Про розгляд питання щодо відповідності судді Господарського суду Київської області Грабець Світлани Юріївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Господарського суду Київської області Світлани ГРАБЕЦЬ,

представника Громадської ради доброчесності Тетяни КУРМАНОВОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Господарського суду Київської області Грабець Світлани Юріївни займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. 1. 1. Грабець Світлана Юріївна, ____ року народження, громадянка України.
      2. Указом Президента України від 13 липня 2010 року № 767/2010 Дьоміну  Світлану Юріївну призначено на посаду судді Господарського суду Київської області строком на п’ять років.
      3. Наказом голови цього суду від 02 серпня 2010 року № 111-К Дьоміну С.Ю. зараховано до штату цього суду.
      4. Присягу судді Дьоміна С.Ю. склала 17 серпня 2010 року.
      5. Суддя Дьоміна С.Ю. 28 грудня 2011 року уклала шлюб, у зв’язку з чим змінила прізвище на Грабець.
      6. Грабець С.Ю. 25 грудня 2014 року звернулась із заявою про обрання її на посаду судді Господарського суду Київської області безстроково.
      7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 листопада 2015 року № 512/бо-15 внесено Вищій раді правосуддя рекомендацію про обрання Грабець С.Ю. на посаду судді Господарського суду Київської області безстроково.
      8. Рішенням Вищої ради правосуддя від 11 липня 2017 року № 1967/0/15-17 внесено Президентові України подання про призначення Грабець С.Ю. на посаду судді Господарського суду Київської області.
      9. Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 349/2017 Грабець С.Ю. призначено на посаду судді Господарського суду Київської області.
      10. Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю.
      11. На першому етапі кваліфікаційного оцінювання Грабець С.Ю. склала письмове анонімне тестування, за результатами якого набрала 90 балів. За результатами виконання практичного завдання суддя набрала 85,5 бала. Загальний результат складеного суддею Грабець С.Ю. іспиту становить 175,5 бала.
      12. Грабець С.Ю. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
      13. До Комісії 08 та 23 квітня 2019 року надійшли висновки Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджені 05 та 22 квітня 2019 року відповідно.
      14. За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 24 квітня 2019 року № 124/ко-19. Цим рішенням, зокрема, визначено, що суддя Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримала 802,5 бала. Визнано суддю Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. такою, що відповідає займаній посаді. У рішенні зазначено, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення).
      15. У зв’язку з припиненням 07 листопада 2019 року повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Грабець С.Ю. не завершено.
      16. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
      17. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) процедур оцінювання здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
      18. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року члена Комісії Сабодаша Р.Б. визначено доповідачем із питання продовження кваліфікаційного оцінювання судді Грабець С.Ю.
      19. До Комісії 03 лютого 2025 року надійшло рішення ГРД щодо скасування висновку про невідповідність судді Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 02 лютого 2025 року.
      20. У цьому рішенні ГРД вказано, що, взявши до уваги попередній висновок, за результатами вивчення нововиявленої інформації Громадська рада доброчесності вважає за необхідне скасувати висновок та надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка не є самостійною підставою для висновку, однак характеризує суддю та може бути використана під час її оцінювання.
      21. Питання про відповідність судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі на 10 лютого 2025 року.
      22. За клопотанням ГРД 10 лютого 2025 року співбесіду із суддею відкладено та призначено на 24 лютого 2025 року.

ІІ. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

32. 1. 23. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
       24. Абзацами першим та другим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
       25. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
       26. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
       27. Із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією.
       28. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
       29. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. На відміну від процедур дисциплінарного провадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів не мають «ієрархії покарань», а мають своєрідний характер, спрямований на досягнення легітимної мети запровадження таких процедур. Викладене вимагає від Комісії пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
       30. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
       31. Відповідна процедура здійснюється за критеріями та в порядку, визначеними Законом, та є тим винятковим заходом, що застосовується до всіх суддів.
       32. Згідно з частиною другою статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
           32.1.    компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
           32.2.     професійна етика;
           32.3.     доброчесність.
33. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
34. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
35. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16) (далі – Положення).
36. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
37. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
38. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (мінімально прийнятний рівень).
39.  Показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному з критеріїв, визначено в розділі ІІ Положення.
40. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
41. І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
42. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
43. «Доброчесність» – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначалися щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються, насамперед, з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
44. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.
45. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, встановлено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
46. Комісія підтримує Раду суддів України у її твердженні про те, що враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті під час резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1).
47. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
48. Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
49. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
50. На стадії кваліфікаційного оцінювання Комісія не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку чи вчинення будь-якого правопорушення. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею.
51. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
52. Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
53. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
54. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
55. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

ІІІ. Зміст рішення Громадської ради доброчесності.

56. До Комісії 08 та 23 квітня 2019 року надійшли висновки ГРД про невідповідність судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 05 та 22 квітня 2019 року відповідно.
57. До Комісії 03 лютого 2025 року надійшло рішення ГРД щодо скасування висновку про невідповідність судді Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 02 лютого 2025 року.
58. У рішенні зазначено, що взявши до уваги попередній висновок, за результатами вивчення нововиявленої інформації ГРД вважає за можливе надати Комісії інформацію, яка не є самостійною підставою для висновку, однак характеризує суддю та може бути використана під час її оцінювання.
59. Так, ГРД вказує, що в деклараціях за 2019–2023 роки суддя зазначила, що з 10 листопада 2003 року їй на праві спільної сумісної власності належить квартира загальною площею 97 кв.м, розташована в місті Києві. Співвласниками цієї квартири зазначені ОСОБА_1, батько судді, та ОСОБА_2, мати судді. Проте в паперових деклараціях за 2012–2015 роки та в електронних деклараціях за 2015–2018 роки суддя не вказала відомості про квартиру.
60. У декларації за 2020 рік суддя зазначила, що отримала дохід від відчуження нерухомого майна (машиномісця площею 15 кв.м) у сумі 420 000 грн, водночас про суттєві зміни в майновому стані Національне агентство з питань запобігання корупції не повідомила.
61. У декларації за 2023 рік суддя вказала два об’єкти незавершеного будівництва – квартиру загальною площею 63.38 кв.м та машиномісце, розташовані в селі Поляниця Івано-Франківської області. Дата набуття права – 04 вересня 2023 року. Проте відомості в полі «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього» суддею не задекларовано.
62. ГРД стверджує, що, за даними профільного сайту з продажу нерухомості, наразі вартість апартаментів у Буковелі коливається від 95 000 доларів США або 4 051 750 грн до 310 000 доларів США або 13 221 500 грн.
63. У деклараціях за 2019–2023 роки суддя зазначила, що вона є членом Національної асоціації адвокатів України (далі – НААУ). Утім, у Єдиному реєстрі адвокатів України інформація про те, що суддя є адвокатом відсутня.
64. У 2019 році ГРД зазначала, що згідно з даними майнових декларацій доходи судді та її чоловіка у 2012 році становили 453 959,99 грн, у 2013 році – 487 003 грн. Водночас 26 квітня 2013 року суддя набула у власність автомобіль марки «Lexus PX 350» (вартість на дату набуття – 672 494 грн), чоловік судді, працівник органів прокуратури, 24 квітня 2012 року набув у власність автомобіль марки «Тоуоtа Саmrу» (вартість на дату набуття – 332 278 грн).
65. Чоловік судді 12 жовтня 2012 року отримав за договором дарування від батька судді квартиру в місті Одесі загальною площею 116 кв.м та 05 листопада 2012 року – гараж загальною площею 18,7 кв.м. Батько судді набув вказані квартиру та гараж 16 січня 2007 року на підставі свідоцтва про право на спадщину.
66. Тобто у 2012 та 2013 році загальний сукупний дохід сім’ї становив 940 963 грн (з урахуванням доходів від відчуження рухомого та нерухомого майна). Водночас лише вартість двох автомобілів, придбаних у 2012 та 2013 роках, становила 1 004 772 грн. Крім цього, у вказаний період виросла загальна сума вкладів судді та її чоловіка, розміщених у банку: у 2012 році – 62 700 грн, у 2013 році – 114 006 грн, що виключає можливість використання зазначених коштів на купівлю авто. Ураховуючи, що у 2015 році суддею також було вперше задекларовано готівкові кошти сім’ї в загальному розмірі 77 000 доларів США та 350 000 грн, використання заощаджень на купівлю автомобілів є малоймовірним.
67. У декларації за 2023 рік суддя зазначила, що отримала дохід від надання майна в оренду в сумі 120 000 грн від ОСОБА_3 та 238 000 грн від ОСОБА_4.
68. Також ГРД відзначає, що суддя 21 травня 2019 року зверталась до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення ГРД від 05 квітня 2019 року в частині затвердження висновку про невідповідність судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики та зобов’язання вчинити дії.
69. Рішенням цього суду від 24 вересня 2019 року визнано протиправним та скасовано висновок ГРД щодо невідповідності судді Господарського суд Київської області Грабець С.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
70. ГРД вважає сумнівним, що суддя, подаючи вказаний позов, не була обізнана з основними положеннями адміністративного процесу про предмет адміністративної юрисдикції та адміністративної процесуальної дієздатності.

ІV. Висновки та мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.

71. Рішенням Комісії у складі колегії від 24 квітня 2019 року № 124/ко-19 суддю Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. визнано такою, що відповідає займаній посаді.

72. Із рішення Комісії від 24 квітня 2019 року № 124/ко-19 слідує, що наведені у висновку ГРД відомості стали предметом розгляду Комісії у складі колегії, яка дала їм оцінку в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю.

73. Відповідно до вказаного рішення Комісії за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Грабець С.Ю. набрала 397,5 бала, з них: за критерієм професійної етики – 220 балів, за критерієм доброчесності – 185 балів. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. набрала 802,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями. Тому, Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді займаній посаді.

74. Дослідивши матеріали суддівського досьє Грабець С.Ю., зокрема інформацію ГРД, та проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі встановила таке.
75. Стосовно незазначення в паперових деклараціях за 2012–2015 роки та в електронних деклараціях за 2015–2018 роки квартири загальною площею 97 кв.м суддя в письмових поясненнях та під час співбесіди пояснила, що вказана квартира належить їй та її батькам на праві спільної сумісної власності.
76. На момент набуття права спільної сумісної власності на квартиру (10 листопада 2003 року) суддя була студенткою і про те, що вона є співвласником зазначеної квартири їй відомо не було. Це стало відомо лише у 2019 році, оскільки відповідні відомості були відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП), який почав функціонувати з 01 січня 2013 року, а право на квартиру було набуто на підставі паперового свідоцтва у 2003 році.
77. Комісія наголошує, що відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
78. Водночас, Комісія враховує, що 01 січня 2013 року в Україні запроваджено єдину державну інформаційну систему з відомостями про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти/суб’єкти цих прав – ДРРП.
79. Відомості про житло, побудоване до 2013 року, тобто до початку роботи ДРРП, власник повинен був вносити в систему самостійно, але ця опція була виключно добровільна.
80. Комісія враховує надані під час співбесіди пояснення судді про те, що її батьки відповідний запис до ДРРП не вносили, право на квартиру загальною площею 97 кв.м набуто на підставі паперового свідоцтва у 2003 році, та вважає, що, оскільки відомості про вказану квартиру суддею були внесені під час подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2023 роки, наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів в умисному внесенні суддею до паперових декларацій за 2012–2015 роки та електронних декларацій за 2015–2018 роки недостовірних відомостей.
81. В інформації ГРД також йдеться про те, що суддя не подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку з відчуженням нерухомого майна (машиномісця площею 15 кв.м) у сумі 420 000 грн.
82. Під час співбесіди Грабець С.Ю. поінформувала, що нею вживались заходи щодо подання в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, водночас вкладку «Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані» було заблоковано, а в персональному електронному кабінеті на сайті НАЗК відображалося повідомлення: «На виконання рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані скасовано» (підтверджувальні документи долучено до досьє).
83. Комісією враховуються пояснення судді щодо неможливості подання відповідного повідомлення, а також, що нею був задекларований відповідний дохід у декларації за 2020 рік.
84. Стосовно придбання у 2013 році автомобіля марки «Lexus RX350» 2013 року випуску вартістю 672 494 грн суддя пояснила, що цей автомобіль придбала у власність за кошти, отримані в розмірі 23 000 доларів США від відчуження автомобіля марки «Тоуоtа Саmrу» 2008 року випуску, придбаного нею до призначення на посаду судді, за грошові доплати, зароблені за час роботи на різних посадах, а також за кошти її сім’ї, у тому числі отримані від відчуження нерухомого майна та подаровані у зв’язку з одруженням.
85. Стосовно придбання чоловіком у 2012 році автомобіля марки «Toyota Camry» 2012 року випуску вартістю 332 278 грн суддя пояснила, що його було придбано за грошові кошти із власних заощаджень чоловіка. Також зазначила, що з 2007 року до 2012 року її чоловік працював в органах прокуратури і його заробіток становив близько 40 000 доларів США. У період з 2005–2006 років працював у Сполучених Штатах Америки і станом на 2012 рік у нього залишалось близько 20 000 доларів США. У 2018 році ним було відчужено автомобіль за 635 000 грн, що відображено суддею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.
86. Крім того, суддя зауважила, що в 2012 році вона разом з чоловіком відкрили рахунки в іноземній валюті, на яких розміщено 5 000 доларів США та близько 4 000 Євро, що були подаровані їхній сім’ї у зв’язку з одруженням. Решта заощаджень сім’ї з різних джерел упродовж багатьох років не відображалась у деклараціях у зв’язку з відсутністю такої вимоги в чинному на той час законодавстві.
87. Комісія, дослідивши матеріали суддівського досьє та долучені до нього документи, вважає прийнятними пояснення судді, що її доходи та доходи її чоловіка, заощадження та грошові кошти від відчуження майна дозволяли їм набути у власність у 2012 – 2013 роках автомобілі марок «Toyota Camry» 2012 року випуску та «Lexus RX350» 2013 року випуску.
88. Стосовно доходу, отриманого від надання майна в оренду, суддя повідомила, що у 2023 році на підставі укладених договорів оренди нею було передано в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належні їй на праві власності квартири, розташовані в місті Києві на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. На виконання зазначених договорів нею було отримано дохід у розмірі 120 000 грн і 238 000 грн, у зв’язку з чим подано до органів ДФС податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачено відповідні податки, зокрема податок із доходу фізичних осіб.
89. Стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року, яким частково задоволено позов Грабець С.Ю. до ГРД про скасування висновку ГРД від 05 квітня 2019 року, під час співбесіди суддя пояснила, що звернулась до суду за захистом своїх прав, а рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду про неможливість оскарження висновку ГРД було ухвалено лише у 2021 році.
90. Комісія вважає, що Верховним Судом сформовано позицію щодо неможливості оскарження висновків ГРД у судовому порядку. Проте цю правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19, тобто після звернення Грабець С.Ю. до суду.
91. В інформації ГРД також йдеться про те, що в деклараціях за 2019–2023 роки суддя зазначила, що вона є членом НААУ. Однак, у Єдиному реєстрі адвокатів України інформація про те, що суддя є адвокатом відсутня.
92. Під час співбесіди суддя пояснила, що право на заняття адвокатською діяльністю було отримано у 2008 році, тобто до обрання її у 2010 році на посаду судді. Законодавство, чинне на момент отримання свідоцтва у 2008 році, та Закон України «Про адвокатуру», (у редакції 2008 року), не передбачали проходження стажування. Єдиний реєстр адвокатів України функціонує з 16 січня 2013 року, його наповнення здійснювалось на підставі заяв діючих адвокатів. Оскільки адвокатською діяльністю вона не займається з 2010 року, дані стосовно неї до цього реєстру не вносилися.
93. Комісією встановлено, що з 2008 року суддя Грабець С.Ю. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, тому вона автоматично є членом НААУ про що необхідно зазначати в розділі 16 декларації.
94. Пояснення судді про відсутність в Єдиному реєстрі адвокатів України інформації про те, що вона є адвокатом, Комісія вважає прийнятними, ураховуючи, що Грабець С.Ю. не здійснює адвокатської діяльності з 2010 року після призначення на посаду судді.
95. Окрім того, Комісія враховує зазначені обставини при оцінюванні судді на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
96. Відповідно до пункту 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку Громадської ради доброчесності, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
97. Абзацом другим пункту 124 Регламенту передбачено, що у разі надання Комісії Громадською радою доброчесності рішення про скасування висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі питання щодо набрання чинності рішенням про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) розглядається Комісією відповідно до абзацу першого пункту 101 цього Регламенту.
98. Оскільки ГРД cкасувала свій висновок та надала інформацію стосовно судді Грабець С.Ю., рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю голосів від установленого Законом складу Комісії.
99. З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 24 квітня 2019 року № 124/ко-19, рішення ГРД від 02 лютого 2025 року, пояснення судді Грабець С.Ю., інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку, що колегією прийнято обґрунтоване рішення, тому визнає суддю Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. такою, що відповідає займаній посаді.
100. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати суддю Господарського суду Київської області Грабець Світлану Юріївну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                     Михайло БОГОНІС

                                                                                                              Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                              Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                              Ярослав ДУХ

                                                                                                              Роман КИДИСЮК

                                                                                                              Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                              Олег КОЛІУШ

                                                                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                              Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                              Роман САБОДАШ

                                                                                                              Руслан СИДОРОВИЧ

                                                                                                              Сергій ЧУМАК

                                                                                                              Галина ШЕВЧУК