Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Галини ШЕВЧУК,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
розглянувши доповідну записку керівника юридичного управління секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Кідіної Н.В. від 19 серпня 2024 року,
встановила:
Начальник юридичного управління секретаріату Комісії Наталя Кідіна 19 серпня 2024 року звернулася з доповідною запискою до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрія Пасічника, членів Комісії, керівника секретаріату Комісії Олени Пономаренко стосовно проявів неетичної поведінки щодо працівників секретаріату Комісії.
Доповідна записка містить інформацію про факти, які, на думку заявниці, свідчать про наявність передбаченої пунктом 6 частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) підстави для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – заступника Голови Комісії Олексія Омельяна, а саме: грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним із статусом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Заявниця посилається на пункт 14.6 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент Комісії), яким передбачено таку підставу звільнення, а також на статті 9, 10 Кодексу суддівської етики, в яких визначені етичні стандарти, що, на її думку, були порушені заступником Голови Комісії. Проявом порушення етичних стандартів став мобінг.
Так, заявниця зазначає, що під час робочих нарад, які відбувалися 09 серпня 2024 року, 12 серпня 2024 року, 13 серпня 2024 року, вона, виконуючи обов’язки керівника секретаріату Комісії, була піддана мобінгу (цькуванню) з боку члена Комісії Олексія Омельяна, що виявилося в безпідставних звинуваченнях у некомпетентності, невиконанні обов’язків щодо забезпечення роботи Комісії, погрозах вплинути на прийняття рішення щодо преміювання. У доповідній записці вказано, що всі ці висловлювання вимовлялись із принизливою інтонацією, що створювало образливу атмосферу та мало характер психологічних знущань. Оскільки це проявлялося на всіх нарадах за її участі, Наталя Кідіна резюмує, що така поведінка мала системний характер.
Начальник юридичного управління секретаріату Комісії Наталя Кідіна вважає, що підставою для такої поведінки заступника Голови Комісії стала її відмова від прийняття рішення, що не відповідає законодавству України, а саме, його вимога відрядити у приймальню керівництва Комісії державних службовців секретаріату Комісії для виконання обов’язків секретарів, тобто доручити їм виконання функцій, не передбачених їх посадовими інструкціями.
Доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Надію Кобецьку.
З метою докладного з’ясування зазначених у доповідній записці обставин членом Комісії Надією Кобецькою направлено запити з пропозицією надання письмових пояснень членам Комісії Олексію Омельяну, Андрію Пасічнику, Роману Сабодашу, які були присутні на нарадах, а також службову записку керівнику секретаріату Комісії Олені Пономаренко для отримання пояснень від працівників секретаріату Наталі Кідіної, Сергія Коровки, Оксани Назарової.
У письмових відповідях члени Комісії зазначили таке.
Заступник Голови Комісії Олексій Омельян підтвердив, що начальник юридичного управління секретаріату Комісії Наталя Кідіна тимчасово виконувала обов’язки керівника секретаріату Комісії, і за її участі проводилися службові наради 09 серпня 2024 року, 12 серпня 2024 року, 13 серпня 2024 року. Він зазначив, що на нарадах обговорювалися службові питання, конкретизував їх перелік, наголосив, що всі вони стосувалися виконання обов’язків окремими державними службовцями секретаріату Комісії щодо організаційного забезпечення діяльності Комісії. Олексій Омельян заперечив те, що ним висловлювалася вимога відрядити для виконання обов’язків секретарів у приймальні керівництва Комісії державних службовців секретаріату. Він також заперечив мобінг з його боку щодо в.о. керівника секретаріату Комісії Наталі Кідіної, вказавши, що в нього немає і ніколи не було неприязні, негативного ставлення, мотивів приниження честі, гідності та ділової репутації будь-якого працівника секретаріату; всі озвучені ним міркування під час службових нарад стосувалися організації належного виконання службових обов’язків посадовими особами секретаріату.
Голова Комісії Андрій Пасічник повідомив, що не може підтвердити, що під час робочих нарад заступником Голови Комісії Олексієм Омельяном допускалися дії, що свідчили б про психологічний тиск. Наради відбувалися в звичному робочому режимі, присутні висловлювали різні думки щодо шляхів розв’язання тих чи інших завдань, поведінка всіх учасників була абсолютно типовою та неупередженою щодо колег. Вимога відрядження працівників секретаріату для роботи в приймальні в його присутності заступником Голови не висловлювалася. На звернення Голови Комісії до в.о. керівника секретаріату Комісії Наталі Кідіної з проханням надати консультативну допомогу інспектору, який виконує обов’язки секретаря в приймальні, вона повідомила, що такої можливості немає.
Роман Сабодаш зазначив, що, на його переконання, поведінка заступника Голови Комісії не відрізнялась від звичної та не свідчила про психологічний тиск.
У своїй відповіді керівник секретаріату Комісії Олена Пономаренко вказала на її обов’язок щодо забезпечення поваги до честі і гідності, шанобливого ставлення, захисту від незаконного переслідування державних службовців секретаріату Комісії та повідомила, що пояснення від працівників секретаріату Комісії будуть невідкладно нею отримані після роз’яснення виду та окремих аспектів процедури, в межах якої такі пояснення надаються.
Заявниця – начальник юридичного управління секретаріату Комісії Наталя Кідіна, в.о. начальника управління інформаційних технологій секретаріату Комісії Сергій Коровка, заступник директора департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії Оксана Назарова надали усні пояснення під час розгляду відповідного питання в засіданні Комісії у пленарному складі 11 вересня 2024 року.
Керівник юридичного управління секретаріату Комісії Наталя Кідіна детально в хронологічному порядку відтворила час і зміст робочих нарад, які відбувалися 09, 12, 13 серпня 2024 року.
Вона наголосила, що заступник Голови Комісії Олексій Омельян на нарадах неодноразово ставив уточнюючі запитання щодо тих чи інших аспектів організації роботи Комісії. Наради відбувалися з високою інтенсивністю, іноді по дві–три на день, без попередньо визначеного переліку питань. Наприклад, на одній із робочих нарад, яка відбувалася 12 серпня після обіду, їй було поставлено шість запитань. Описуючи поведінку заступника Голови Комісії Олексія Омельяна, Наталя Кідіна наголошувала, що вислови, запитання, зауваження заступника Голови Комісії мали, на її погляд, характер погроз, проголошувалися в некоректній формі, ставили під сумнів її професійну компетентність. Це все призвело до погіршення її психологічного та фізичного стану, загострення хронічного захворювання.
Заступник директора департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії Оксана Назарова, яка брала участь у нараді 13 серпня, основну увагу в своїх поясненнях приділила викладенню обставин обговорення питання, яке стосувалося змісту підготовленої нею доповідної записки. На уточнююче запитання щодо надання пояснень стосовно доповідної записки Наталі Кідіної Оксана Назарова зауважила, що в неї склалося враження, що керівництво Комісії сумнівається в професійності державних службовців секретаріату, які були присутні на нараді, мало місце зверхнє ставлення, зауваження, на кшталт «ви не системно читаєте законодавство».
В.о. начальника управління інформаційних технологій секретаріату Комісії Сергій Коровка представив свою оцінку поведінки заступника Голови Комісії Олексія Омельяна. Він указав на зневажливе ставлення до державних службовців секретаріату Комісії. На запитання, на чому ґрунтується такий висновок, Сергій Коровка відповів, що це проявилося в тональності голосу Олексія Омельяна, зауваженнях про нерозуміння положень законодавства, зокрема Наталею Кідіною, яка має значний досвід роботи та користується авторитетом серед колег.
Керівник секретаріату Комісії Олена Пономаренко зауважила, що працівники секретаріату звикли до іншого ставлення членів Комісії в період роботи попередніх складів Комісії. Керівник секретаріату Комісії підтвердила факт тимчасового залучення державного службовця секретаріату до виконання обов’язків у приймальні заступника Голови Комісії Руслана Сидоровича, однак це відбувалося виключно за його згодою (бажанням). Пояснити організаційно-процедурні аспекти такого суміщення посад Олена Пономаренко не змогла.
Олексій Омельян у засіданні Комісії ще раз підтвердив подані раніше письмові пояснення, наголосив на відсутності упередженого ставлення до Наталі Кідіної. Уточнюючими запитаннями на нараді, він намагався лише з’ясувати окремі робочі питання. Заступника Голови Комісії зазначив, що, можливо, з погляду заявниці його поведінка та висловлювання сприймалися як психологічний тиск, однак жодного наміру і факту прояву такої поведінки насправді не було.
Комісією також прийнято до розгляду та проаналізовано заяву Наталі Кідіної з копіями Висновку експерта № 133 за результатами проведення психологічного експертного дослідження із застосуванням комп’ютерного поліграфа за заявою Кідіної Наталі Володимирівни, складеного 18 лютого 2025 року, та Висновку експерта № 208 за результатами проведення психологічного експертного дослідження за заявою Кідіної Наталі Володимирівни, складеного 25 лютого 2025 року, що надійшла до Комісії 05 березня 2025 року.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олексія Омельяна, Комісія виходить із такого.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) однією з підстав звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади є грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним із статусом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частина п’ята цієї статті закріплює: «У разі встановлення підстав для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади, визначених пунктами 3-6 частини першої цієї статті, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може своїм рішенням внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення з посади відповідного члена Комісії. З дня ухвалення рішення Комісії про внесення зазначеного подання такий член Комісії відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення Вищою радою правосуддя».
Ці ж положення відтворює пункт 17 Регламенту Комісії.
Етичні стандарти поведінки судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на порушення яких вказує заявниця, визначаються Кодексом суддівської етики (стаття 58 Закону).
У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (в редакції, чинній до вересня 2024 року), визначено, що судді України, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці. Як зазначається в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, моральна складова суддівської етики (стосунки судді з учасниками судового процесу, з колегами, з відвідувачами суду та з будь-ким поза межами службової діяльності) вимагає від суддів дотримання правил поведінки, які включають як загальновизнані норми моралі, що існують в суспільстві, так і стандарти, що регулюють службову діяльність, тобто вимоги, встановлені законодавством до професії, та стандарти, що стосуються позаслужбової поведінки й іншої дозволеної діяльності.
Стаття 8 Кодексу суддівської етики закріплює: «Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб».
У контексті цих вимог може розглядатися і обов’язок члена Комісії щодо недопущення у своїй поведінці проявів мобінгу. Поняття «мобінг» закріплено в трудовому законодавстві України після прийняття Закону України від 16 листопада 2022 року № 2759-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». У статті 2-2 Кодексу законів про працю України визначено, що: «мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність».
Таким чином, для підтвердження/непідтвердження факту мобінгу необхідно з’ясувати наявність/відсутність таких обставин: 1) форма та характер дій: психологічний та/або економічний тиск. Проявами психологічного тиску, з огляду на частину другу статті 2-2 Кодексу законів про працю України можуть бути, зокрема, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); 2) систематичність (повторюваність, тривалість) дій; 3) умисність дій; 4) мета цих дій – спрямованість на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків.
Частина третя статті 2-2 Кодексу законів про працю України містить застереження, що вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Важливе значення для встановлення підстав внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 6 частини першої статті 96 Закону має також те, що обов’язковим наслідком недотримання членом Комісії етичних стандартів є підрив авторитету та суспільної довіри до правосуддя і судової влади. Такий висновок випливає з тлумачення приписів відповідного пункту частини першої статті 96 Закону, а також відображений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року (номер судового провадження 11- 1010сап18) у контексті притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 106 Закону. Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні звернула увагу, що «обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя».
На підставі аналізу конкретних обставин, викладених у службовій записці Наталі Кідіної, пояснень заявниці, членів Комісії, працівників секретаріату, Комісія висновує таке.
Події, про які йдеться, відбувалися в перші дні роботи новообраного керівництва Комісії – Голови та його заступника. Робочі зустрічі та наради мали своєю метою з’ясування, насамперед, організаційних, процедурних питань роботи керівництва, механізмів взаємодії з секретаріатом, організації внутрішнього документообігу. Намагання Голови та заступника Голови Комісії оперативно та ефективно організувати виконання своїх безпосередніх функцій, як і завдань Комісії загалом, зумовили частоту та інтенсивність робочих нарад.
Всі вимоги заступника Голови Комісії стосувалися безпосередньої реалізації службових завдань виконувачем обов’язків керівника секретаріату Комісії. Неодноразові звернення до виконувача обов’язків керівника секретаріату Комісії були пов’язані з необхідністю з’ясувати внутрішні процедури організації роботи Комісії та взаємодії її керівництва з секретаріатом. Факт незаконної вимоги заступника Голови Комісії відрядити для виконання обов’язків секретарів у приймальній керівництва Комісії державних службовців секретаріату Комісії, на який посилається заявниця і який, на її думку, став підставою для подальшого психологічного тиску, не підтвердився в процесі дослідження цього питання в засіданні.
Водночас можна припустити, що оцінка поведінки та висловлювань заступника Голови Комісії Наталею Кідіною сформувалася на основі суб’єктивного сприйняття ситуації, оціночних суджень, міркувань, з огляду на власну роль у ситуації, відсутність досвіду виконання обов’язків керівника секретаріату Комісії. Слід зазначити, що такі обов’язки покладалися на начальника юридичного управління секретаріату Комісії з дати призначення на посаду – 18 січня 2018 року (наказ від 17 січня 2018 року № 16/к-тр), лише два рази (з 01 до 03 липня 2024 року наказом від 01 липня 2024 року № 244-к/тр, з 05 до 18 серпня 2024 року наказом від 19 липня 2024 року № 199-к/тр). Робоча напруга, пов’язана з кількістю нарад з керівництвом, широким спектром питань, відповідальне ставлення до виконання покладених обов’язків могли вплинути на формування хибного висновку про психологічний тиск.
Пояснення працівників секретаріату, які були присутні на робочих нарадах, не підтвердили факту мобінгу в розумінні статті 2-2 Кодексу законів про працю України. В них відображено власне сприйняття ситуації, виходячи з суб’єктивної оцінки авторитету начальника юридичного управління, значення її професійних заслуг, рівня сумлінності та відповідальності під час виконання службових обов’язків.
Ситуація, що стала предметом розгляду, обумовлена різним ставленням до розуміння належного/неналежного виконання службових обов’язків без умислу та мети приниження честі, гідності та ділової репутації з боку члена Комісії Олексія Омельяна.
Аналізуючи пояснення членів Комісії та працівників секретаріату, Комісія не вбачає підстав для констатації факту мобінгу з боку заступника Голови Комісії Олексія Омельяна, а отже, і поведінки, що проявилася в недотриманні етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та підриває авторитет і суспільну довіру до правосуддя і судової влади.
З огляду на зазначене, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення з посади члена Комісії Олексія Омельяна.
Варто також вказати, що 22 січня 2025 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийняла рішення за результатами розгляду дисциплінарної скарги Кідіної Н.В. щодо проявів неетичної поведінки судді Господарського суду Житомирської області Омельяна О.С. стосовно працівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким відмовила у притягненні судді Господарського суду Житомирської області Омельяна Олексія Сергійовича до дисциплінарної відповідальності.
У рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зокрема, висновується: «Установлені обставини об’єктивно можуть свідчити про наявність певного конфлікту між сторонами, що обумовлений насамперед різним ставленням сторін до того, чи належним (неналежним) чином Кідіна Н.В. виконувала свої службові обов’язки у період виконання обов’язків керівника секретаріату Комісії».
Своєю чергою Комісія беззастережно підтримує позицію щодо недопустимості порушень професійної етики в діяльності судів, органів і установ системи правосуддя та необхідність реалізації заходів щодо забезпечення комфортного психологічного клімату в колективі, налагодження конструктивної та ефективної співпраці між членами Комісії та секретаріатом Комісії з метою реалізації завдань, що покладені законодавством на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Викладене підтверджує доцільність проведення системного аналізу структури, організації внутрішніх процедур Комісії з метою напрацювання рекомендацій щодо підвищення ефективності виконання Комісією визначених законом повноважень, реалізації заходів, спрямованих на збереження комфортного психологічного клімату в колективі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 93, 96, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Відмовити у внесенні до Вищої ради правосуддя подання про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олексія Омельяна.
2. Рекомендувати Голові Вищої кваліфікаційної комісії суддів України спільно з керівництвом секретаріату Комісії вжити заходів, спрямованих на підвищення спроможностей Комісії, індивідуального, професійного та особистісного росту працівників Комісії, в тому числі членів Комісії, розвитку корпоративної культури, в тому числі культури дотримання професійної етики, зокрема шляхом залучення експертів проєктів міжнародної технічної допомоги та громадянського суспільства з метою врахування найкращих міжнародних практик.
Головуючий Галина ШЕВЧУК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
