Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 та допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк Зоряни Анатоліївни,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2 188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк З.А. Цим же рішенням визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання.
Чевилюк З.А. 15 серпня 2018 року склала анонімне письмове тестування та виконала практичне завдання.
Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 затверджено результати іспиту та визначено, що за анонімне письмове тестування суддя Чевилюк З.А. отримала 65,25 бала, а за виконання практичного завдання – 54 бали.
Питання про допуск судді Чевилюк З.А. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією не вирішувалося.
До Комісії 04 грудня 2018 року надійшла заява Чевилюк З.А. про перегляд рішення Комісії щодо результатів виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
В обґрунтування заяви суддя зазначила, що при написанні рішення відповідно до фабули справи у процесі виконання практичного завдання, на її думку, нею в повній мірі було дотримано вимог статтей 263–265 Цивільного процесуального кодексу України щодо законності, обґрунтованості рішення, змісту рішення. Суддя вважає, що нею викладено текст рішення в офіційно-діловому стилі літературної мови, чітко, зрозуміло, грамотно; дотримано стилістики та структури судового рішення; дотримано правил орфографії та пунктуації. Також Чевилюк З.А. вказує на те, що Цивільним процесуальним кодексом України встановлено вимоги до форми і змісту судового рішення, а тому той, хто дотримався вимог закону, виконав норматив, набравши не менше мінімально допустимого бала. Суддя зазначає, що в її випадку колегія Комісії оцінила її роботу нижче мінімально допустимого бала, тому для неї є незрозумілим, які процесуальні порушення нею вчинено при написанні практичного завдання. Чевилюк З.А. додатково повідомила, що дискреція Комісії у складі колегії в межах від 60 до 120 балів починається лише після виконання суддею згаданого нормативу. Тому суддя, вважаючи, що нею виконано практичне завдання відповідно до встановлених нормативів, просила переглянути рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 у частині визначення результату оцінювання практичного завдання та допустити її до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Указану вище заяву Комісією розглянуто не було.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час подання Чевилюк З.А. заяви про перегляд рішення Комісії) Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
На час розгляду питання про перегляд рішення Комісії щодо результатів виконання Чевилюк З.А. практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, якими передбачено повноваження Комісії про перегляд рішення, прийнятого палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
Згідно з пунктом 210-1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), до повноважень Комісії у пленарному складі віднесено перегляд рішення, прийнятого Палатою чи Колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
У пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 9901/60/19 зазначено, що з аналізу положень статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна зробити висновок, що здійснення такого перегляду є дискрецією Комісії. Реалізація цих повноважень може здійснюватися за наявності певних обставин, що об’єктивно свідчать про необґрунтованість встановленого результату виконаного практичного завдання, зокрема порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання, встановлення помилок у спеціальному програмному забезпеченні, що надавали можливість ідентифікувати автора роботи тощо.
У вирішенні питання про перегляд рішення щодо результатів виконання практичного завдання Комісія спирається на важливий базовий принцип – оцінювання анонімних практичних робіт учасників процедур кваліфікаційного оцінювання, дотримання якого дозволяє забезпечити об’єктивність результатів такої оцінки та упередити їх викривлення, на відміну від оцінки персоніфікованої роботи.
Під час розгляду питання про перегляд рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 Комісія бере до уваги таке: 1) за результатами дослідження екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання практичної роботи, яку надалі після її оцінювання було ідентифіковано як таку, що виконана Чевилюк З.А.; 2) відсутні обставини, які б вказували на наявність порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання; 3) відсутні встановлені помилки у спеціальному програмному забезпеченні, що надавали можливість ідентифікувати автора роботи; 4) відсутні інші обставини, що об’єктивно могли б свідчити про необґрунтованість встановленого результату виконаного практичного завдання.
За правилами частин другої та п’ятої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Крім того, рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року № 144зп-16 затверджено Порядок № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Порядок).
Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано главою 6 розділу ІІ Положення, підпунктом 5.1 пункту 5 якої визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.
За правилами підпунктів 6.1–6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту. Мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Особливості допуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання врегульовано пунктами 7–9 глави 6 розділу ІІ Положення.
За приписами цих норм суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Водночас суддя (кандидат на посаду судді), який набрав менше мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.
У випадку, коли суддя (кандидат на посаду судді) за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, він на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або на відповідність займаній посаді.
За приписами пунктів 9, 11 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2 188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк З.А., та встановлено мінімально допустимий бал іспиту – 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
Комісією встановлено, що за результатами складеного анонімного письмового тестування Чевилюк З.А. отримала 65,25 бала, тобто більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії, у зв’язку з чим була допущена до виконання практичного завдання.
За результатами виконання практичного завдання Чевилюк З.А. набрала 54 бали, тобто менше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії.
Водночас сумарний результат Чевилюк З.А. за складення анонімного тестування та виконання практичного завдання становив 119,25 бала, що перевищує мінімально допустимий бал іспиту ((90 + 120) / 2=105). Тому з урахуванням вимог пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення суддя має бути допущеною до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 у частині визначення результатів виконаного суддею Чевилюк З.А. практичного завдання потребує перегляду. Отже, у задоволенні заяви про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 щодо результатів виконаного суддею Чевилюк З.А. практичного завдання слід відмовити.
Водночас, оскільки суддя набрала бал, який перевищує мінімально допустимий бал іспиту, Комісія вважає за можливе допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З підстав зазначеного Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Відмовити судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк Зоряні Анатоліївні в задоволенні заяви про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18.
Допустити суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк Зоряну Анатоліївну до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
