X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського районного суду Херсонської області Рибас Алли Вікторівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
29.04.2025
55/ко-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського районного суду Херсонської області Рибас Алли Вікторівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

судді Білозерського районного суду Херсонської області Алли РИБАС,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського районного суду Херсонської області Рибас Алли Вікторівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді

  1. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Рибас Аллу Вікторівну призначено на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області. Наказом голови суду від 03 жовтня 2016 року її зараховано до штату суду.
  2. Рішенням Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 256/0/149-22 Рибас А.В. відряджено до Нововолинського міського суду Волинської області. Наказом в.о. голови суду від 11 липня 2022 року № 06/02-04 її зараховано до штату суду.
  3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Білозерського районного суду Херсонської області Рибас А.В.
  4. Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 275/зп-18 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». За результатами складення анонімного письмового тестування Рибас А.В. отримала 85,5 бала, за виконання практичного завдання – 86,5 бала. На етапі іспиту суддя загалом набрала 172 бали. Рибас А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  5. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно 2 479 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема щодо судді Білозерського районного суду Херсонської області Рибас А.В. За результатами тестування стосовно судді складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
  6. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Комісії припинено і кваліфікаційне оцінювання судді Рибас А.В. не завершено. Доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М. На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Рибас А.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Джерела права та їх застосування

  1. Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
  2. Абзацом першим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
  3. Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  4. Абзацом третім пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
  5. Абзацами четвертим та п’ятим пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності (далі – ГРД). У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.
  6. Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
  7. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
  1. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
  2. професійна етика;
  3. доброчесність.
  1. Відповідно до частини першої статті 85 Закону, чинної на момент початку процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
  1. складення іспиту;
  2. дослідження досьє та проведення співбесіди.
  1. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
  2. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами) (далі – Положення), відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
  3. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
  4. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
  5. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
  6. Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється ГРД, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
  7. Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами; далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
  8. Під час кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який, на думку обізнаного та розсудливого спостерігача, вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
  9. Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
  10. У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) (далі – Бангалорські принципи), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.
  11. Статтею 1 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
  12. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
  13. Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
  14. Чіткими та переконливими є докази, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
  15. Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
  16. Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості і справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Стислий виклад інформації Громадської ради доброчесності та пояснень судді

  1. ГРД 22 квітня 2025 року затверджено рішення про надання Комісії інформації, яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час оцінювання (далі – Інформація).
  2. В Єдиному державному реєстрі судових рішень є інформація про дванадцять судових справ щодо керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за порушення в зв’язку з закінченням строків. Зокрема:
  1. у справі № 648/2815/20 із тексту постанови відомо, що протокол складений 08 вересня 2020 року, справа надійшла до суду 15 вересня 2020 року, а саму постанову винесено 14 грудня 2020 року. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 90 днів;
  2. у справі № 648/1312/19 із тексту постанови відомо, що протокол складено 18 квітня 2019 року, справа надійшла до суду 25 квітня 2019 року, а саму постанову винесено 05 серпня 2019 року. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 102 дні;
  3. у справі № 648/181/19 із тексту постанови відомо, що протокол складено 12 січня 2019 року, справа надійшла до суду 21 січня 2019 року, а саму постанову винесено 15 квітня 2019 року. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 84 дні;
  4. у справі № 648/3200/18 із тексту постанови відомо, що протокол складено 14 жовтня 2018 року, справа надійшла до суду 22 листопада 2018 року, а саму постанову винесено 16 січня 2019 року. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 55 днів;
  5. у справі № 648/2215/18 із тексту постанови відомо, що протокол складено 24 липня 2018 року, справа надійшла до суду 08 серпня 2018 року, а саму постанову винесено 07 листопада 2018. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 91 день;
  6. у справі № 648/1206/18 із тексту постанови відомо, що протокол складено 15 квітня 2018 року, справа надійшла до суду 04 травня 2018 року, а саму постанову винесено 18 липня 2018 року. Тобто суддя затягнула розгляд справи з моменту надходження до суду на 75 днів.
  1. У чотирьох випадках суддя закривала провадження до закінчення визначених законом строків:
  1. у справі № 648/515/21 із тексту постанови відомо, що протокол складено 23 лютого 2021 року, справа надійшла до суду 24 лютого 2021 року, а саму постанову винесено 30 квітня 2021 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення строк становить 66 днів;
  2. у справі № 648/1346/20 із тексту постанови відомо, що протокол складено 06 травня 2020 року, справа надійшла до суду 15 травня 2020 року, а саму постанову винесено 31 липня 2020 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення строк становить 86 днів;
  3. у справі № 648/932/20 із тексту постанови відомо, що протокол складено 12 березня 2020 року, справа надійшла до суду 01 квітня 2020 року, а саму постанову винесено 01 червня 2020 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення строк становить 81 день;
  4. у справі № 648/693/20 із тексту постанови відомо, що протокол складено 13 лютого 2020 року, справа надійшла до суду 04 березня 2020 року, а саму постанову винесено 08 травня 2020 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення строк становить 85 днів.
  1. У двох випадках суддя направила протоколи на доопрацювання із сумнівних причин, після чого закрила провадження у зв’язку із закінченням строків:
  1. у справі № 648/1470/19 – повернула протокол на доопрацювання у зв’язку з відсутністю копії паспорта порушника із зазначенням місця проживання. Надалі 16 серпня 2019 року – закрила провадження через закінчення строків. Тобто з моменту надходження матеріалів до суду вперше пройшло 95 днів;
  2. у справі № 648/2977/20 суддя повернула протокол на доопрацювання 30 вересня 2020 року з тієї причини, що село Садове підсудне іншому суду – Херсонському міському суду Херсонської області. Надалі протокол знову надійшов на розгляд до судді і вона закрила провадження у справі через закінчення строків. Тобто з моменту надходження матеріалів до суду вперше пройшло 114 днів.
  1. У декларації за 2015 рік залишок коштів на рахунках судді та її сім’ї становив 167 грн. У 2016 році сім’я отримала такі доходи: 43 022 грн заробітної плати, 9 438 грн кредиту та 21 500 грн подарунка у грошовій формі. Водночас задекларовані заощадження становили 233 грн та 6 154 дол. США, більшість з яких накопичено саме у 2016 році. Якщо врахувати витрати на проживання сім’ї судді, застосувавши прожиткові мінімуми, витрати сім’ї у 2016 році перевищили доходи щонайменше на 116 420,70 грн. З’ясуванню підлягає інформація про кошти, якими покривався дефіцит сімейного бюджету сім’ї судді в 2016 році.
  2. Відповідно до наказу прокурора Херсонської області від 09 липня 2012 року Рибас А.В., яка на той момент перебувала на посаді прокурора, було притягнуто до відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків та оголошено догану. Необхідно з’ясувати, у чому полягало неналежне виконання службових обов’язків.
  3. У майнових деклараціях за 2016–2021 роки суддя декларувала квартиру в місті Херсон, що перебувала у спільній власності судді, її чоловіка та доньки, без зазначення вартості. Також у цих деклараціях суддя декларує земельну ділянку без зазначення її вартості. У майнових деклараціях за 2019–2021 роки суддя зазначила причіп марки «ПР», модель «БЗП 5» 2011 року випуску без зазначення його вартості. У майновій декларації за 2019 рік суддя задекларувала цей причіп, який належав її чоловікові з 2011 року, але в попередніх деклараціях не зазначала про наявність такого майна. Необхідно з’ясувати підставу недекларування вартості такого майна.
  4. Відповідно до майнової декларації за 2024 рік суддя з 12 червня 2022 року користується квартирою у місті Володимир Волинської області, проте необхідно з’ясувати, ким її власник є для судді.
  5. Секретаріатом Комісії 25 квітня 2025 року зареєстровано пояснення судді Рибас А.В. щодо обставин, викладених в Інформації.
  6. Стосовно пункту 1 Інформації (закриття справ щодо керування транспортними засобами в стані сп’яніння) суддя зазначила так:
  1. суддею винесено 218 постанов у цій категорії справ. Нею вживались всі можливі заходи для повідомлення осіб про розгляд справ з урахуванням територіальних особливостей району, складної логістики, а також того, що правопорушники часто мешкали в інших регіонах, зокрема у зв’язку з тим, що на території Білозерського району Херсонської області проходить автомобільна дорога міжнародного значення «Одеса–Мелітополь–Новоазовськ». Повідомлення надсилались неодноразово, але не завжди доходили до адресатів через об’єктивні обставини. Матеріали справ, включаючи повістки, долучались до справ, доступ до яких наразі відсутній;
  2. у 2018–2020 роках суд працював в умовах обмеженого забезпечення поштовими марками. У більшості випадків провадження закривались через неможливість належного повідомлення особи у визначені законом строки. Водночас суддею визнається, що ці обставини не завжди були детально відображені у постановах;
  3. у двох справах (№ 648/181/19 та № 648/2815/20) особи з’явились, однак подали обґрунтовані клопотання (виклик свідків, захисника, ознайомлення з матеріалами), що спричинило відкладення справ і закінчення строків. Суддя також зазначає, що з 06 до 11 листопада 2020 року була тимчасово непрацездатною через COVID-19;
  4. у справі № 648/515/21 під час розгляду було встановлено, що в ній наявний медичний висновок від 15 січня 2021 року № 1 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після надходження якого було складено протокол від 24 лютого 2021 року, у якому вказано ту ж саму дату вчинення правопорушення. Фактично правопорушення було вчинено до складення медичного висновку 15 січня 2021 року. Отже на момент ухвалення рішення судом – 30 квітня 2021 року, строки притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично закінчились;
  5. у справі № 648/1346/20 провадження було закрито в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а не на підставі частини сьомої статті 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП) у межах визначених строків;
  6. у справі № 648/932/20 провадження було закрито в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях особи, тобто на підставі частини першої статті 247 КУпАП, а не на підставі частини сьомої статті 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу), та в межах визначених строків;
  7. справу № 648/693/20 фактично було розглянуто та встановлено, що особа 13 лютого 2020 року дійсно перебувала у стані алкогольного сп`яніння та в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Допустимої межі наявності етилового алкоголю (0,22 проміле) у видихуваному повітрі не перевищено, а при лабораторному дослідженні аналізу сечі було встановлено незначне її перевищення: усього на 0,04 проміле. Суддя, посилаючись на статтю 22 КУПАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення звільнила порушника від адміністративної відповідальності та обмежилась усним зауваженням;
  8. суддя зазначає, що нею не приймались рішення про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, до їх фактичного закінчення. Водночас три справи з чотирьох розглянуто по суті, у них винесено постанови та ухвалено рішення, взагалі не пов’язані із закінченням строків;
  9. у справі № 648/1470/19 причиною повернення протоколу на доопрацювання була не відсутність копії паспорту в матеріалах, а неналежне встановлення працівниками поліції особи та місця проживання громадянина, на якого було складено протокол, внаслідок чого судові повістки про виклик у судове засідання неодноразово повертались до суду без вручення, оскільки за вказаною у протоколі адресою була відсутня така особа та ніколи не проживала. Оскільки суд сам не може збирати докази, з метою забезпечення належного виклику особи протокол та долучені до нього матеріали були повернуті 02 липня 2019 року на доопрацювання одразу після того, як вказані обставини були встановлені судом. На момент повернення протоколу до закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку залишався понад один місяць. Проте матеріали повторно надійшли до суду після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим 16 серпня 2019 року винесено постанову про закриття провадження в справі на підставі частини сьомої статті 247 КУпАП. Вказана адміністративна справа не перебувала в провадженні судді 95 днів, протокол та матеріали повертались на доопрацювання саме з метою забезпечення розгляду справи та притягнення до встановленої відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП;
  10. у справі № 648/2977/20 постанову про повернення протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів до Білозерського ВП Херсонського відділу ГУНП в Херсонській області для вирішення питання про направлення справи до відповідного суду за підсудністю винесено 30 вересня 2020 року, тобто через 11 днів після вчинення правопорушення та складання протоколу 19 вересня 2020 року. Ухвалюючи вказане рішення, суддя виходила з того, що з 19 серпня 2020 року відповідно до рішення позачергової сесії Херсонської міської ради VII скликання від 19 серпня 2020 року № 2446 «Про перегляд меж існуючих районів у місті Херсоні», місце вчинення адміністративного правопорушення (село Садове) за новим адміністративним поділом віднесено до території міста Херсон, а правопорушення вчинено вже після зміни адміністративних меж, отже справа не підсудна Білозерському районному суду Херсонської області. Суддя також брала до уваги, що порушення правил підсудності є підставою для скасування судового рішення. Саме з метою забезпечення розгляду справи уповноваженим судом, притягнення особи до визначеної законом відповідальності у випадку встановлення її вини та недопущення її уникнення від покарання суддя повернула протокол до органів національно поліції для вирішення питання їх спрямування до належного суду. На момент повернення проколу та долучених до нього матеріалів до закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, залишалось понад 2,5 місяця. Проте вказаний протокол та матеріали вдруге надійшли до суду через 3,5 місяці – після їх повернення та після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності (строк сплинув 19 грудня 2020 року).
  1. Стосовно пункту 2 Інформації (кошти, якими покривався дефіцит сімейного бюджету судді в 2016 році) Рибас А.В. вказала таке:
  1. декларація за 2015 рік подавалась суддею як кандидатом на посаду в паперовій формі згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI, чинним на той час. Форма декларації, затверджена цим законом, не передбачала обов’язку декларування готівкових заощаджень, що зберігались поза банківськими рахунками. У розділі V зазначались лише кошти на рахунках, цінні папери та інші активи;
  2. цей закон втратив чинність 01 вересня 2016 року відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII. Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 10 червня 2016 року № 2 для осіб, які на 01 вересня 2016 року не займали відповідальне становище, подання декларацій починалось з 01 січня 2017 року;
  3. у 2015 році суддею не декларувались готівкові заощадження, оскільки обов’язку щодо цього не було. Декларувались лише кошти на рахунку станом на 31 грудня 2015 року, що підтверджує і ГРД. Готівкові заощадження задекларовано вперше у 2016 році за новою формою декларації, що діяла з 01 січня 2017 року, і були накопичені раніше, під час роботи в органах прокуратури, та використовувались у наступні роки.
  1. Стосовно пункту 3 Інформації (неналежне виконання службових обов’язків прокурора) Рибас А.В. зазначила, що у 2010 році в Україні відбулись зміни в керівництві держави, що спричинили кадрові перестановки в органах державної влади, зокрема в прокуратурі Херсонської області, де було призначено нового керівника. У першому півріччі 2012 року, на думку керівництва, Рибас А.В. не було забезпечено належної ефективності роботи на закріпленому напрямі, що стало підставою для накладення дисциплінарного стягнення. Це стягнення було єдиним за 17 років служби в органах прокуратури та достроково зняте 19 листопада 2012 року наказом прокурора області. З огляду на вказані обставини та незгоду з окремими завданнями суддя вирішила змінити професійний напрям і звільнилась з органів прокуратури за власним бажанням. Факт накладення дисциплінарного стягнення розглядався у 2015–2016 роках під час затвердження результатів конкурсу та призначення її на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області. Під час перебування на посаді судді дисциплінарних стягнень не мала.
  2. Стосовно пункту 4 Інформації (недекларування вартості майна) Рибас А.В. пояснила, що квартира перебуває у спільній власності з донькою, чоловік власником не є — це зазначалось в усіх деклараціях. Вартість квартири і земельної ділянки на момент набуття їй не була відома, експертна оцінка не проводилась, оскільки правочини з цим майном не планувались. Об’єкти були набуті безоплатно: квартира — шляхом приватизації у 2003 році відповідно до ордера 2001 року, земельна ділянка — за рішенням органів місцевого самоврядування у 2013 році для ведення особистого селянського господарства. Жодні кошти на їх придбання не витрачались. Щодо причепа суддя зазначила, що його придбав чоловік у 2011 році без її участі, вартість невідома, жодних документів не надавалось. У деклараціях за 2011–2015 роки, поданих у паперовій формі, причеп не вказувався через відсутність чітких роз’яснень щодо його декларування. Після створення НАЗК та отримання роз’яснень суддя почала декларувати цей об’єкт у наступні періоди.
  3. Стосовно пункту 5 Інформації (ким для судді є власник квартири у м. Володимир) Рибас А.В. зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою, з 07 квітня 2022 року була вимушена залишити окупований Херсон. У червні 2022 року переїхала до місті Володимир Волинської області, де тимчасово оселилась у квартирі, яку орендувала її колега — також переселенка, відряджена до суду Волинської області. З дозволу власника суддя також почала там проживати. З власником суддя не перебуває в жодних особистих стосунках, до червня 2022 року він їй не був знайомий. Відомо лише, що він є власником квартири та надавав житло переселенцям без формальних договорів. Квартира надається на підставі усної домовленості з компенсацією витрат (комунальні платежі, поточні ремонти, придбання побутових речей). Проживання є тимчасовим і оплатним, строк не визначений. Документи про право власності чи вартість квартири власником не надавались, суддя не мала правових підстав їх вимагати. Відповідно, інформація про об’єкт не зазначалась у декларації.

Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею

  1. Співбесіду з Рибас А.В. проведено 29 квітня 2025 року.
  2. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
  3. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, зокрема щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
  4. Стосовно пункту 1 Інформації (закриття справ щодо керування транспортними засобами в стані сп’яніння):
  1. суддя зазначила, що завжди вживала заходів для належного інформування осіб про розгляд у суді матеріалів щодо адміністративних правопорушень. Саме ненадання суду інформації про адресу або номер телефону таких осіб ставало підставою для закриття низки проваджень;
  2. у відповідь на уточнювальне запитання уповноваженого представника ГРД щодо причин, з яких суддя вважала за неможливе розглядати справи без участі осіб, Рибас А.В. пояснила, що приблизно 30% проваджень щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння розглядались без участі осіб, яких притягали до відповідальності. Водночас у таких випадках суд володів достовірною інформацією щодо належного повідомлення цих осіб про дату, час і місце засідання, а також про їх обізнаність із процесуальними правами. У частині справ, зазначених у матеріалах ГРД, відсутні докази належного повідомлення осіб, що, на думку судді, виключало можливість їх розгляду;
  3. відповідаючи на зауваження представника ГРД про те, що особа, стосовно якої складено адміністративний протокол, повинна самостійно цікавитися перебігом справи, Рибас А.В. наголосила, що законодавством таке зобов’язання не передбачено. Ба більше, особа, навіть знаючи про складення щодо неї протоколу, не має доступу до інформації про стан справи, зокрема, чи був протокол прийнятий судом до розгляду, повернутий або переданий за підсудністю, а також не знає дати, часу та місця розгляду. Відтак вона позбавлена можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП;
  4. уповноважений представник ГРД висловив думку, що у справі № 648/1470/19 повернення адміністративного протоколу на доопрацювання у зв’язку з відсутністю копії паспорта особи може створювати в стороннього спостерігача враження про можливе затягування процесу та уникнення відповідальності. Суддя пояснила, що працівники Національної поліції встановили особу порушника за даними реєстрів, однак інші анкетні дані не збігалися. За її словами, вона вжила всіх доступних заходів для з’ясування обставин справи, проте через відсутність необхідної інформації розгляд був неможливий;
  5. також уповноважений представник ГРД уточнив у судді обставини справи № 648/2977/20, у якій був спір щодо підсудності. Рибас А.В. впевнена, що правопорушення було здійснено на території міста Херсон, а отже, вона не могла її розглядати.
  1. Стосовно пункту 2 Інформації (кошти, якими покривався дефіцит сімейного бюджету судді в 2016 році).
  1. суддя повідомила, що її призначення на посаду відбулося 24 вересня 2016 року, тому на той момент вона не була зобов’язана подавати майнову декларацію у формі, затвердженій відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII. Вперше Рибас А.В. задекларувала свої заощадження, зокрема готівкові кошти, у 2017 році, подаючи декларацію за 2016 рік. Форми декларацій за 2015 і 2016 роки не є тотожними. Зокрема, форма за 2015 рік не передбачала декларування коштів, розміщених у банківських комірках або у вигляді готівки. Перебуваючи на посаді прокурора, Рибас А.В. мала змогу накопичити задекларовані активи;
  2. у відповідь на уточнювальне запитання уповноваженого представника ГРД щодо суми заощаджень, які суддя та члени її сім’ї мали станом на кінець 2015 року, Рибас А.В. зазначила, що не може назвати точну суму, оскільки відповідні дані не декларувались. За останні п’ять років роботи на посаді прокурора вона отримала орієнтовно 65 000 доларів США заробітної плати, частину з яких було витрачено на поточні потреби, а інша частина стала джерелом заощаджень, задекларованих за 2016 рік.
  1. Стосовно пункту 3 Інформації (неналежне виконання службових обов’язків прокурора) уповноважений представник ГРД уточнив, яка саме подія була підставою для кваліфікації дій Рибас А.В. як неналежного виконання службових обов’язків на посаді прокурора. У відповідь вона зазначила, що у формулюванні рішення про дисциплінарну відповідальність йшлося про незабезпечення належної ефективності діяльності підпорядкованих їй підрозділів. Водночас, за словами Рибас А.В., фактичною підставою дисциплінарного стягнення було невиконання певних вказівок. Конкретизувати, які саме вказівки не були виконані, вона не змогла.
  2. Стосовно пункту 4 Інформації (недекларування вартості майна) Рибас А.В. зазначила, що у випадку продажу нерухомості провела б її належну оцінку. Але оскільки вона цього не планувала і наразі не має наміру здійснювати реалізацію цього майна, необхідність проводити її оцінку відсутня.
  3. Стосовно пункту 5 Інформації (ким для судді є власник квартири у місті Володимир) Рибас А.В. вказала, що з власником квартири ніколи раніше не перетиналась і не спілкувалась. Суддя сумнівається, що він знає про посаду і місце роботи мешканців квартири. Водночас Рибас А.В. та її колега витрачають кошти на утримання квартири в належному стані, зокрема на поточний ремонт, купівлю меблів, техніки, комунальні платежі.
  4. Комісією також встановлено інші відомості, незазначені в Інформації, але які потребують з’ясування. Починаючи з 2018 року суддя декларує заробітну плату чоловіка, отриману в автотранспортній компанії в Польщі. Також у деклараціях за 2019–2023 роки суддя декларувала наявність рахунків чоловіка в польському комерційному банку. За інформацією Державної прикордонної служби України, чоловік судді виїхав із території України 18 жовтня 2021 року і досі перебуває за кордоном. Оскільки чоловік судді проживає за кордоном, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» вона мала вказати в декларації нерухомість, якою володіє чи користується її чоловік за кордоном.
  5. Рибас А.В. пояснила, що її чоловік працює в транспортному підприємстві, а його характер роботи пов’язаний з постійним переміщенням. Житло за кордоном він не винаймає, нерухомістю не володіє, натомість може лишитись на базі відпочинку на одну чи дві ночі.

Висновки за результатами проведеної співбесіди

  1. З огляду на встановлені обставини та наданні суддею Рибас А.В. пояснення Комісія вважає за необхідне зазначити таке.
  2. Стосовно пункту 1 Інформації (закриття справ щодо керування транспортними засобами в стані сп’яніння).
  1. до повноважень Комісії не належить встановлення або оцінка обставин, вирішення питань щодо достовірності чи недостовірності доказів, перевірка законності та обґрунтованості судових рішень;
  2. метою Комісії було дослідження загальної практики розгляду суддею Рибас А.В. справ щодо притягнення до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння, коли правопорушники через процесуальні зволікання, недбалість чи інші прояви зловживання уникали відповідальності, а отже, могли становити суспільну небезпеку через безкарність;
  3. дослідивши усні та письмові пояснення, практику ухвалення рішень за статтею 130 КУпАП, Комісія дійшла висновку, що в діях судді не прослідковується загальна тенденція до зволікання розгляду відповідної категорії справ;
  4. з огляду на наведене в Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
  1. Стосовно пункту 2 Інформації (кошти, якими покривався дефіцит сімейного бюджету судді в 2016 році).
  1. відповідно статті 118 Закону порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставою для звільнення судді з посади. Порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна може бути встановлене Комісією у межах кваліфікаційного оцінювання судді;
  2. у цьому контексті метою Комісії було з’ясування законності джерел походження майна з огляду на відмінності між деклараціями, поданими за формами 2015 та 2016 років;
  3. Комісія бере до уваги пояснення судді, згідно з якими форма декларації за 2015 рік не передбачала обов’язку декларування готівкових заощаджень, що зберігались поза банківськими рахунками. Також Комісія усвідомлює, що судді, як і інші суб’єкти декларування, не зобов’язані зазначати в декларації активи, щодо яких така вимога законодавчо не встановлена;
  4. водночас Комісія акцентує увагу на значному суспільному інтересі до рівня добробуту посадових осіб, на пов’язаних із цим ризиках корупції, що, зокрема, стало однією з підстав для впровадження особливого механізму кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Забезпечення прозорості інформації про майновий стан посадовців є важливим інструментом формування довіри громадян до державних інституцій, у тому числі до судової влади;
  5. зважаючи на проведений аналіз декларацій Рибас А.В., надані усні та письмові пояснення у Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
  1. Стосовно пункту 3 Інформації (неналежне виконання службових обов’язків прокурора):
  1. метою Комісії в цьому випадку було дослідження обставин, що стали підставою для притягнення Рибас А.В. до дисциплінарної відповідальності;
  2. Комісія бере до уваги, що протягом усього періоду роботи Рибас А.В. на посаді прокурора її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише один раз. Також Комісія відзначає, що під час перебування Рибас А.В. на посаді судді стосовно неї було подано лише чотири скарги, три з яких залишено без розгляду, а за однією – відмовлено у відкритті дисциплінарної справи;
  3. незважаючи на те, що Комісія не отримала достатньої інформації щодо змісту дисциплінарного проступку, який став підставою для застосування стягнення, з урахуванням відсутності подальших випадків притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також аналізу даних суддівського досьє можна дійти висновку, що виявлені порушення мають поодинокий характер, не є системними і не свідчать про недбале чи безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов’язків;
  4. з огляду на наведене, в Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
  1. Стосовно пункту 4 Інформації (недекларування вартості майна).
  1. метою Комісії в цьому випадку було дослідження достовірності задекларованих відомостей та точності оцінки задекларованих активів;
  2. Комісія бере до уваги пояснення судді, що квартира та земельна ділянка, зазначені в Інформації, були отримані нею безоплатно, а оцінка вартості не проводилась у зв’язку з відсутністю наміру проводити правочини з цим майном;
  3. з огляду на наведене, в Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
  1. Стосовно пункту 5 Інформації (ким для судді є власник квартири у місті Володимир):
  1. Комісія поділяє позицію ГРД, що надання посадовим особам, зокрема суддям, необґрунтованих благ може викликати в стороннього спостерігача сумнів щодо можливого неправомірного впливу з метою отримання переваг у майбутньому;
  2. водночас Комісія усвідомлює гуманістичну і людиноцентричну природу поведінки багатьох громадян України щодо відсічі збройній агресії росії проти України, зокрема надання підтримки внутрішньо переміщеним особам, змушеним залишити свої домівки через тимчасову окупацію, загрозу життю, здоров’ю або безпеці членів сім’ї;
  3. дослідивши надані письмові та усні пояснення Рибас А.В., у Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
  1. Стосовно недекларування суддею нерухомості, якою володіє чи користується її чоловік за кордоном:
  1. відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право;
  2. метою Комісії в цьому випадку було дослідження, чи була суддею зазначена повна та достовірна інформація в майновій декларації, а в разі виникнення обґрунтованих сумнівів – звернення до НАЗК для проведення перевірки декларації для підтвердження чи спростування сумнівів стороннього спостерігача в доброчесності чи професійній етиці судді;
  3. зважаючи на особливості професії чоловіка судді, його тривалий досвід роботи в сфері перевезень, надані усні пояснення, в  Комісії відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності

  1. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення визначено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
  2. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
  3. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
  4. За результатами складення анонімного письмового тестування Рибас А.В. набрала 85,5 бала, за виконання практичного завдання – 86,5 бала. За вказаними показниками суддя набрала сумарно 172 бали.
  5. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
  6. Протягом 2017–2020 років загальний показник середньомісячного навантаження Рибас А.В. був суттєво вищим, ніж показник судового навантаження на одного суддю Білозерського районного суду Херсонської області. Об’єктивна оцінка цього показника за 2016 та 2021 роки є ускладненою через те, що дати призначення Рибас А.В. на посаду судді та припинення її повноважень не збігаються з початком або завершенням відповідних календарних років.
  7. Судові рішення, ухвалені суддею Рибас А.В., судом апеляційної інстанції скасовувались скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм процесуального права.
  8. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі Рибас А.В., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
  9. Стосовно наявності скарг на дії судді Рибас А.В. у матеріалах досьє наявна інформація про чотири скарги, три з яких залишено без розгляду, стосовно одної відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.
  10. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Рибас А.В. необхідно оцінити в 75 балів.
  11. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді  щодо підвищення фахового рівня оцінюється в 6 балів.

Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності

  1. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
  2. Комісією встановлено, що Рибас А.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди суддя за критерієм особистої компетентності здобула 67 балів.

Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності

  1. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься п суддівському досьє, і співбесіди.
  2. Комісією встановлено, що Рибас А.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди суддя за критерієм соціальної компетентності здобула 80 балів.

Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності

  1. Як визначено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, визначених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
  2. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
  1. інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
  2. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  3. результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
  4. декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
  5. результатів регулярного оцінювання;
  6. результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
  7. висновків або інформації ГРД (за наявності);
  8. іншої інформації, включеної до суддівського досьє.
  1. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, та обставин, визначених пунктами 1, 2, 3, 5–13, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
  2. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Рибас А.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
  3. Даних щодо невідповідності судді Рибас А.В. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
  4. За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди, проаналізувавши  Інформацію та інші відомості, незазначені в Інформації, Комісія дійшла до висновків, що, аналізуючи надані письмові та усні пояснення, а також інформацію з суддівського досьє, наразі відсутні підстави для обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Рибас А.В. під час співбесіди надала пояснення щодо обставин, викладених в Інформації, а також на додаткові питання уповноваженого представника ГРД та членів Комісії.
  5. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
  6. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє, проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 45 балів.
  7. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
  8. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 67,5 бала.
  9. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
  10. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
  11. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показник професійної етики у 115 балів.
  12. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показник доброчесності у 104 бали.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді

  1. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Білозерського районного суду Херсонської області Рибас А.В. набрала 731,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

85,5

253

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

86,5

Ефективність здійснення правосуддя

75

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

6

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості

67

67

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

80

80

Професійна етика

Показники професійної етики

115

160

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

45

Доброчесність

Показники доброчесності

104

171,5

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

67,5

Всього

731,5

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила

  1.  Визначити, що суддя Білозерського районного суду Херсонської області Рибас Алла Вікторівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 731,5 бала.
  2. Визнати суддю Білозерського районного суду Херсонської області Рибас Аллу Вікторівну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                       Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії                                                                    Людмила ВОЛКОВА

                                                                                              Роман КИДИСЮК