Про розгляд питання щодо відповідності судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Олега КОЛІУША,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Черкаського окружного адміністративного суду Василя ГАВРИЛЮКА,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича займаній посаді,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

1. Указом Президента України від 22 грудня 2009 року № 1091/2009 Гаврилюка Василя Олександровича призначено на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
2. Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Гаврилюка В.О. обрано на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково.
3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюку В.О. Вказаним рішенням визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено на 16 липня 2018 року іспит (адміністративна спеціалізація) для Гаврилюка В.О.
4. Рішенням Комісії від 06 липня 2018 року № 164/зп-18 внесено зміни до графіка проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання; призначений на 16 липня 2018 рік іспит перенесено.
5. Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 286/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Гаврилюка В.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 77,625 бала, за виконання практичного завдання – 78,5 бала.

6. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема Гаврилюку В.О.
7. Гаврилюк О.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
8. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
9. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
10. Відповідно до рішення Комісії від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно, зокрема, суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 11 червня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

11. На адресу Комісії 03 квітня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
12. Комісією у складі колегії 27 листопада 2025 року проведено співбесіду із суддею Гаврилюком В.О., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
13. Рішенням Комісії у складі колегії від 27 листопада 2025 року № 106/ко-25 визначено, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 670,125 бала. Питання щодо відповідності судді Гаврилюка В.О. займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

14. Висновок ГРД про невідповідність судді Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики ґрунтується на таких аргументах.
15. Суддя безпідставно не задекларував майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, та занизив вартість майна. У досьє та поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат (його чи близьких осіб), а легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття цього майна, здійснення таких витрат. Суддя або пов’язана з ним особа отримали майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (заниження вартості такого майна).
    1.  Згідно з декларацією особи, уповноваженої̈ на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя задекларував автомобіль «Volkswagen Bora» 2004 року випуску, придбаний у 2013 році, вартість - 50 000 гривень. Однак станом на 2025 рік середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 150 000 гривень.
    2.  Відповідно до декларацій особи, уповноваженої̈ на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, починаючи з декларації̈ за 2021 рік, суддя вказує місце проживання своє та членів своєї̈ сім’ї̈ за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси. Квартира перебуває у власності матері судді ОСОБА_1 з 2021 року. Вартість цієї квартири площею 134, 8 кв. м згідно з декларацією та довідкою, наданою суддею в межах реалізації права на відповідь, становить 358 900 грн, тобто 2 662 грн за 1 кв. м (близько 97 дол. за 1 кв. м). Однак згідно з аналізом оголошень про продаж квартир, у тому числі за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 кв. м становить в середньому 20 000 грн за 1 кв. м, тобто 500 дол. США за 1 кв. м (відповідно до оголошення з продажу квартири за вказаною адресою). Отже, вартість квартири є значно заниженою. Договір купівлі майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було укладено матір’ю судді 24 квітня 2017 року.

Згідно даних з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) сума доходів матері судді ОСОБА_1 за 2013–2018 роки становила 25 469 грн, у 2017 році, коли було укладено договір майнових прав, у матері не було доходів. Сума доходів батька судді ОСОБА_2 протягом 2013–2018 років згідно з даними ДРФО становила 271 390 грн, зокрема у 2017 році – 11 363 грн, у 2018 році – 12 008 грн. Громадська рада доброчесності висловлює обґрунтований сумнів щодо здатності батьків судді придбати квартиру в м. Черкасах за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, з моменту придбання вказаної квартири в ній проживає саме суддя із сім’єю, а не його батьки.

15. 3. У деклараціях за 2015–2020 роки суддя вказує своє місце проживання за адресою: с. Лебедин Бориспільського р-н Київської обл. Натомість у м. Черкаси, де розташований суд та працює суддя Гаврилюк В.О., ним не задекларовано жодного об’єкта нерухомості, яке б перебувало в його користуванні. Відстань від с. Лебедин до м. Черкаси становить 154 км та потребує щонайменше 2 годин поїздки в одну сторону.
16. ГРД додатково надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснень судді.
    1. У пункті 22 декларації̈ доброчесності судді за 2017 рік Гаврилюк В.О. підтвердив, що не здійснював вчинків, що можуть мати наслідком його притягнення до відповідальності. Водночас, за інформацією, яка міститься в суддівському досьє, 04 листопада 2017 року під час керування автомобілем «Volkswagen Bora» суддя здійснив обгін іншого транспортного засобу в зоні дії знаку «Обгін заборонено», чим допустив порушення Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
    2. Відповідно до відомостей із суддівського досьє з 03 грудня 2012 року до 13 грудня 2012 року суддя перебував на підвищенні кваліфікації̈ в Національній школі суддів України (місто Київ) і брав участь у підготовці суддів за програмою для суддів окружних адміністративних судів. Водночас згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень 03 грудня 2012 року суддя ухвалив судові рішення у справах: № 2а/2370/4310/2012 (постанова); № 2а/2370/4294/2012 (постанова); № 2а/2370/4425/2012 (ухвала); № 2а/2370/4461/2012 (ухвала); № 2а/2370/4257/2012 (ухвала). Розгляд відбувався у відкритих судових засіданнях, зокрема, за участі сторін.
    3.  ГРД встановлено, що 31 травня 2012 року суддею винесено рішення у справі № 2а/2370/1909/2012 за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» про заборону проведення мітингів, походів, демонстрацій та інших мирних зібрань. Відповідно до вказаного рішення судом було встановлено обмеження реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони Черкаській міській організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» проведення літньо-осіннього сезону політичної боротьби за права української нації на соціальну і національну справедливість з 01 червня 2012 року до 04 червня 2012 року на площі «Соборна» біля будинку торгівлі, майдані біля Палацу молоді, площі Дружби народів, площі «Театральна», площі біля Національного педагогічного університету, площі 700-річчя, вул. Сумгаїтська м. Черкаси (біля торговельного центру), площі біля залізничного вокзалу, перехресті вул. Енгельса і просп. Хіміків, біля міськвиконкому та облдержадміністрації, на тротуарі в дитячому парку позаду кінотеатру «Салют» на вул. Хрещатик, 170 та в інших місцях у м. Черкаси.

3. Джерела права та їх застосування.

17. Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
18. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
19. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
20. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
21. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською Комісією (пункти 98–99).
22. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
23. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
24. Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
25. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

26. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
27. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
28. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
29. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
30. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
31. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
32. Главою 2 розділу ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2.  Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3.  Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4.  Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5.  Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
33. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
34. І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
35. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
36. Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
37. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженому рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами), встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
38. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

39. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо його відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
40. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), передбачалося, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

41. Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1); суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3).
42. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
43. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема шляхом активної реалізації права бути заслуханим у контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
44. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з метою спростування такого сумніву.
45. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді з метою виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18 цього рішення).
46. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
47. Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
48. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
49. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
50. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

4. Розгляд питання відповідності судді займаній посаді Комісією у пленарному складі.

51. У засіданні Комісії у пленарному складі 19 січня 2026 року Гаврилюк В.О. підтвердив обставини, викладені в письмових поясненнях, а також ті, що були надані під час співбесіди з Комісією у складі колегії 27 листопада 2025 року, додатково надав пояснення та відповів на уточнювальні запитання Комісії у пленарному складі.
52. Стосовно тверджень ГРД щодо зазначення автомобіля «Volkswagen Bora» 2004 року випуску, придбаного у 2013 році за 50 000 гривень, квартири за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1, а також місця проживання в майнових деклараціях за 2015–2020 роки Гаврилюк В.О. надав такі пояснення.
53. У 2013 році ним придбано автомобіль «Volkswagen Bora» 2004 року випуску, вартість якого становила 50 000 грн. Ця вартість була узгоджена з продавцем автомобіля з урахуванням його неналежного технічного стану. Джерелами походження коштів на купівлю автомобіля були його власні заощадження за період роботи починаючи з 2002 року. Угода купівлі-продажу автомобіля в нього не збереглася.
54. Гаврилюк В.О. зазначив, що джерелом походження коштів на придбання квартири в м. Черкаси були заощадження його батьків. Заниження вартості квартири немає, адже саме за такою ціною його мати придбала квартиру, що зазначено ним у майновій декларації за 2021 рік.
55. Крім того, Гаврилюк В.О. стверджує, що у 2015–2020 роках йому доводилося часто змінювати фактичне місце проживання (проживав у друзів, знайомих, готелі, гуртожитку за різними адресами, зокрема у м. Черкаси на АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6), у зв’язку з чим такі місця не декларувалися. Кожних вихідних, а інколи і в робочі дні він їздив до свого зареєстрованого місця проживання. За адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, проживав декілька періодів. Однак точні періоди проживання за вказаними адресами повідомити не може, оскільки не пам’ятає. Крім того, станом на 31 грудня відповідного року у м. Черкаси він фактично не проживав.
56. Комісія у пленарному складі вважає, що надані пояснення Гаврилюком В.О. з окремих питань є недостатньо переконливими, проте встановлені обставини і надані ним пояснення вплинули на загальну оцінку його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики, однак не можуть бути підставою для визнання судді Гаврилюка В.О. таким, що не відповідає цим критеріям.

5. Висновок Комісії за результатами розгляду питання.

57. За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, взявши до уваги надані суддею пояснення, дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія у пленарному складі не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, які могли б вплинути на результати кваліфікаційного оцінювання.
58. Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для оцінки вказаної у висновках ГРД інформації інакше, ніж це здійснено колегією Комісії в рішенні від 27 листопада 2025 року.
59. Пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

• про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
• про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

60. З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 27 листопада 2025 року № 106/ко-25, висновки ГРД, пояснення судді, інші зазначені вище обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про відсутність обставин, що викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності судді Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, та про визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
61. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами «ЗА» та трьома голосами «ПРОТИ»

вирішила:

визнати суддю Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича таким, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                Олег КОЛІУШ / «ЗА»

Члени Комісії:                                                                            Михайло БОГОНІС / «ПРОТИ»

                                                                                                      Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»

                                                                                                      Віталій ГАЦЕЛЮК / «ЗА»

                                                                                                      Ярослав ДУХ / «ЗА»

                                                                                                      Роман КИДИСЮК / «ЗА»

                                                                                                      Надія КОБЕЦЬКА / «ЗА»

                                                                                                      Ігор КУШНІР / «ЗА»

                                                                                                      Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / «ЗА»

                                                                                                      Руслан МЕЛЬНИК / «ЗА»

                                                                                                      Олексій ОМЕЛЬЯН / «ПРОТИ»

                                                                                                      Роман САБОДАШ / «ПРОТИ»

                                                                                                      Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»

                                                                                                      Галина ШЕВЧУК / «ЗА»