Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олега КІМСТАЧОВА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кімстачова Олега Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Кімстачов Олег Сергійович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2007 році Кімстачов О.С. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 30756380 від 07.02.2007).
У 2011 році Кімстачов О.С. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра серії ХА № 41637410 від 25.06.2011).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Кандидат трудову діяльність почав в 2007 році в ТОВ «Печенізьке» на посаді юрисконсульта. Надалі з 2009 до 2010 року працював у Печенізькій районній адміністрації Харківської області на посаді головного спеціаліста – юрисконсульта. З 2012 до 2018 року – на посаді судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.10.2018 звільнений з посади судді за власним бажанням. У 2018 році працював у відділі з реалізації молодіжної політики та формування здорового способу життя КУ «Харківський обласний центр молоді» на посаді начальника. З 03.09.2019 і до цього часу – помічник судді патронатної служби апарату Вищого антикорупційного суду.
Кімстачов О.С. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001148, видане 03.06.2019 на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 03.06.2019 № 236. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 22.10.2019 на підставі заяви адвоката від 21.10.2019.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Кімстачов О.С. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Кімстачова О.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Кімстачова О.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Кімстачова О.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Кімстачова О.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Кімстачова О.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 11.06.2025 № 21.2-256/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Черкаського обласного територіального центр комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Кімстачову О.С. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 23.10.2025 співбесіду із кандидатом Кімстачовим О.С., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Кімстачов О.С. набрав 139 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Кімстачов О.С. набрав 50,9 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Кімстачов О.С. набрав 131,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Кімстачов О.С. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Кімстачовим О.С. кваліфікаційного іспиту становить 361,4 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Кімстачову О.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 09.06.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,00; загальний бал за критерій – 38,33.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонстрував належного рівня соціальної компетентності.
Комісія зазначає, що кандидат не продемонстрував достатньої впевненості у власній здатності організовувати ефективну комунікацію, підтримувати конструктивну співпрацю в колегії суддів, а також забезпечувати належний рівень процесуального керівництва. Під час обговорення гіпотетичних ситуацій, пов’язаних із реагуванням на процесуально або етично некоректні дії членів колегії, кандидат обмежився загальними міркуваннями морального характеру, не продемонструвавши достатньої орієнтації в нормативному регулюванні таких ситуацій.
Крім того, Комісія вважає, що під час обговорення питань у межах показника «Стійкість мотивації» кандидат не продемонстрував послідовності у викладенні мотивів, які зумовлюють його прагнення здійснювати правосуддя. Відповіді кандидата не містять переконливих аргументів щодо наявності сталої внутрішньої мотивації до виконання суддівських функцій, що підтверджується, зокрема, відсутністю чіткої логічної узгодженості між поясненнями щодо припинення суддівських повноважень у минулому та наміром їх відновити в майбутньому.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; ефективна взаємодія (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (6, 5, 5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 5,33; емоційна стійкість (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; загальний бал за критерій – 36,66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
36,66 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 29.09.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Кімстачова О.С. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД, рішенні за результатами спеціального спільного засіданні про розгляд питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кімстачова О.С. критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 17.02.2025 № 2/вс-25, та іншу інформацію з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
Відповідно до пунктів 9 та 10 розділу ІІ Показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу: 1) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам; 2) не спростовує обґрунтованого сумніву у відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
Такі висновки та оцінки можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
Не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів (далі – ГРМЕ) від 17.02.2025 № 2/вс-25 кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кімстачова О.С. визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
У рішенні Комісії та ГРМЕ визначено такі підстави для визнання кандидата Кімстачова О.С. таким, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»:
- Кандидат Кімстачов О.С. має низький рівень організації судочинства.
Відповідно до інформації із суддівського досьє 09.02.2016 Комісія притягнула кандидата Кімстачова О.С. до дисциплінарної відповідальності у виді догани (рішення № 381/дп-16). Підставою для ухвалення цього рішення стало суттєве порушення розгляду адміністративної справи № 705/6842/14-ц – понад встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строки.
Комісія 27.03.2018 провела співбесіду з кандидатом у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, за результатами якої ухвалила рішення № 43/ко-18, згідно з яким зупинила кваліфікаційне оцінювання та звернулася до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи. Однією з підстав для цього рішення стала неналежна, на думку Комісії, організація кандидатом роботи з розгляду справ. Комісія, зокрема, встановила, що кандидат після закінчення свого п’ятирічного строку суддівських повноважень передав на повторний автоматизований розподіл 213 справ та проваджень, з яких значну частину він розглядав тривалий час, однак не розглянув по суті. Ухвалою від 31.10.2018 № 11600/0/18-18 член ВРП залишив скаргу Комісії щодо кандидата без розгляду у зв’язку з тим, що того ж місяця ВРП звільнила кандидата Кімстачова О.С. з посади судді за власним бажанням.
Третя Дисциплінарна палата ВРП 19.09.2018 притягнула кандидата до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців (рішення № 2929/3дп/15-18). Підставою для цього рішення стало суттєве порушення строків розгляду цивільної справи № 705/4432/15-ц та необґрунтоване зволікання з виготовленням повного тексту судового рішення за результатами її розгляду. 10.01.2019 ВРП прийняла рішення № 62/0/15-19, яким скасувала згадане рішення Третьої Дисциплінарної палати та закрила дисциплінарне провадження. Водночас ВРП у своєму рішенні зауважила, що кандидатом: «допущено зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, а та обставина, що з наступного після прийняття рішення у справі дня суддя перебував у відпустці до 20 вересня 2016 року не може бути єдиним та достатнім виправданням неналежного виконання суддею службових обов’язків».
У своїх письмових відповідях на питання ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат визнав, що він допускав недоліки в плануванні та організації своєї роботи, що негативно вплинуло на тривалість строків судового розгляду частини справ. Крім того, він зазначив, що усвідомлює, що тривалі строки судового розгляду справ, особливо якщо вони пов’язані з недоліками в плануванні та організації роботи судді, шкодили авторитету як його самого, так і суду загалом в очах учасників судових справ, а також могли порушити право осіб на своєчасне та ефективне вирішення судом їхніх справ по суті.
На запитання члена ГРМЕ, які саме обставини можуть переконати в тому, що кандидат у разі призначення буде здатним належно організовувати свою роботу, Кімстачов О.С. послався на свій досвід роботи помічником судді Вищого антикорупційного суду, зокрема, з ненормованим робочим графіком. Кандидат також вказав на проходження ним навчання та тренінгів, які, на його думку, допоможуть краще організовувати свою роботу в разі призначення на посаду судді.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» ГРМЕ для встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (для цілей кваліфікаційного оцінювання), зокрема, такому критерію як наявність знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Згідно з Керівними положеннями ГРМЕ щодо проведення оцінки доброчесності, знань та практичних навичок кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, схваленими протоколом ГРМЕ від 28 грудня 2018 року № 4, одним із показників цього критерію (показник 9) є те, що кандидат продемонструє знання, навички та здатність виконувати обов’язки, покладені на особу на посаді судді, зокрема, кандидат дотримується термінів та стандартів та демонструє високий рівень якості своєї судової чи іншої професійної діяльності.
Комісія та ГРМЕ оцінили усі зазначені обставини та дійшли висновку, що в минулому кандидат допускав низький рівень організації судочинства, що призводило до серйозних порушень прав сторін та шкодило авторитету судової влади. Пояснення та запевнення кандидата щодо його здатності належно організовувати роботу з розгляду справ у майбутньому не переконали Комісію та ГРМЕ. Комісія та ГРМЕ вважають, що проблеми кандидата з організацією роботи були систематичними та проявлялися в різних формах (пропуск строків розгляду справ, несвоєчасне виготовлення повних текстів судових рішень), а це свідчить про брак управлінських навичок та несе ризик повторення подібних порушень.
Комісія та ГРМЕ враховують посилання кандидата на набутий досвід роботи помічником судді ВАКС, проте не вважають, що це однозначно свідчить про можливість кандидата самостійно та належно організовувати власну роботу як судді, адже посада помічника судді за своєю природою не є самостійною, а передбачає постійний нагляд судді за організацією його роботи.
Зважаючи на це, у Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів у наявності в кандидата знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим, а також під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Ураховуючи викладене, у Комісії та ГРМЕ також наявний обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показнику «сумлінність» критерію доброчесності.
- Грубе порушення норм процесуального права, що зашкодило авторитету правосуддя.
Кандидат як суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області 07.02.2017 ухвалив рішення по суті спору в цивільній справі № 705/47/17, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Позивачем у цій справі виступала особа, яка мала на момент подання позову статус судді цього ж суду. Водночас відповідно до частини першої статті 108 Цивільного процесуального кодексу України (чинній на момент розгляду справи) підсудність цивільних справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Кандидат цієї вимоги законодавства не виконав.
Ці обставини були однією із причин, через які в попередніх складів Комісії та ГРМЕ виникали обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», у межах першого конкурсу до ВАКС, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18. Зокрема, у рішенні від 21.01.2019 № 60/вс-19 Комісія та ГРМЕ констатували, що «за таких обставин беззаперечною була необхідність застосування наведених вище правил частини першої статті 108 ЦПК України.»
У своїй письмових та усних поясненнях під час спеціального спільного засідання кандидат пояснив, що на момент описаних подій вважав, що діяв законно та був неупередженим під час розгляду справи щодо своєї колеги. Однак наразі, з плином часу та одержанням нових знань, у тому числі щодо практики Європейського суду з прав людини щодо підстав відводу судді та оцінюючи свої дії з позиції сьогодення, кандидат усвідомив, що помилково не врахував те, як його рішення можуть сприймати сторонні особи.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо, зокрема, вживав визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість.
Оцінивши усі зазначені обставини, у Комісії та ГРМЕ відсутні підстави оцінити дії кандидата інакше, ніж попередні склади ВККСУ та ГРМЕ. Процесуальні правила, чинні на момент розгляду кандидатом справи, де стороною була його колега, були чіткими, однозначними та незмінними протягом багатьох років. Саме ж порушення, на переконання Комісії та ГРМЕ, є достатньо грубим, аби вважати його таким, що зашкодило авторитету правосуддя, адже кандидат не вжив визначених законодавством заходів щодо недопущення обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість.
Таким чином, у Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «неупередженість» критерію доброчесності.
- Непослідовність пояснень щодо обставин отримання подарунка
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (далі – майнова декларація) кандидат задекларував отримання подарунка в негрошовій формі на суму 549 156 грн від свої матері.
У своїх відповідях на запитання ГРМЕ від 02.01.2025 року кандидат пояснив, що отримав подарунок від своєї матері у криптовалюті (стейблкоін) Tether (USDT) загальною кількістю 15 000.
Щоб перевірити законність джерел коштів матері та з’ясувати, чи вистачало їх на такий подарунок, ГРМЕ додатково звернулася до кандидата з проханням надати відомості про доходи матері, а також інформацію про криптовалютні операції, які б підтверджували можливість зробити дороговартісний подарунок.
У своїх відповідях від 03.02.2025 кандидат вказав, що його мати ніколи особисто не придбавала (не отримувала) криптовалюту і не вчиняла транзакцій з пересилання криптовалюти на його криптогаманець. Вона також особисто не є користувачем криптогаманця або криптобіржі. Натомість уся криптовалюта, яку кандидат отримав у подарунок, фактично надійшла з криптоадрес його брата. Кандидат також пояснив, що задекларував матір як джерело подарунка, оскільки вона передала свої заощадження брату кандидата для інвестування в криптовалюту (документів, які б це підтверджували, він не надав). У 2022 році мати повідомила брата, що бажає подарувати ці інвестовані ним кошти самому кандидату. Так, брат передав криптовалюту кандидату.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 3 пункту 10 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь та не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.
Крім того, у пункті 76 постанови від 24.06.2020 у справі № 9901/764/18 Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.
Оцінивши усі зазначені обставини, Комісія та ГРМЕ вважають, що кандидат не був послідовним у своїх письмових відповідях та фактично змінив їх. Так, згідно з його майновою декларацією за 2023 рік та відповідями на письмові питання ГРМЕ від 20.01.2025 кандидат отримав подарунок у виді криптовалюти від своєї матері. Натомість у своїх відповідях на письмові питання ГРМЕ від 03.02.2025 кандидат зазначив, що його мати ніколи не була користувачем криптогаманця та ніколи не вчиняла транзакцій з пересилання йому криптовалюти. Пояснення кандидата щодо того, що мати передавала свої заощадження брату для інвестування в криптовалюту в її інтересах також не мають документального підтвердження.
З огляду на суттєві розбіжності між інформацією в майновій декларації кандидата за 2023 рік та у його поясненнях щодо джерела походження отриманого ним подарунку у виді криптовалюти (стейблкоін) у Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності.
Вказані обставини, стали підставою для затвердження ГРД висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики та містяться у підпунктах 1.1.,1.2.,1.3. пункту 1, підпункті 2.2. пункту 2, підпункті 3.2 пункту 3 Висновку.
Стосовно вказаних обставин кандидатом Кімстачовим О.С. надані письмові та усні пояснення.
Стосовно невідповідності показнику «сумлінність» кандидат Кімстачов О.С. зазначив таке.
У пункті 1.1 Висновку зазначено про рішення Комісії від 09.02.2016 № 381/дп-16, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано стягнення у виді догани. Рішення стосується тривалих строків розгляду адміністративної справи № 705/6842/14-ц, провадження 2-а/705/189/14 (2-а/705/21/15) за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправними рішень суб’єкта владних повноважень та їх скасування.
Це рішення про застосування дисциплінарного стягнення ним не оскаржувалося, оскільки під час розгляду адміністративної справи ним дійсно вжилося недостатньо заходів для вчасного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі та призначення судового засідання, розгляду справи в межах визначеного частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Стосовно наведеної в пункті 1.2 Висновку інформації, повідомленої головою Апеляційного суду Черкаської області та в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області, яка була озвучена 27.03.2018 колегією Комісії на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання судді Кімстачова О.С. на відповідність займаній посаді судді місцевого суду.
Голова Апеляційного суду Черкаської області надіслав лист від 30.11.2015 на адресу Комісії, у якому порушував питання про «притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кімстачова О.С. з приводу безпідставного затягування та невжиття заходів щодо розгляду справ, які перебувають у його провадженні, протягом строків, встановлених законом».
Стосовно цього звернення член ВРП проводив попередню перевірку, під час якої кандидатом надано детальні пояснення від 14.02.2018 і обґрунтування про те, що звернення (скарга) є безпідставною, адже під час здійснення судового розгляду зазначених у ній справ він дотримувався вимог чинного законодавства України та сумлінно і відповідально ставився до виконання своїх обов’язків судді. Також зазначив, що скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку, ґрунтується на формальному підході до строків перебування справ у його провадженні і не враховує фактичних особливостей конкретних справ. До пояснень надав документи на їх підтвердження.
Відповідно до ухвали члена Першої Дисциплінарної палати ВРП Комкова В.К. від 19.06.2018 звернення Апеляційного суду Черкаської області стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кімстачова О.С. залишено без розгляду та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долученая до суддівського досьє.
Комісія 27.03.2018 провела співбесіду з кандидатом у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, за результатами якої ухвалила рішення № 43/ко-18, згідно з яким зупинила кваліфікаційне оцінювання та звернулася до ВРП для розв’язання питання про відкриття дисциплінарної справи. Підставою ухвалення рішення стало звернення до Комісії в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. від 07.12.2017, у якому, зокрема, зазначено, що після закінчення повноважень судді Кімстачова О.С. для повторного автоматизованого розподілу були передані 213 справ та проваджень, з яких: 76 кримінальних справ, проваджень та матеріалів, 126 цивільних, 10 – адміністративних, 1 матеріал про адміністративне правопорушення — значна частина цих справ була перерозподілена саме на Ребрину К.Г. На думку в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребрини К.Г., розгляд зазначених справ було штучно затягнуто, а суддя Кімстачов О.С., виконуючи прямі обов’язки щодо розгляду вказаних справ, частина яких перебувала на завершальній стадії розгляду, проявив бездіяльність, що призвела до грубого порушення строків розгляду, визначених чинним законодавством, та збільшення і без того надмірного навантаження трьох суддів із чотирнадцяти, які на той час мали повноваження та фактично здійснювали правосуддя в суді.
Стосовно відомостей, зазначених у рішенні Комісії від 27.03.2018 № 43/ко-18, ухваленому під час проведення співбесіди з кандидатом у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яким Комісія вирішила звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи, кандидат вважає необхідним зазначити таке.
Наведене в рішенні Комісії від 27.03.2018 твердження, що вказані у зверненні судді Ребриної К.Г. відомості підпадають під дію пунктів 2 і 3 частини першої статті 106 Закону, якими передбачені підстави дисциплінарної відповідальності судді, на його переконання, є припущеннями, які ґрунтуються на недостовірній, неповній інформації щодо обставин здійснення ним судового розгляду відповідних справ та на частково вигаданих або перекручених відомостях, які зазначені у зверненні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г.
На підставі рішення Комісії від 27.03.2018 член ВРП проводив попередню перевірку, під час якої кандидат надав пояснення від 26.05.2018 і додаткові пояснення від 27.06.2018 та від 13.08.2018. У цих поясненнях детально викладена позиція щодо повідомленої в рішенні Комісії від 27.03.2018 інформації з посиланням на підтверджувальні документи.
Кандидат зазначив, що під час здійснення професійної діяльності як суддя докладав значних зусиль та вживав необхідних передбачених законом заходів для якісного розгляду справ, які були в провадженні, з дотриманням прав і законних інтересів кожного учасника судового процесу та розумних строків.
Наведена у пункті 1.2 Висновку інформація про несумлінне ставлення до здійснення судочинства не має підтвердження та заснована виключно на самих фактах надсилання головою Апеляційного суду Черкаської області листа від 30.11.2015 на адресу Комісії та надходження до Комісії звернення в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. від 07.12.2017.
Стосовно пункту 1.3 Висновку, в якому зазначено, що рішенням ВРП від 10.01.2019 № 62/0/15-19 скасовано рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 19.09.2018 № 2929/Здп/15-18 про притягнення Кімстачова О.С. до дисциплінарної відповідальності та закрито дисциплінарне провадження. Та зазначено, що у вказаному рішенні ВРП факт оприлюднення рішення в цивільній справі майже через два місяці після його ухвалення не спростовано.
Стосовно наведеної у Висновку обставини, кандидат зазначає, що в рішенні ВРП від 10.01.2019 № 62/0/15-19 за результатами розгляду його скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП вказано: «....суддею Кімстачовим О.С. дійсно не дотримано строків розгляду справи, визначених статтею 157 ЦПК України, та допущено зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення. Однак такі порушення зумовлені об’єктивними причинами, зокрема, поведінкою та діями осіб, які брали участь у засіданні (неявкою сторін, клопотаннями позивача, представника відповідача та третьої особи про відкладення справи), перебуванням судді у відпустці, а також у зв’язку із надмірним навантаженням (у період з 5 серпня 2015 року по 8 серпня 2016 року передано на розгляд – 1 656 справ та матеріалів, розглянуто 1 366 справ та матеріалів). Отже, у діях судді Кімстачова О.С. не вбачається ознак умисного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя».
Кандидат зазначає, що як суддя не мав умислу на порушення розумних строків розгляду цивільної справи та докладав зусиль для розгляду позову з дотриманням прав усіх учасників справи, він був зобов’язаний вживати необхідних і достатніх заходів для організації та здійснення розгляду справ у визначені законом строки, спрямовувати сторони на належне і вчасне виконання їхніх процесуальних обов’язків і сумлінне використання процесуальних прав. Вважає, що в період 2017–2025 років вдосконалив та набув професійного досвіду (під час адвокатської діяльності, роботи помічником судді Вищого антикорупційного суду) та знання щодо ефективнішої організації судової діяльності (як судді, так і його офісу), набув практичних навичок опрацювання значних за обсягами матеріалів кримінальних проваджень та цивільних справ.
Стосовно невідповідності показнику «неупередженість» кандидат Кімстачов О.С. зазначив таке.
На думку членів ГРД, у наведеному в пункті 2.2. Висновку прикладі він як суддя не вживав визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість.
Вказані обставини обґрунтовані тим, що суддя Кімстачов О.С. відкрив провадження та розглянув справу № 705/47/17 за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Уманської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України без згоди та супроводу другого з батьків. Водночас ОСОБА_2 на момент постановлення рішення була чинною суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області, що підтверджується загальнодоступною інформацією на офіційному сайті суду. Водночас відповідно до статті 108 Цивільного процесуального кодексу України (чинного на момент постановлення рішення) підсудність цивільних справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Відтак суддя Кімстачов О.С. не вправі був після відкриття провадження призначати його до судового розгляду, а був зобов’язаний передати справу до апеляційної інстанції для визначення підсудності. Проте ним цього зроблено не було, що свідчить про очевидне ігнорування суддею Кімстачовим О.С. норм закону. Рішенням суду від 07.02.2017 у цій справі позов було задоволено повністю.
Стосовно вказаної обставини кандидат пояснив, що станом на 2017 рік у цій цивільній справі діяв та приймав рішення самостійно, незалежно та неупереджено щодо сторін, за своїм внутрішнім переконанням, з огляду на наявні в матеріалах справи документи і відомості стосовно осіб позивача та відповідача. Вважає, що його рішення відповідали вимогам закону.
У 2017 році його розуміння щодо порядку застосування судом норми частини першої статті 108 Цивільного процесуального кодексу України полягало в тому, що в матеріалах справи має бути надана стороною справи чи іншим учасником інформація чи документ з відомостями про те, що сторона є суддею того ж суду, до якого подано позовну заяву. Водночас він був переконаний, що за правилами цивільного судочинства суддя не має права самостійно збирати чи витребувати докази щодо місця роботи сторони, а також приймати судове рішення про направлення справи до апеляційного суду для визначення підсудності справи на основі тих відомостей про факти, які відомі судді не з матеріалів справи (документів, які подали сторони), а з інших особистих джерел, зокрема у зв’язку із роботою особи, яка подала позовну заяву.
Кандидат зазначив, що прийнявши до свого провадження цивільну справу, суб’єктивно був повністю неупереджений, нейтральний до обох сторін у справі, адже ні з позивачем, ні з відповідачем або дитиною, у інтересах якої подано позов, не перебував навіть у приятельських стосунках, не мав будь-яких позаробочих контактів.
Кандидат вважає, наведена в пункті 2.2. Висновку інформація з урахуванням наданих пояснень є недостатньою, щоб стверджувати про його невідповідність показнику «неупередженості». Водночас його дії та рішення як судді є наслідком добросовісної помилки щодо правильного застосування норми процесуального закону, яким може бути надана оцінка як ненавмисному порушенню.
Стосовно невідповідності показнику «чесність» кандидат Кімстачов О.С. зазначив таке.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік кандидат вказав отримання подарунка в негрошовій формі на суму 549 156 грн від своєї матері. Також у декларації в розділі 10 були зазначені відомості про нематеріальний актив – криптовалюту (стейблкоін) Tether (USDT) ідентифікатор в системі обігу віртуальних активів (публічна адреса): ІНФОРМАЦІЯ_1, дата набуття 21.10.2023, кількість 15021,2953357111, вартість у гривнях – 549 957, інформація про постачальника послуг, пов’язаних із обігом криптовалюти, Trust Wallet.
У відповідях від 02.01.2025 та від 03.02.2025 на запитання ГРМЕ кандидат пояснив про отримання подарунка від своєї матері в негрошовій формі. (вартість у гривнях – 549 156,00), розкрив інформацію, у чому саме полягав цей подарунок – у виді нематеріальних активів, надав деталізовану інформацію та підтверджувальні документи про те, яким шляхом мати фактично передала свій дар.
Мати кандидата ОСОБА_4 особисто не придбавала (не отримувала) криптовалюту і не вчиняла транзакцій з пересилання криптовалюти на його криптогаманець, вона особисто не є користувачем криптогаманця або криптобіржі.
Стейблкоін USDT (Tether) в загальній кількості 15 000 штук на його криптогаманець Trust Wallet з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (у мережі ВЕР20), перерахував його брат ОСОБА_5 зі свого криптогаманця/криптобіржі 5 транзакціями: 18.08.2023 – 49,71 USDT з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3; 18.08.2023 – 949,71 USDT з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_4; 21.10.2023 – 100,00 USDT з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_5; 21.10.2023 – 4 100,00 USDT з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_6; 21.10.2023 – 9 800 USDT з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_7.
Крім того, кандидат зазначив про обставини передання грошових коштів матір’ю його брату. Навесні 2016 року його мати позичила брату ОСОБА_5 кошти в загальній сумі 6 500 доларів США (гроші були в доларах США і в Євро) на придбання ним автомобіля. У період з груденя 2020 року до квітня 2021 року його мати передала брату ОСОБА_5 кошти в загальній сумі 10 000 доларів США для того, щоб він використав їх для придбання криптовалюти в інтересах матері з метою їх примноження, тобто на ці кошти були придбані різні криптовалюти з облікових записів мого брата ОСОБА_5. Письмових документів про позику у 2016 році та про передачу коштів для інвестування у криптовалюту мати і брат між собою не складали. Водночас, за відомостями ПриватБанку, на рахунках матері можна прослідкувати як наявність придбання валюти (доларів США, Євро), збільшення сум вкладів у різних валютах (долар США, Євро, гривня), так і відсутність певних сум у наступних періодах після часу передання коштів ОСОБА_5.
Частину коштів у доларах США, які мати передавала його брату, вона придбавала в пунктах обміну валюти і зберігала в готівці. У 2013–2015 роках та 2016–2020 роках відповідно, тому підтверджувальні документи про конкретні суми відсутні.
У 2022 році мати повідомила, що у зв’язку із одруженням кандидата та бажанням придбати власне житло вона подарує кошти в сумі 15 000 доларів США, які раніше дала брату на купівлю автомобіля та для інвестування у криптовалюту. За наведених обставин він через брата ОСОБА_5 одержав від матері подарунок у виді криптовалюти USDT (Tether) в загальній кількості 15 000 штук (вартість яких на дату останньої транзакції 21.10.2023 була еквівалентна 549 156 грн).
Кандидат вважає, що обставина, повязана з предметом договору дарування (дарунок) був переданий обдаровуваному не особисто дарувальником, а в наслідок виконання третьою особою (братом) як боржником перед матір’ю (позичальником) за договорами позики своїх зобов’язань шляхом переказу на його користь криптовалюти, вартість якої відповідала сумі боргу брата, не змінює того факту, що дарувальником була мати.
Зазначений спосіб виконання умов договору дарування не дає жодних підстав для висновку, що дарунок був зроблений не матір’ю, а братом, чи про те, що його відповіді на запитання ГРМЕ та відомості в майновій декларації за 2023 рік суперечили одне одному.
Дослідивши вказані обставини, Комісія зауважує, що кандидатом не надано, а Комісією не виявлено нової або додаткової інформації, яка мала б істотне значення для спростування висновків, викладених у рішенні за результатами спеціального спільного засідання з розгляду питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Кімстачова О.С. критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 17.02.2025 № 2/вс-25 Комісії та ГРМЕ. Надані кандидатом пояснення не змінюють суті встановлених обставин і не усувають сумнівів щодо його доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність», «неупередженість», «чесність».
Також у пункті 3.1. Висновку зазначено, що під час спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ, проведених 21.01.2019 та 06.02.2025, кандидат Кімстачов О.С. надавав різні пояснення щодо мотивів звільнення з посади судді за власним бажанням.
Стосовно наявності дисциплінарних проваджень під час проходження кваліфікаційного оцінювання кандидат стверджував, що його звільнення не було з ними пов’язаним, оскільки він був впевнений в їх позитивному результаті.
ГРД зазначає, що під час першого спеціального спільного засідання комісії та ГРМЕ Кімстачов О.С. надав неправдиві пояснення щодо мотивів свого звільнення з посади судді. Надалі він сам визнав, що звільнення було зумовлено бажанням уникнути перешкод для участі в конкурсі на посаду судді ВАКС через можливу дисциплінарну відповідальність.
Однак, на думку ГРД, навіть ці пояснення не відображають усієї повноти причин прийнятого рішення. З урахуванням перебігу кваліфікаційного оцінювання та відкритих дисциплінарних справ можна зробити висновок, що Кімстачов О.С. усвідомлював реальну ймовірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності та визнання таким, що не відповідає займаній посаді. З метою уникнення зазначених наслідків, він подав заяву про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Стосовно вказаного пункту Висновку кандидат надав такі пояснення.
Під час конкурсів на посаду судді Вищого антикорупційного суду у 2019 році та у 2025 році суть його відповідей щодо мотивів звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області була однаковою та зводилась до бажання професійного розвитку, зокрема, шляхом участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду (про це зазначав у письмових відповідях на запитання ГРМЕ
у 2019 і 2025 роках).
Кімстачов О.С. зазначив, що на спеціальних спільних засіданнях Комісії та ГРМЕ у 2019 році та у 2025 році, зважаючи на формат засідань та їхній регламент, надавав відповіді з урахуванням тих питань, які були надіслані письмово ГРМЕ, та тих аспектів, щодо яких йому ставили запитання в засіданнях. Водночас у кожному випадку відповіді були правдивими і щирими, не суперечили одна одній.
Кандидат вважає, що він не змінювався пояснення щодо мотивів звільнення з посади судді під час конкурсів на посаду судді ВАКС у 2019 й у 2025 році, оскільки в кожному з цих конкурсів з’ясовувались не однакові за своєю суттю обставини.
Стверджує, що перебіг кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді місцевого суду, яке тривало для нього із листопада 2017 року і зупинене рішенням Комісії від 27.03.2018, та одне відкрите дисциплінарне провадження у ВРП не були причинами (приводами) для звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області за власним бажанням. Зазначені обставини не перешкоджали йому надалі обіймати посаду судді та не створювали ризику звільнення з посади у зв’язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Звільнення для нього мало значення з погляду забезпечення можливості брати участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, оголошеному в серпні 2018 року, та у той же час зайнятись питанням проходження стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (стажування проходив у період з 01.12.2018 до 01.06.2019). Ці дві обставини в умовах невизначеності щодо тривалості кваліфікаційного оцінювання були визначальними при прийнятті рішення про звільнення з посади судді місцевого загального суду. На його думку, таке рішення було правильним з огляду на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та роботу помічником судді Вищого антикорупційного суду, що дозволило набути значного професійного досвіду в галузі кримінального судочинства та нових знань щодо суддівської професії та кращої організації роботи суду загалом.
Наведені у Висновку твердження ГРД щодо мотивів звільнення кандидата з посади судді з прив’язкою такого рішення до кваліфікаційного оцінювання та дисциплінарної справи ґрунтуються на припущеннях.
Дослідивши вказані обставини, Комісія вважає, що кандидат під час спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ у 2019 та 2025 роках надавав різні за змістом пояснення щодо мотивів свого звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Так, у 2019 році Кімстачов О.С. пояснив, що звільнився у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку повноважень судді, зупиненням кваліфікаційного оцінювання та відсутністю рішень щодо його поновлення, зазначивши, що прагнув зберегти професійні навички й розвиватися у професійному плані. Водночас у 2025 році кандидат стверджував, що звільнився з посади судді виключно з метою усунення перешкод для участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, які виникли у зв’язку з наявністю дисциплінарного стягнення, що підтверджується відеозаписами спеціальних спільних засіданнях Комісії та ГРМЕ у 2019 році та у 2025 роках. Крім того, в спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ у 2025 році кандидат з власної ініціативи повідомив мотиви свого звільнення та акцентував увагу, що воно не пов’язане з процедурою кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Таким чином, Комісія зазначає, що встановлено розбіжності між поясненнями кандидата, які стосуються обставин його звільнення, свідчать про надання неправдивих відомостей під час участі у процедурах добору та оцінювання.
Крім того, аналіз сукупності обставин, пов’язаних із проходженням кваліфікаційного оцінювання, дає підстави вважати, що подання заяви про звільнення за власним бажанням мало характер превентивного рішення, спрямованого на уникнення можливих негативних наслідків за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання.
На думку Комісії, аргументи кандидата про нібито ідентичність його пояснень у 2019 та 2025 роках, а також твердження про відсутність зв’язку між звільненням і процедурою кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не спростовують встановлених фактів надання різних пояснень у різний час.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Кімстачова О.С. свідчать про недотримання принципів чесності, прозорості та відкритості, що є складовими критерію доброчесності судді.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 9901/124/19).
Пунктами 2.13.2, 2.13.3, 2.13.4 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками чесність, неупередженість, сумлінність.
Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики уразі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Cукупність встановлених фактичних даних дає Комісії підстави для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показникам «чесність», «неупередженість», «сумлінність», що своєю чергою є достатнім для того, щоб вважати його таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 0 балів із 300 можливих, що є нижчим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила визнати кандидата таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Кімстачова О.С. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання в разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кімстачов О.С. набрав 436,39 бала.
З огляду на встановлені обставини Комісія у складі колегії вирішила визнати Кімстачова О.С. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кімстачова Олега Сергійовича вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кімстачов Олег Сергійович набрав 436,39 бала.
- Визнати Кімстачова Олега Сергійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
