Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олега КОЛІУША,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрій ПАСІЧНИК, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши заяву Цебрика Любомира Васильовича про відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сабодаша Романа Богдановича,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Цебрик Л.В. подав документи для участі в Конкурсі.
Відповідно до рішення Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.
Відповідно до рішення Комісії від 13 листопада 2025 року № 560/ас-25 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Цебрик Л.В. набрав 679,80 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Питання про підтвердження здатності Цебрика Любомира Васильовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
26 листопада 2025 року Цебрик Л.В. подав до Комісії заяву про відвід членів колегії № 3 Комісії Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б.
Заява кандидата мотивована тим, що вказана колегія Комісії проводила з ним співбесіду як з кандидатом на посаду судді і ухвалила рішення від 14 березня 2024 року № 342/дс-24 про відмову у внесенні рекомендації Вищій раді правосуддя для призначення Цебрика Л.В. на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області.
Цебрик Л.В. зазначає, що у рішенні Комісії від 14 березня 2024 року№ 342/дс-24 зроблено висновок, що за результатами вивчення досьє кандидата на посаду судді та співбесіди, отримано інформацію, яка породжує обґрунтовані сумніви у чесності, неупередженості, сумлінності кандидата, у дотриманні ним етичних норм, бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті. Отже, на думку Цебрика Л.В., члени Комісії Омельян О.С., Пасічник А.В., Сабодаш Р.Б., які приймали стосовно нього, як кандидата на посаду судді першої інстанції рішення, сформували свою думку щодо його невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики й вважають, що існують обґрунтовані сумніви щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, а отже можуть висловити протилежну думку та прийняти інше рішення під час проведення конкурсу на посаду судді апеляційної інстанції.
У зв’язку з зазначеним Цебрик Л.В. просить задовольнити його заяву про відвід членів третьої колегії Комісії Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б. Відвести Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б. від ухвалення рішень індивідуального характеру стосовно нього в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Розглянувши заяву Цебрика Л.В., Комісія встановила таке.
Відповідно до пункту 92 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент) питання про відвід (самовідвід) члена Комісії вирішується відповідно до статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон). Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів Комісії ухвалюється щодо кожного з них окремо.
Відповідно до статті 100 Закону член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.
За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.
Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви. Головуючий у засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.
Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, стосовно якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2024 року № 342/дс-23 відмовлено у внесенні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Цебрика Любомира Васильовича на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області.
Вказане рішення Комісії було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Верховного суду від 29 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову Цебрика Л.В. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Апеляційний перегляд вказаного рішення Великою Палатою Верховного суду на час розгляду заяви Цебрика Л.В. триває.
Комісія зауважує, що питання встановлення безсторонності члена колегіального органу врегульовано законодавством недостатньо детально. Утім, особливості застосування такої підстави для відводу унормовані законодавством, яке регулює судові процедури, а також детально окреслені в судовій практиці.
Основні критерії оцінки неупередженості прослідковуються у практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
У рішенні від 01 жовтня 1982 року у справі П’єрсак проти Бельгії (Piersack v.s. Belgium) суд визначив два критерії неупередженості (безсторонності): суб’єктивний – беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі; об’єктивний – визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Суд зазначає: незважаючи на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті можна розмежувати суб’єктивний підхід, що відображає особисті переконання конкретного судді в конкретній справі та об’єктивний підхід, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів із цього питання.
Наведені положення набули статусу засадничих і знайшли свій розвиток в інших рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, у рішенні у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v.s. Switzerland) від 07 серпня 1996 року суд вказує, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими. У цьому ж рішенні суд вказує, що в контексті суб’єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У процесуальних законах діє загальний підхід до того, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Комісія зауважує, що доводи Цебрика Л.В. викладені в заяві пов’язані з незгодою щодо рішень колегії Комісії у вирішенні питань стосовно внесення рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення його на посаду судді першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) суддя розглядає справи, одержанні згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною 9 ст. 94 Закону члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, у тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.
У Кодексі етичної поведінки судді зазначено, що Суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.
При прийнятті рішення Комісією ураховано положення п. 10 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді затверджених Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, відповідно до якого будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу: не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам; не спростовує обґрунтованого сумніву у відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
З огляду на викладене, Комісія виснує, що участь її члена у оцінці відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики в інших процедурах, оцінка відповідності кандидата у складі колегії, не є обставинами, які самі по собі свідчать про упередженість чи необ’єктивність такого члена Комісії.
Отже, за результатом розгляду заяви Цебрика Л.В. про відвід члена колегії Комісії Сабодаша Р.Б., Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 92, 93, 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України ДВАНАДЦЯТЬМА голосами «ЗА» та ДВОМА голосами «ПРОТИ»
вирішила:
відмовити в задоволенні заяви Цебрика Любомира Васильовича про відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сабодаша Романа Богдановича.
Головуючий Олег КОЛІУШ «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Ярослав ДУХ «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»
Андрій ПАСІЧНИК «ПРОТИ»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Сергій ЧУМАК «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
