X

Про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса Віктора Анатолійовича за зверненням громадської організації «Майдан – Громадський контроль» (далі – ГО, в особі голови Колбанцева В.В. в інтересах підозрюваного Шминдюка А.Б.)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
11.01.2017
1/дп-17
Про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса Віктора Анатолійовича за зверненням громадської організації «Майдан – Громадський контроль» (далі – ГО, в особі голови Колбанцева В.В. в інтересах підозрюваного Шминдюка А.Б.)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого — Устименко В.Є.,

членів Комісії: Макарчука М.А., Мішина М.І., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С.,

розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса Віктора Анатолійовича за зверненням громадської організації «Майдан – Громадський контроль» (далі – ГО, в особі голови Колбанцева В.В. в інтересах підозрюваного Шминдюка А.Б.),

встановила:

12.06.2014 до Комісії надійшло звернення громадської організації «Майдан – Громадський контроль», скероване Міністерством юстиції України, про порушення суддею Дарницького районного суду міста Києва Дубасом В.А. норм законодавства України під час прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно особи, яка була учасником масових заворушень.

У звернені вказано, що слідчий суддя Дубас В.А. вчинив дії, що викликають сумнів у його безсторонності, об’єктивності та неупередженості під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1., який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, далі – КК України).

Заявник також зазначив, що підозрюваного ОСОБА_1 23.01.2014 безпідставно було затримано та побито співробітниками спеціального підрозділу міліції «Беркут» і пошкоджено його автомобіль. Однак, незважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 був потерпілою особою від дій працівників міліції, його було доставлено 25.01.2014 до зали судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_1. Цього ж дня слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Дубас В.А. задовольнив клопотання прокурора та застосував до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею було проігноровано відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та не враховано порушення прав підозрюваного під час його затримання працівниками міліції. До того ж всупереч вимогам частини 6 статті 206 КПК України слідчим суддею не взято до уваги ІНФОРМАЦІЯ_2. Без уваги суд залишив позитивні характеристики ОСОБА_1 і звернення групи народних депутатів України з клопотанням про передачу ОСОБА_1 на особисту поруку.

Зазначені факти, на думку автора звернення, свідчать про порушення суддею Дубасом В.А. присяги.

За результатами проведеної перевірки членом Комісії 17.08.2014 було складено висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, на підставі якого 18.08.2014 прийнято рішення Комісії про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса В .А., про що належним чином повідомлено учасників дисциплінарного провадження.

Однак на підставі пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VІІ повноваження членів Комісії на 12.06.2014 було припинено, у зв’язку з чим прийняте рішення не породжувало юридичних наслідків.

Після утворення нового складу Комісії скаргу громадської організації було повторно розподілено.

За результатами перевірки член Комісії дійшов висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса В.А. (висновок від 10.09.2015). На підставі висновку та інших матеріалів дисциплінарного провадження рішенням Комісії від 23.09.2015 № 2385/дп-15 стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса В.А. відкрито дисциплінарну справу з підстав, передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) у редакції 2010 року, чинній на момент подання звернення, а саме у зв’язку з істотними порушеннями норм процесуального права під час здійснення правосуддя.

Копію цього рішення та висновку про відкриття дисциплінарної справи вручено судді відповідно до вимог частини 8 статті 86 Закону у редакції 2010 року, що підтверджується клопотаннями судді про ознайомлення з матеріалами справи.

Вирішуючи питання про порядок розгляду дисциплінарної справи, Комісія виходить із такого.

30.09.2016 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 28.03.2015 втратив чинність та набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Згідно з положеннями, передбаченими пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402- VIII у редакції 2016 року, заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – Комісія) до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи. У разі, якщо на день  набрання чинності цим законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Комісія застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим законом.

Відповідно до вимог частини 9 статті 86 Закону у редакції 2010 року розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Комісії, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а у разі необхідності – й інші заінтересовані особи.

Частиною 10 статті 86 Закону у редакції 2010 року встановлено, що у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Комісії суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Комісії в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Комісії є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

Суддя Дубас В.А. неодноразово був повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення засідання Комісії, а саме шляхом направлення письмових запрошень для участі у засіданнях Комісії через суд, розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Комісії та їх дублювання на електронну пошту. Тож, Комісія вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Дубаса В.А. та його права на ефективний захист своїх інтересів. Крім того, суддя Дубас В.А. двічі був ознайомлений із матеріалами дисциплінарної справи та зробив необхідні йому фотокопії документів, про що є відповідні розписки.

У зв’язку з неявкою судді Дубаса В.А., якого було належним чином повідомлено про дати, час і місце проведення засідань Комісії, розгляд дисциплінарної справи неодноразово відкладався, зокрема 04.07.2016, 26.10.2016, 16.11.2016, 26.12.2016, та був призначений на 11.01.2017.

На засідання Комісії 11.01.2017 суддя Дубас В.А. з’явився, пояснень чи документів не надав, однак підтримав і оголосив клопотання про витребування з прокуратури Вінницької області належним чином завіреної копії матеріалів справи № 753/1707/14-к. Суддя Дубас В.А. зазначив у своєму клопотанні, що на підставі ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.02.2016 прокуратурою було вилучено кримінальне провадження № 753/1707/14-к з Дарницького районного суду міста Києва. Зауважив також, що прокуратурою Вінницької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від 05.02.2014 за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, суддів щодо учасників мирних акцій протесту в січні–лютому 2014 року в місті Києві, що призвело до необгрунтованого їх задоволення, притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, за ознаками злочинів, передбачених частиною 1 статті 364, частинами 1-3 статті 365, частинами 1-2 статті 366, частинами 1-3 статті 371, частиною 2 статті 372, частинами 1-2 статті 384 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, суддя Дубас В А. вказав, що наявна у матеріалах дисциплінарного провадження копія матеріалів кримінального провадження № 753/1707/14-к є недопустимим доказом, оскільки станом на 12.06.2014 повноваження складу Комісії були припиненні на підставі вимог пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Як вбачається з матеріалів перевірки, на запити Комісії 21.08.2014 та 05.09.2014 із Дарницького районного суду міста Києва надійшли пояснення судді Дубаса В.А. Крім того, на запит Комісії 05.09.2014 із суду надійшли в двох томах копії матеріалів справи № 753/1707/14-к та № 753/1708/14-к, які були належним чином завірені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Зазначені копії матеріалів справи суддя Дубас В.А. скріпив своїм підписом та засвідчив відбитком гербової печатки суду.

Під час засідання Комісії суддя Дубас В.А. підтвердив, що письмові пояснення він надавав у той час, коли оригінали матеріалів справи № 753/1707/14-к перебували у суді, на підставі якої він і надавав свої пояснення.

Зокрема, суддя Дубас В.А. на засіданні Комісії зауважив, що не детально виклав свої письмові пояснення, і, можливо, легковажно поставився до їх надання. Проте, перебуваючи у Вищій раді юстиції під час розгляду аналогічних справ стосовно його колег, аналізуючи запитання, які ставилися їм щодо кожного доказу, суддя Дубас В.А. дійшов висновку, що повинен був більш ретельно пояснити Комісії свої дії.

З огляду на зазначене суддя Дубас В.А. вважає письмові пояснення недетальними і не обґрунтованими, а також такими, які не можна вважати достатніми для розгляду дисциплінарної справи. Водночас додаткових пояснень суддя Дубас В.А. не надав та просив Комісію не враховувати раніше наданих ним письмових пояснень, оскільки вони також, на його думку, є недопустимими та неправильними, не конкретизувавши, в якій саме частині чи стосовно яких конкретно обставин.

Згідно з вимогами частини 1 статті 90 Закону у редакції 2010 року Комісія є постійно діючим органом у системі судоустрою України. Тож, у Комісії немає обґрунтованих підстав не враховувати вказаних письмових пояснень і вважати їх недопустимими.

З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку, що заявлені суддею Дубасом В.А. клопотання не підлягають задоволенню.

Заслухавши доповідача, суддю, повно та всебічно дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія встановила такі обставини та дійшла таких висновків.

Перевіркою встановлено, що 25.01.2014 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора прокуратури Дарницького району міста Києва Музики В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № НОМЕР_2 від 23.01.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 296 КК України (хуліганство).

Клопотання прокурора було мотивоване тим, що 23.01.2014 близько третьої години ночі ОСОБА_1. діючи спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,   ОСОБА_5, ОСОБА_6, безпричинно, з хуліганських мотивів, ігноруючи елементарні норми поведінки, вчинив дії, що спричинили грубе порушення громадського порядку, супроводжувалися особливою зухвалістю і як наслідок демонстрували неповагу до суспільства.

Під час розгляду судом клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою санкція статті передбачала позбавленням волі на строк від двох до шести років.

Справі було присвоєно реєстраційний номер 753/1707/14-к (провадження № 1-кс/753/103/14) та передано її на розгляд судді Дубасу В.А.

За результатами судового розгляду 25.01.2014 слідчим суддею Дарницького районного суду міста Києва Дубасом В.А. постановлено ухвалу про задоволення клопотання прокурора. Застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів – до 23.03.2014.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що під час вирішення питання про обрання до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховано дані, які вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, його вік, стан здоров’я, сімейний стан, відсутність місця реєстрації у місті Києві, наявність місця проживання у місті Києві, відсутність (постійного) офіційного місця роботи, майновий стан, розмір завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, інформацію про особу підозрюваного, який раніше не був судимий, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не забезпечують уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив підозрюваному розміру застави, враховуючи обставину, що ОСОБА_1 підозрювався у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.02.2014 апеляційну скаргу захисника задоволено частково, ухвалу слідчого судді від 25.01.2014 скасовано. Застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, підозрюваний перебував під вартою з 23 січня по 14 лютого 2014 року.

Із матеріалів перевірки вбачається, 23.01.2014, вночі, ОСОБА_1 отримав ІНФОРМАЦІЯ_4 від невідомих осіб та працівників спеціального підрозділу міліції «Беркут», після чого був затриманий за підозрою у вчиненні злочину. 25.01.2014 підозрюваного ОСОБА_1 було доставлено до зали судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_5. Під час судового засідання допитаний як підозрюваний ОСОБА_1  свою вину не визнав. Також повідомив суд, що він є потерпілим, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 від невідомих осіб та працівників спеціального підрозділу міліції «Беркут», які також пошкодили його автомобіль та викрали його особисті речі. Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні наголошували на тому, що у зв’язку з ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією журналу судового засідання від 25.01. 2014 та копією диску з технічною фіксацією.

Згідно з вимогами пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частинами 6 та 7 статті 206 КПК України, відповідно до якого, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово- медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством. Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Установлені в ході перевірки обставини свідчать про те, що слідчим суддею Дубасом В.А. свідомо не виконано вимоги ч.ч. 6, 7 ст. 206 КПК України. Зокрема, слідчий суддя Дубас В.А. проігнорував, що ОСОБА_1  з 23.01.2014 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Таким чином, слідчий суддя Дубас В.А., ігноруючи вимоги закону, свідомо не виконав своїх посадових обов’язків щодо захисту прав людини під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1  та не вчинив дій, визначених частиною шостою статті 206 КПК України, а саме не зафіксував під час судового засідання заяви про застосування до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 працівниками спеціального підрозділу міліції «Беркут» під час затримання, не забезпечив невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи, не доручив відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Після оголошення на засіданні Комісії раніше наданих письмових пояснень судді Дубаса В.А., матеріалів дисциплінарного провадження, на запитання членів Комісії стосовно невчинення суддею дій, передбачених частиною 6 статті 206 КПК України, суддя пояснень не надав, посилаючись на вимоги заявлених ним клопотань.

У своїх раніше наданих письмових поясненнях суддя вказував, що у матеріалах справи дійсно була довідка про перебування ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_9. Однак, як зауважив суддя у своїх поясненнях, він не врахував підстав для застосування приписів частини 7 статті 206 КПК України, адже зовнішній вигляд підозрюваного не давав йому підстав для обґрунтованої підозри щодо порушення вимог законодавства саме під час затримання або тримання в уповноваженому органі держави, державній установі. Суддя зазначив, що з матеріалів клопотань вбачалось, що останній підозрюється у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 296 КК України, а саме, що діяв у групі осіб, був учасником ІНФОРМАЦІЯ_10.

Комісія критично оцінює такі пояснення судді, що за своєю суттю фактично направлені на уникнення відповідальності, оскільки суперечать матеріалам дисциплінарного провадження.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що письмові пояснення судді Дубаса В.А. вказують на свідоме ігнорування наявної в матеріалах справи медичної довідки, а також заяви ОСОБА_1. та захисника щодо ІНФОРМАЦІЯ_11 підозрюваного співробітниками спеціального підрозділу міліції «Беркут». Такі дії слідчого судді Дубаса В.А. свідчать про невиконання ним своїх посадових обов’язків щодо захисту прав людини під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» суди та судді у своїй діяльності не завжди керуються виключно Конституцією та законами України, піддаються протиправному впливу посадових осіб органів державної влади, суб’єктів політичної діяльності, допускають безкарне втручання у вирішення судових справ, що завдає істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013, передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Таким чином, суддя Дубас В.А. невиконанням покладених на нього професійних обов’язків під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21.11.2013 по 22.02.2014 завдав шкоди авторитету правосуддя, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави у зв’язку з свідомим нехтуванням чинного на той час законодавства, що є несумісним зі статусом судді.

Ураховуючи зазначене, суддею Дубасом В А. допущено поведінку, що порочить звання судді і підриває авторитет правосуддя в питаннях моралі, чесності, дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до Закону у редакції 2010 року існував лише один вид дисциплінарного стягнення – догана.

Частиною п’ятою статті 87 Закону у редакції 2010 року передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження Комісія може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

До набрання чинності 29.03.2015 Закону (зі змінами) цей закон не визначав направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за порушення присяги як дисциплінарне стягнення.

Із набранням чинності Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII до судді може бути застосовано шість дисциплінарних стягнень, в тому числі і у виді подання про звільнення судді з посади. Строк накладення дисциплінарного стягнення, встановлений у частині четвертій статті 87 Закону у редакції 2010 року, до звільнення за порушення присяги не застосовувався, і звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.

У постанові Верховного Суду України від 12.04.2016 у справі № П/800/485/15 викладено висновок щодо застосування строків давності притягнення до відповідальності за порушення присяги судді, що відповідно до статті 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Узгодження строків дисциплінарного провадження щодо звільнення судді за порушення присяги відбулося з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами, у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 28.03.2015), який запровадив строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення за порушення присяги. Тобто законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося лише з 28.03.2015.

Відповідно до вимог пункту 11 частини 8 статті 109 Закону у редакції 2016 року дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Таким чином, підлягає застосуванню пункт 11 частини 8 статті 109 Закону у редакції 2016 року, відповідно до якого строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Дубаса В.А. у виді подання про звільнення судді за дії, вчинені у 2014 році, не закінчився.

Перевіркою встановлено, що Дубас В.А., ___________ р.н., у 1999 році закінчив Університет внутрішніх справ. Указом Президента України від 20.06.2010 №713/2010 його було призначено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п'ять років. Загальний суддівський стаж становить більше п’яти років.

Комісія враховує досвід роботи судді Дубаса В.А. у галузі права, кількісні та якісні показники його роботи, характер дій щодо неналежного та несумлінного виконання ним обов’язків судді під час розгляду вказаної справи, наслідки таких дій та особу судді. Суддя Дубас В.А. характеризується позитивно, зарекомендувала себе як кваліфікований юрист та досвідчений суддя, регулярно проходить двотижневу підготовку суддів, яких призначено на посаду судді вперше. Раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Під час виконання своїх посадових обов’язків суддя Дубас В.А. розглядає кримінальні та цивільні справи, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені Комісією за результатами дисциплінарного провадження, з огляду на умисний характер дій судді Дубаса В.А., враховуючи наслідки, до яких призвело їх вчинення, отриману інформацію про суддю, Комісія дійшла висновку, що звільнення судді з посади за порушення присяги відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку та його наслідкам.

Зважаючи на викладене, на підставі пункту 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2016 року, за результатами розгляду дисциплінарної справи Комісія вважає за необхідне притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва Дубаса В.А. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з свідомим, грубим нехтуванням обов’язків судді щодо захисту прав людини, що є несумісним зі статусом судді, і вказує на недотриманням ним етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, підривають авторитет правосуддя, а тому застосовує до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 109 Закону у редакції 2016 року.

Керуючись статтями 83-89, 97, 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ у редакції 2010 року, пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-УІІІ у редакції 2016 року, статтями 106, 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII у редакції 2016 року, Комісія

вирішила:

притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Дарницького районного суду міста Києва Дубаса Віктора Анатолійовича.

Застосувати до судді Дарницького районного суду міста Києва Дубаса Віктора Анатолійовича дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Суддя може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Головуючий                                                                                                              В.Є. Устименко

Члени Комісії:                                                                                                          М.А. Макарчук

                                                                                                                                  М.І. Мішин

                                                                                                                                  Ю.Г. Тітов

                                                                                                                                  Т.С. Шилова