Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),
за участю:
судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Олександра ГАЄВОГО,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого Олександра Вікторовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 Гаєвого Олександра Вікторовича призначено на посаду судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В.
Гаєвий О.В. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 83,25 бала. За результатами виконаного практичного завдання Гаєвий О.В. набрав 87,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 170,75 бала.
Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 14/зп-19 суддю Гаєвого О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Гаєвий О.В. відповідно до рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року
№ 313/зп-18 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 02 березня 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року досьє Гаєвого О.В. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гаєвого О.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішення Громадської ради доброчесності про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 02 квітня 2025 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.
У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В., ГРД виявлено дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання.
Обставини, що стали підставою для рішення про надання інформації:
1. Суддя 4 рази закривав провадження у справі за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, водночас мотиви зволікання з розглядом справи або не вказано або недостатньо обґрунтовано (постанова від 10 листопада 2017 року у справі № 184/1250/17, постанова від 10 листопада 2016 року у справі № 184/1427/16-п, постанова від 26 травня 2017 року у справі № 184/371/17, постанова від 23.07.2018 у справі № 184/607/18).
Гаєвий О.В. пояснив, що на час розгляду вказаних справ у нього не було об’єктивних підстав стверджувати про зловживання особами своїми процесуальними правами з метою затягнути розгляд справи, щоб уникнути адміністративної відповідальності за свої дії. На думку судді, у цій категорії справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП виникали проблемні питання із затягуванням правопорушниками (або їх захисниками) розгляду справ для уникнення від покарання, у зв’язку із занадто стислими строками розгляду (три місяці з дня вчинення правопорушення) і суворим покаранням, яке фактично прирівнювало цю категорію справ до кримінальних.
Гаєвий О.В. наголосив, що однаково ставиться до розгляду всіх справ та не має будь-яких упереджень щодо порядку чи строків розгляду тих чи інших категорій справ.
Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з метою уникнення відповідальності винних осіб.
2. Суддя зробив значні заощадження у той час коли кожен член його сім’ї проживав на 3 тис. грн у місяць.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2016 рік заощадження судді та його родини становили 45 135,00 грн (нижче порогу декларування).
Згідно з декларацією за 2017 рік суддя з дружиною отримали спільний дохід у розмірі 295 276,00 грн, заощадили 136 642,00 грн. Залишок коштів для проживання судді та його родини становив 2 966,00 грн на члена сім’ї в місяць.
У своїх письмових поясненнях від 01 квітня 2025 року суддя зазначив, що у 2016 році, окрім депозитних коштів на банківському рахунку в розмірі 45 135,00 грн, він придбав ще 700 дол. США і його загальні заощадження становили 63 355,00 грн (нижче порогу декларування).
ГРД зазначила, що попри те, що суддя не мав обов’язку декларувати заощадження, що не перевищували 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, суддя зобов’язаний вказувати в декларації достовірну інформацію, чого він не зробив (не задекларував 700 дол. США). ГРД має сумніви в реальності проживання членів родини судді на менше 3 тис. грн в місяць (3,5 тис. грн, якщо враховувати пояснення судді про придбані 700 дол. США).
Суддя пояснив, що загальна сума грошових активів на кінець 2016 року становила 63 335,00 грн, що дозволяло йому взагалі не декларувати цю суму. Однак зазначив у декларації за 2016 рік розміщений у банку депозит у розмірі 45 135,00 грн, оскільки вказував його в декларації за попередній період. Можливість заощаджувати ті чи інші кошти в різний період часу обумовлена сімейними обставинами.
3. У 2022 році суддя придбав автомобіль «Lexus RX» 2015 року випуску за 22 тис. дол. США (800 000 грн). На думку ГРД, така вартість придбання є дещо нижчою за ринкову. За VIN-кодом автомобіля вдалося встановити, що автомобіль був виставлений на продаж у листопаді 2022 року (коли його придбав суддя) на сайті auto.ria.com за 23 200 дол. США. З огляду на зазначене, ураховуючи значні пошкодження автомобіля в США та можливий торг при купівлі, видається реалістичним придбання суддею такого авто за 22 000 дол. США.
4. Згідно з даними електронної декларації за 2015 рік співмешканка судді має право власності на 20% квартири площею 83,2 кв.м. у м. Дніпро, яке в неї виникло з 01 грудня 2006 року. У деклараціях за 2013, 2014, 2015 роки це майнове право суддя не задекларував, хоча співмешканка вказана як член сім’ї.
Гаєвий О.В. пояснив, що в деклараціях за 2013–2014 роки він помилково не зазначив вказану інформацію, оскільки вона стала йому відома пізніше. У 2016 році суддею подано декларацію за 2015 рік, у якій цю помилку усунено.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частинами першою та другою статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у відповідності судді Гаєвого О.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в його невідповідності займаній посаді.
Результати кваліфікаційного оцінювання.
Дослідивши досьє судді та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрав 370,75 бала.
За критерієм професійної компетентності Гаєвого О.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Гаєвого О.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
Загалом за критерієм професійної компетентності Гаєвий О.В. набрав 242,75 бала, з яких:
- 83,25 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Гаєвим О.В. анонімного письмового тестування;
- 87,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Гаєвим О.В. практичного завдання;
- 70 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У 2015 році суддею розглянуто 485 справ та 171 матеріал, у 2016 році – 520 справ та 660 матеріалів, у 2017 році – 381 справа та 187 матеріалів, у 2018 році – 358 справ та 189 матеріалів, загалом 1 744 справи та 1 207 матеріалів.
Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Гаєвого О.В. низький показник скасованих (52 судові рішення, що становить 1,762 % від загальної кількості справ) та змінених (4 судові рішення, що становить близько 0,135 % від загальної кількості справ) судових рішень, що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.
Комісією також враховано інформацію про кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків. Суддею часто допускалися такі порушення, що обумовлено великим навантаженням в суді.
До дисциплінарної відповідальності суддя Гаєвий О.В. не притягувався;
- 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Гаєвий О.В. за критерієм особистої компетентності отримав 58 балів, за критерієм соціальної компетентності – 70 балів.
ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 195 балів. За цим критерієм Гаєвого О.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 207,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвий О.В. набрав 773,25 бала, що становить 77,325 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
83,25 |
242,75 |
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
87,5 |
||
Ефективність здійснення правосуддя |
70 |
||
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
2 |
||
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
58 |
58 |
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
70 |
70 |
Професійна етика |
Показники професійної етики |
140 |
195 |
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
55 |
||
Доброчесність |
Показники доброчесності |
140 |
207,5 |
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
67,5 |
||
Всього |
773,25 |
Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В. займаній посаді.
Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвий Олександр Вікторович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 773,25 бала.
Визнати суддю Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого Олександра Вікторовича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК