X

Про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Іщук Лариси Петрівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
25.01.2019
96/вс-19
Про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Іщук Лариси Петрівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого - Тітова Ю.Г.,

членів Комісії: Лукаша Т.В., Макарчука М.А.,

розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Іщук Лариси Петрівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,

встановила:

Згідно зі статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон) конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - Комісія) відповідно до Закону.

Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду:

  • у Касаційному адміністративному суді - 26 посад;
  • у Касаційному господарському суді - 16 посад;
  • у Касаційному кримінальному суді - 13 посад;
  • у Касаційному цивільному суді - 23 посади.

Іщук Лариса Петрівна 14 вересня 2018 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Комісією 16 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 146/вс-18, зокрема, про допуск Іщук Л.П. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 157 кандидатів, зокрема Іщук Л.П.

Положеннями статті 83 Закону закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.

Іщук Л.П. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 72,75 бала та згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат Іщук Л.П. набрала 81,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 327/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).

Громадською радою доброчесності у передбачений Регламентом строк - 16 січня 2019 року, надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Іщук Лариси Петрівни критеріям доброчесності та професійної етики (далі - висновок), затверджений 15 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 висновку у декларації доброчесності судді за 2017 рік Іщук Л.П. у твердженні № 22 підтвердила, що нею не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення її до відповідальності. Водночас Іщук Л.П. в анкеті, що міститься в досьє кандидата, зазначила про порушення нею Правил дорожнього руху у вигляді зупинки в невстановленому місці та про застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Вказане свідчить про те, що Іщук Л.П. не дотрималася встановлених правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді.

Кандидат Іщук Л.П. пояснила, що вказала про факт притягнення її до адміністративної відповідальності в анкеті, а тому наміру приховувати цю інформацію, а також умислу вносити до декларації доброчесності судді завідомо недостовірні чи неповні відомості вона не мала. Іщук Л.П. вказала, що в січні 2017 року у справі про адміністративне правопорушення до неї було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який вона не оскаржувала і сплатила у лютому 2017 року. Оскільки за скоєне адміністративне правопорушення вона понесла відповідальність, під час заповнення та подання декларації доброчесності судді у січні 2018 року вважала, що наслідки притягнення її до адміністративної відповідальності вже припинили свою дію.

На підтвердження викладеного кандидатом Іщук Л.П. надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а також копію квитанції від 13 лютого 2017 року.

У пункті 2.1 висновку зазначено, що відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік Іщук Л.П. задекларувала легковий автомобіль Audi А4 2010 року випуску, а за членами сім’ї автомобіль Mercedes-Benz 500 1999 року випуску. Проте у наступному 2013 році зазначені автомобілі не задекларовано, а також відсутній дохід від відчуження рухомого майна.

Стосовно невідображення автомобіля Audi А4 2010 року випуску кандидат пояснила, що інформація, викладена у висновку, не відповідає дійсності, оскільки цей автомобіль відображено нею в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012-2015 роки, а також у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2017 роки.

Стосовно автомобіля Mercedes-Benz 500 1999 року випуску кандидат пояснила,  що вказаним автомобілем користувався її на той момент чоловік на підставі довіреності лише у 2012 році, в подальшому перестав користуватися, а тому підстав для декларування цього транспортного засобу в наступних деклараціях у неї не було, як і підстав для декларування доходу від його відчуження.

Відповідно до пункту 2.2 висновку у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік Іщук Л.П. задекларувала за членами своєї сім’ї легковий автомобіль Audi А4 2007 року випуску. Надалі у 2014 році зазначений автомобіль не задекларовано, а також відсутній дохід від відчуження рухомого майна.

Кандидат пояснила, що вказаний автомобіль є власністю її батьків і перебував у користуванні її колишнього чоловіка на підставі довіреності на  право користування. У зв’язку з тим, що з 2013 року вони перестали проживати разом та не підтримували подружніх відносин, фактично автомобілем чоловік користувався лише протягом 2013 року, а тому підстав відображати в подальшому цей автомобіль не було.

У пункті 2.3 висновку зазначено, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік Іщук Л.П. не задекларувала доходу (кредиту) в розмірі 25 574 грн, отриманого 30 грудня 2014 року, що підтверджується даними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік.

Іщук Л.П. пояснила, що 30 грудня 2014 року вона вирішила придбати побутову техніку в магазині, оскільки був розпродаж перед новорічними святами. Для цього вона уклала договір купівлі-продажу, а також скористалася можливістю отримати їх у розстрочку. Купуючи дані товари вона не вважала, що отримує дохід, а тому в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік цього не зазначила, а навпаки, що понесла витрати, оскільки у неї виникли фінансові зобов’язання, які вона відобразила у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, оскільки в ній вже був спеціальний розділ для цього, а в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідні розділи відсутні.

Окрім цього, кандидат наголосила на відсутності в неї умислу приховати будь-яку інформацію, на підтвердження всього викладеного кандидатом, окрім інших документів, надано копію висновку Луцької ОДПІ ГУДФС у Волинській області від 27 лютого 2015 року № 1951/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» Іщук Лариси Петрівни, відповідно до якого: за результатами цієї перевірки встановлено, що Іщук Ларисою Петрівною у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих Іщук Ларисою Петрівною за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації станом на 27.02.2015 року про майно (майнові права) Іщук Лариси Петрівни; за результатами проведеної перевірки також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) Іщук Ларисою Петрівною у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, набутого Іщук Ларисою Петрівною за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній станом на 27.02.2015 року податковій інформації про доходи, отримані Іщук Ларисою Петрівною із законних джерел.

Також Громадською радою доброчесності додатково надано інформацію, яка не є підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

Зокрема, зазначено, що в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2017 роки Іщук Л.П. членом сім’ї зазначила ІНФОРМАЦІЯ_1 а за 2015 рік також і колишнього чоловіка. Водночас кандидат не задекларувала за членами своєї сім’ї права користування квартирою у м. Львові загальною площею 46 кв.м, задекларувавши її лише за собою.

Іщук Л.П. пояснила, що у вересні 2013 року у зв’язку зі зміною місця роботи вона переїхала до м. Львова, а її чоловік залишилися проживати у м. Луцьку. Після переїзду до м. Львова вона припинила подружні відносини з чоловіком, а він змінив місце проживання, яке їй не відомо.ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася проживати з її батьками. Оскільки офіційно шлюб був розірваний рішенням суду від 14 березня 2016 року, то вона змушена була зазначати чоловіка як члена сім’ї.

Також в інформації Громадської ради доброчесності вказано, що відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання  функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2017 роки зареєстрованим місцем проживання Іщук Л.П. є м. Луцьк Волинської області, проте, за ці роки вона не декларувала за місцем реєстрації жодних об’єктів нерухомості.

Іщук Л.П. пояснила, що за місцем реєстрації у м. Луцьку вона ніколи не проживала, а тому це житло в її користуванні не перебувало, підстав декларувати його в неї не було.

Окрім того, Громадською радою доброчесності повідомлено, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік Іщук Л.П. не задекларувала відносно себе і членів сім’ї об’єктів нерухомості як за зареєстрованим місцем проживання, так і за фактичним.

Стосовно цього кандидат пояснила, що з вересня 2013 року до березня 2014 року одна проживала в орендованій квартирі у м. Львові, відомості про яку вона відобразила в декларації за 2013 рік. З квітня 2014 року вона, а після переїзду у вересні 2014 року до Львова ІНФОРМАЦІЯ_1 їздила ночувати до подруги, а у вихідні дні їздили до м. Луцька, а тому не було підстав вважати, що їй було надано житло в користування.

Відповідно до пункту 4 глави б розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Дослідивши висновок та інформацію, надану Громадською радою доброчесності, пояснення кандидата та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання критеріїв професійної етики та доброчесності кандидата у 0 балів та дійшла висновку, що Іщук Лариса Петрівна підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія

вирішила:

визнати Іщук Ларису Петрівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Головуючий                                                                                                          Ю.Г. Тітов

Члени Комісії                                                                                                       Т.В. Лукаш

                                                                                                                               М.А. Макарчук