Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
розглянувши заяву члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Духа Ярослава Михайловича про врегулювання конфлікту інтересів,
встановила:
Рішенням Вищої ради правосуддя від 01 червня 2023 року № 578/0/15-23 Духа Я.М. призначено на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
26 грудня 2024 року до Комісії надійшло повідомлення Аблова Євгенія Валерійовича про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, поданої суддею Одеського окружного адміністративного суду Скупінською Оленою Вадимівною (далі – Повідомлення).
Відповідно до протоколу розподілу між членами Комісії від 26 грудня 2024 року для розгляду і доповіді справи щодо Скупінської О.В. визначено члена Комісії Луганського В.І.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 7/зп-25 заяву члена Комісії Луганського В.І. про врегулювання конфлікту інтересів задоволено, його відведено від участі в ухваленні рішень за Повідомленням, яке передано на повторний автоматизований розподіл між членами Комісії.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 січня 2025 року для здійснення перевірки зазначених у Повідомленні обставин визначено члена Комісії Ярослава Духа.
24 січня 2025 року член Комісії Ярослав Дух звернувся до Комісії із заявою про врегулювання конфлікту інтересів, в якій вказав на таке.
26 грудня 2024 року до Комісії надійшло повідомлення Аблова Є.В. про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності, поданої суддею Одеського окружного адміністративного суду Скупінською О.В.
Як зазначено в Повідомленні, Дух Я.М. як член Комісії входив до числа осіб, які, на думку заявника, приховали обставини отримання суддею Одеського окружного адміністративного суду Скупінською О.В. паспорта громадянина російської федерації, а також інші обставини порушення нею антикорупційного законодавства, які автор вважає кримінально караними діяннями.
Окрім того, у повідомленні Аблов Є.В. наголошує, що він звернувся до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень членами ВККСУ та ВРП, які полягають у приховуванні порушень, вчинених суддею Скупінською О.В.
З огляду на викладене Дух Я.М. повідомляв про обставини, що можуть викликати сумнів у його безсторонності щодо процедури перевірки відомостей вказаних указаних у Повідомленні, у зв’язку з чим просив урегулювати це питання у спосіб, передбачений законодавством України.
Крім того, у своїй заяві член Комісії Дух Я.М. зазначив, що приватного інтересу у розгляді Повідомлення він не має.
Під час обговорення Комісією заяви Дух Я.М. уточнив її зміст та просив розглянути як заяву про самовідвід.
У засіданні з цього питання Комісією встановлено таке.
Частиною 9 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, у тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (в редакції від 18 вересня 2024 року), установлено, що суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя.
Більше того, відповідно до статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява N 7577/02) від 3 травня 2007 року наголошено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ’єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб’єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (ii) об’єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб’єктивною та об’єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб’єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності
Відповідно до пункту 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів (надалі за текстом - КРЄС) для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, в якому дійсно вказано, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Узагальнюючи свої рекомендації, КРЄС у пункті 50 Висновку № 3 (2002) відзначає: i) кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; ii) судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; iii) вони повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні; iv) вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; v) судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; vi) вони повинні демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає; vii) вони повинні виконувати свої обов’язки з повагою до рівноправного ставлення до сторін, уникаючи будь-якої упередженості та будь-якої дискримінації, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін; viii) вони повинні демонструвати обережність у своїх відносинах із засобами масової інформації, підтримувати свою незалежність та безсторонність, утримуючись від переслідування особистих інтересів у відносинах з пресою та уникаючи безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають; ix) вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності; x) вони повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк; xi) вони повинні присвячувати більшу частину свого робочого часу здійсненню своїх судових функцій та інших пов’язаних з ними видів діяльності; xii) вони повинні утримуватися від будь-якої політичної діяльності, що може підірвати їхню незалежність та завдати шкоди їхньому іміджу безсторонності.
На переконання Комісії, обставини викладені у заяві члена Комісії Духа Я.М., не свідчать про наявність підстав для його самовідводу і не викликають сумнівів у його безсторонності за суб’єктивним чи об’єктивним критерієм.
Стосовно твердження автора Повідомлення про те, що член Комісії Дух Я.М. входив до числа осіб, які приховували обставини отримання суддею Одеського окружного адміністративного суду Скупінською О.В. паспорта громадянина російської федерації, Комісія вважає, що воно ґрунтується виключно на його припущеннях щодо безсторонності члена Комісії Духа Я.М.
Таким чином, заява Духа Я.М. про самовідвід у розгляді Повідомлення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 92, 93, 100, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України десятьма голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
відмовити в задоволенні заяви члена Комісії Духа Ярослава Михайловича про самовідвід.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
