Водночас під час співбесіди встановлено, що суддя Щербак Д.С. не вжив належних заходів для ретельного ознайомлення з матеріалами досьє, виявлення і виправлення допущеної помилки.
60.3.    Оскільки кваліфікаційне оцінювання Щербака Д.С. триває з 20 жовтня 2017 року, суддя пройшов співбесіду 17 квітня 2018 року і з 13 серпня 2019 року, після рішення Вищої ради правосуддя, мав можливість належним чином ознайомитись з матеріалами свого досьє і підготуватись до співбесіди. Така недбалість свідчить про недостатню увагу до обов’язків, які покладаються на суддю, що у розсудливого спостерігача може викликати обґрунтований сумнів щодо його відповідності критерію професійної етики.
61.    Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
61.1.    Під час аналізу досьє встановлено, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП. Хоча Щербак Д.С. на співбесіді заперечив факт притягнення його до відповідальності, дані з реєстрів Державного підприємства «Національні інформаційні системи» та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про протилежне. Сукупність ознак, зокрема збіг прізвища, імені та по батькові, факт володіння транспортним засобом його сестрою, зазначена в постановах суду адреса місця проживання правопорушника (замість адреси прописки Щербака Д.С. вказано адресу проживання та номер квартири, що належала матері судді) дають обґрунтовані підстави вважати, що саме Щербака Д.С., суддю Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, було притягнуто до відповідальності. Під час співбесіди суддя Щербак Д.С. не зміг спростувати обґрунтовані сумніви членів колегії.
61.2.    Також варто зазначити, що 08 лютого 2013 року, в день вчинення зазначених вище правопорушень, Щербак Д.С. вже обіймав посаду судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області. Водночас у постановах Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2013 року № 757/4685/13-п та від 22 березня 2013 року № 757/4684/13-п вказано, що Щербак Д.С. є непрацюючою особою. Таким чином, виникають обґрунтовані підозри, що суддя намагався приховати свій статус.
61.3.    Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, суддя як носій судової влади зобов’язаний демонструвати зразкове дотримання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді; суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до пункту 3.1 Бангалорських принципів суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Це означає, що суддя повинен бути прикладом законослухняності та доброчесності. Це не виключає можливості помилок чи правопорушень з боку судді. Водночас правопорушення, пов’язані з керуванням транспортними засобами у стані сп’яніння, привертають значну увагу громадськості. Суспільство має розумні очікування, що у разі вчинення правопорушення суддя матиме гідність взяти на себе відповідальність і понести покарання у разі, якщо буде відповідне рішення суду.
61.4.    Вчинення Щербаком Д.С. адміністративних правопорушень за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, намагання приховати свій статус, заперечення факту вчинення правопорушення, відсутність чітких і переконливих доказів на його спростування у розсудливого спостерігача може викликати обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
62.    Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
62.1.    Під час дослідження досьє встановлено, що Щербака Д.С. у зв’язку з неодноразовою, необґрунтованою його відмовою у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, що підтвердилось під час перевірки, притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Під час співбесіди Щербак Д.С. визнав факт притягнення до дисциплінарної відповідальності та відмови від його оскарження. 
62.2.    Водночас під час співбесіди Щербак Д.С. не зміг пояснити практику і підстави перегляду своїх рішень судом апеляційної інстанції, зокрема з підстав неналежного повідомлення сторін про розгляд справи. Більше того, суддя підтвердив, що не аналізував належним чином скасовані чи змінені рішення, що свідчить про недостатній професійний саморозвиток, ігнорування стандартів якості правосуддя, а також недотримання принципу відповідальності за власні рішення.
62.3.    Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини, його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності; суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Згідно з пунктом 6.3 Бангалорських принципів суддя вживає розумних заходів для збереження та розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання ним своїх обов’язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, що в умовах судового контролю мають бути доступні для суддів. Це означає, зокрема, що самоосвіта та ознайомлення з практикою судів вищих інстанцій, особливо щодо перегляду чи скасування власних рішень, є базовою вимогою до судді, що покликана сприяти постійному розвитку судді як особистості та професіонала.
62.4.    Таким чином, за результатами співбесіди щодо цього питання у стороннього спостерігача може виникнути розумний сумнів щодо відповідності судді критеріям професійної етики та особистої компетентності.
63.    Щодо набуття матір’ю судді значних активів.
63.1.    Під час дослідження досьє встановлено, що протягом березня–квітня 2024 року мати судді набула у власність житловий будинок та три земельні ділянки у передмісті Києва. У цей же час в органах державної виконавчої служби перебували виконавчі листи Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення з батька судді боргу в сумі 774 615 грн та 148 760 грн. 
63.2.    Щербак Д.С. зазначив, що не проживає, не має спільного побуту, взаємних прав та обов’язків зі своїми батьками. У Деклараціях за 2019–2023 роки він їх не вказував як членів сім’ї. 
63.3.    Водночас виконавчі провадження щодо стягнення боргу з батька судді були відкриті в період, коли він зазначався як член сім’ї в Деклараціях за 2017–2018 роки. За інформацією Державної податкової служби України, батьки Щербака Д.С. не мали доходів, достатніх для набуття такого майна. Суддя не надав чітких і переконливих пояснень стосовно походження цих коштів.
63.4.    Також суддя не надав чітких і переконливих пояснень щодо неналежного декларування доходів, майна та інших статків батьків, у тому числі щодо наявних фінансових зобов’язань, у Деклараціях за 2017–2018 роки. Щербак Д.С. не вжив необхідних заходів для забезпечення повноти та достовірності зазначеної інформації.
63.5.    Неналежне декларування, значний розмір боргу та відсутність чітких і переконливих пояснень можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо джерел фінансування набуття матір’ю значних активів, а отже, й у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
63.6.    Також суддя не надав пояснень щодо того, чи сприяло накопиченню фінансового ресурсу батьків невиконання його батьком своїх фінансових зобов’язань, у тому числі за відкритими виконавчими провадженнями, у період, коли такі особи зазначались ним як члени сім’ї декларанта. 
Результати кваліфікаційного оцінювання
64.    Дослідивши досьє судді, висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності і професійної етики та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Д.С. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
65.    У главі 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
66.    За критерієм професійної компетентності Щербака Д.С. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Щербака Д.С. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
67.    Загалом за критерієм професійної компетентності Щербак Д.С. набрав 155,375 бала, з яких:
67.1.    57,375 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Щербаком Д.С. анонімного письмового тестування;
67.2.    60 балів – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Щербаком Д.С. практичного завдання;
67.3.    37 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.
67.4.    Зокрема, у 2012 році суддею розглянуто 480 справ та 108 матеріалів, у 2013 році – 519 справ та 375 матеріалів, у 2014 році – 399 справ та 418 матеріалів, у 2015 році – 491 справа та 189 матеріалів, у 2016 році – 479 справ та 178 матеріалів, у 2017 році – 213 справ і 65 матеріалів, всього – 2 581 справа та 1 333 матеріали (загалом 3 852).
67.5.    Рівень навантаження судді у 2012 році був нижчий від навантаження в суді, протягом 2013–2016 років – значно перевищував навантаження в суді, а у 2017 році – був нижчий від навантаження в суді. Інформація про навантаження в регіоні протягом цього періоду відсутня.
67.6.    Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Щербака Д.С. у 2012 році порівняно низький рівень скасованих рішень, що становить 0,85%. Протягом 2013–2017 років відсоткове відношення кількості скасованих рішень підвищився з 1,68% до 7,19%. Протягом 2012–2016 років змінено було 1–3 рішення на рік. У 2017 році змінено було 6 рішень, що становить 2,16%. 
67.7.    Комісією також враховано інформацію про дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких тривав понад встановлені законом строки. Усього за 2012–2016 роки суддя розглянув 841 таке рішення.
67.8.    Комісією враховано твердження судді, що він не здійснював аналіз або неналежно аналізував практику судів вищих інстанцій, зокрема щодо скасування чи перегляду власних рішень. 
67.9.    До дисциплінарної відповідальності Щербак Д.С. притягувався один раз. 
67.10.    1 бал – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, а також наявність диплому доктора філософії у галузі державного управління. Водночас під час співбесіди він вказав, що має науковий ступінь доктор філософії права, і не зміг назвати тему дисертаційного дослідження.
68.    На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Щербак Д.С. за критерієм особистої компетентності отримав 35 балів, за критерієм соціальної компетентності – 50 балів.
69.    За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 23 бали. За цим критерієм Щербака Д.С. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
70.    За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 20,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
71.    За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербак Д.С. отримав 283,875 бала, що становить понад 28 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

72.    Таким чином, Комісія дійшла висновку про невідповідність судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області займаній посаді.
73.    Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1.    Визначити, що суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербак Денис Сергійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 283,875 бала.
2.    Визнати суддю Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Дениса Сергійовича таким, що не відповідає займаній посаді.
3.    Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Щербака Дениса Сергійовича зі займаної посади. 

Головуючий:                                     Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії                                     Людмила ВОЛКОВА

                                             Роман КИДИСЮК