Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бузунко Олени Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени БУЗУНКО,

уповноваженої представниці Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бузунко Олени Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Бузунко Олена Анатоліївна як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
3. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Бузунко О.А. призначено на посаду судді Козелецького районного суду Чернігівської області строком на п’ять років.
4. Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 156/2019 Бузунко О.А. призначено на посаду судді Козелецького районного суду Чернігівської області.
5. Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 липня 2021 року № 1527/0/15- 21 суддю Бузунко О.А. відряджено до Подільського районного суду міста Києва строком на один рік з 02 серпня 2021 року.
6. Рішенням Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 278/0/149- 22 продовжено строк відрядження судді Бузунко О.А. до Подільського районного суду міста Києва на один рік – до 01 серпня 2023 року.

Складання кваліфікаційного іспиту

7. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Визначено, що Бузунко О.А. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 149 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
8. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Бузунко О.А. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 47,6 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
9. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. Визначено, що Бузунко О.А. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 129 балів; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 325,6 бала; допущено Бузунко О.А. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
10. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
11. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
12. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
13. Отже, загальна кількість балів Бузунко О.А. за кваліфікаційний іспит становить 365,6 бала з 400 можливих. Кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

14. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів, зокрема, на посади суддів Київського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
15. Комісією у складі колегії 29 січня 2026 року проведено співбесіду із кандидаткою Бузунко О.А.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

16. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
17. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
18. За результатами спеціальної перевірки Бузунко О.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 жовтня 2025 року № 21.2-534/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидатки надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
19. З отриманих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Бузунко О.А. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності

20. Відповідно до частини першої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) та, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє (пункти 2 та 3 частини шостої статті 87 Закону).
21. На адресу Комісії 26 січня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), у якому зазначено такі обставини:
22. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація) за 2023 рік та з відкритих джерел встановлено, що, ймовірно, у 2023 році мати чоловіка кандидатки набула у власність транспортний засіб «Chevrolet Bolt Ev» 2017 року випуску, яким кандидатка користується на іншому праві користування. Свекруха кандидатки є особою пенсійного віку. Аналіз майнової декларації кандидатки за 2016 рік, у якій свекруха була зазначена як член сім’ї, свідчить про відсутність у останньої грошових активів на момент подання такої декларації. Аналіз доходів свекрухи за відповідний період не вказує на наявність джерел доходів, які могли б дозволити сформувати значні заощадження.
    1. Аналіз ринкових пропозицій на електронних майданчиках з продажу транспортних засобів свідчить, що автомобіль «Chevrolet Bolt Ev» 2017 р.в. у 2023–2024 роках мав орієнтовну ринкову вартість від 15 до 24 тис. дол. США, що становить приблизно від 553 500 грн до 885 600 грн, що є істотним видатком для особи пенсійного віку за умов відсутності підтверджених доходів або заощаджень. Також у майновій декларації стосовно вартості цього автомобіля обрано позначку «Не відомо».
    2. Кандидатка надала пояснення, згідно з якими вказаним транспортним засобом користується її чоловік, тому право користування було задекларовано в 2023 та 2024 роках. Оскільки на момент декларування були відсутні правовстановлюючі документи, під час заповнення декларацій було обрано позначку «Не відомо». При ознайомленні з матеріалами досьє кандидаткою встановлено, що в ньому міститься інформація про вартість цього майна на момент придбання – 405 000 грн (станом на 08 грудня 2023 року еквівалент приблизно 11 020 дол. США).
    3. Також кандидатка зазначає, що її свекруха має трудовий стаж понад 50 років, займалась підприємницькою діяльністю і має заощадження. Крім цього, свекруха у 2013 році продала транспортний засіб «Volkswagen Transporter» за 160 000 грн, які конвертувала в 20 000 дол. США. Ці кошти були використані, у тому числі, для придбання рухомого майна.
    4. ГРД зазначає, що в майнових деклараціях за 2015 та 2016 роки, у яких кандидатка зазначала свекруху, у розділі грошові активи ці заощадження зазначені не були, що створює обґрунтований сумнів стосовно легальності походження коштів на набуття такого майна, а, можливо, і приховування особи судді як реального власника.
23. У майновій декларації за 2020 рік кандидатка зазначила, що її чоловік набув право власності на автомобіль «Peugeot 208» 2015 р.в. вартістю 49 000 грн. ГРД зазначає, що аналіз середньоринкової вартості аналогічних транспортних засобів свідчить, що у 2020 році вони реалізовувались за цінами, які в середньому становили приблизно 9 000 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату набуття права становили приблизно 250 000 грн. Такий істотний розрив між задекларованою вартістю та ринковими показниками не може бути пояснений незначними коливаннями цін, технічним станом автомобіля чи індивідуальними умовами правочину тощо. На думку ГРД, вартість автомобіля могла бути штучно занижена з метою формального узгодження видатку з наявними доходами та заощадженнями. У 2022 році чоловік кандидатки продав цей автомобіль за 290 000 грн.
    1. Кандидатка пояснила, що відповідний автомобіль 20 березня 2020 року (до придбання) потрапив в дорожньо-транспортну пригоду (далі – ДТП), що призвело до механічних пошкоджень. На підтвердження факту такої пригоди кандидатка надала посилання на рішення суду про притягнення іншого учасника ДТП до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Проте документів стосовно витрат на ремонт або про пошкодження авто кандидатка не надала.
    2. ГРД зазначає, що ціна цього транспортного засобу могла бути занижена з метою уникнення обмежень готівкових розрахунків і подальших фінансових моніторингів операції з купівлі авто.
24. У 2024 році чоловік кандидатки набув у власність транспортний засіб «Mazda CX-30» 2021 р.в. із задекларованою вартістю на дату набуття права 250 000 грн. Проте аналіз свідчить, що ринкова вартість таких автомобілів у 2024 році коливалась в межах від 800 000 до 1 100 00 грн. Тобто фактично вже у доповнення до вказаних вище порушень щодо заниження вартості активів сім’я кандидатки повторно вказала вартість активу, яка не збігається з реальною вартістю автомобіля на ринку. Крім того, у тому ж 2024 році чоловік кандидатки продав це авто за 820 000 грн. Також фінансовий аналіз доходів і заощаджень чоловіка кандидатки свідчить, що ані видаток у розмірі 250 000 грн, ані видаток у розмірі реальної вартості авто не узгоджується з його наявними фінансами.
    1. Кандидатка пояснила, що цей автомобіль був придбаний в лютому 2024 року за спільні кошти сім’ї. Така ціна обумовлена сторонами до його придбання, що й було відображено в договорі купівлі-продажу. Кандидатка окремо звернула увагу, що не зберегла даних щодо стану транспортних засобів на час їх придбання. Водночас, нею вжиті заходи для отримання відповідної інформації (направлено більше 10 адвокатських запитів).
    2. Станом на момент ухвалення Висновку кандидатка не надала документів, які б виправдали його купівлю за ціною у 3,5 раза дешевше за ринкову.
25. У майновій декларації за 2019 рік зазначено, що чоловік кандидатки набув у власність автомобіль «Mitsubishi Pajero» 2007 р.в. із задекларованою вартістю 49 000 грн. У цей час чоловік кандидатки не мав задекларованих доходів, а за 2018 рік його дохід становив 212 921 грн. Водночас у розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації за 2018 рік відсутні відомості про будь-які заощадження на кінець звітного періоду, що свідчить про використання або втрату значних коштів до початку 2019 року. У тому ж 2018 році чоловік кандидатки придбав земельну ділянку вартістю 203 921 грн, що унеможливлює формування заощаджень, адже різниця між доходами та витратами на ділянку становила лише 9 000 грн.
    1. Ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Pajero» 2007 р.в. у 2019–2020 роках становила приблизно 13 000 дол. США, що за середнім валютним курсом становило еквівалент приблизно 310 000 грн. Варто зазначити, що на кінець 2019 року кандидатка задекларувала 9 тис. дол. США і 27,5 тис. грн заощаджень. Враховуючи, що у її чоловіка відсутні задекларовані доходи у 2019 році, у родини були відсутні заощадження наприкінці 2018 року, а дохід кандидатки становив 757 тис. грн до оподаткування, виникає обґрунтований сумнів щодо того, яким чином їй вдалось накопичити заощадження за умови придбання автомобіля за ринковою ціною.
    2. Кандидатка надала пояснення, згідно з якими автомобіль був придбаний 14 червня 2019 року в стані, що потребував відновлення (ремонт двигуна, паливної системи, вузлів та агрегатів). Після відновлення він був реалізований 12 березня 2020 року за 250 000 грн. Проте кандидатка не надала документів щодо витрат на ремонт або пошкоджень авто, які б дозволи його продати за ціною в 5 разів дорожчою, ніж та, яка була вказана в декларації.
26. У квітні 2021 року чоловік кандидатки набув у власність автомобіль «Mitsubishi Outlander» 2017 р.в. за 351 000 грн (приблизно 13 000 дол. США станом на 2021 рік). ГРД зазначає, що навіть зараз, через 5 років, ціни на подібні автомобілі стартують від 16 тис. дол. США. Менш ніж за 2 роки чоловік кандидатки продав це авто за 600 000 грн.
    1. Кандидатка пояснила, що 05 березня 2021 року (до його придбання) автомобіль потрапив у ДТП, результатом чого стало механічне пошкодження. На підтвердження цього факту суддя надала посилання на рішення суду про притягнення іншого учасника ДТП до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Після відновлення вказаний автомобіль був реалізований 05 січня 2023 року за 600 000 грн. Документів щодо витрат на ремонт або пошкоджень авто, які б дозволили продати його за ціною майже вдвічі дорожчою, ніж та, яка була вказана в декларації, не було надано.
27. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для ухвалення Висновку, але потребує пояснень кандидатки (далі – Інформація).
28. По-перше, кандидатка допустила значні розбіжності в деклараціях за 2015 рік. У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова майнова декларація) за 2012–2015 роки, поданих кандидаткою в паперовій формі, відображались належні їй та членам її сім’ї об’єкти нерухомого майна, а саме земельна ділянка в Сумській області площею 0,1669 га; земельна ділянка в Київській області площею 0,4586 га, а також земельна ділянка площею 500 м² у Бориспільському районі Київської області. Усі зазначені об’єкти були прямо вказані, зокрема, у паперовій майновій декларації за 2015 рік.
    1. Водночас у майновій декларації за 2015 рік відомості про зазначені земельні ділянки відсутні. Отже, при переході до електронної форми декларування кандидаткою не було відображено об’єктів нерухомого майна, які раніше декларувались нею як такі, що перебувають у власності.
    2. У майновій декларації за 2015 рік кандидатка зазначає про право власності свекрухи на земельну ділянку площею 50 м² у Бориспільському районі Київської області, хоча у паперових майнових деклараціях така земельна ділянка, ймовірно, відображалась з площею 500 м².
    3. Також у паперових майнових деклараціях кандидатка не зазначала про земельні ділянки: площею 386 м² у Сумській області (дата набуття права – 25 серпня 2004 року); площею 1 283 м² у Сумській області (дата набуття права – 25 серпня 2004 року); площею 2 500 м² у смт Горохове (дата набуття права – 10 жовтня 2009 року); площею 2 087 м² у смт Горохове (дата набуття права – 10 жовтня 2009 року). Ці земельні ділянки вперше з’явились у майновій декларації за 2015 рік.
    4. ГРД зазначає, що наведене свідчить не про появу нових або спірних активів, а про втрату безперервності та послідовності у декларуванні вже відомого та раніше задекларованого майна.
29.  По-друге, з наявних відомостей вбачається, що чоловік кандидатки є адвокатом та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа – підприємець, а також у минулому був керівником та учасником адвокатського об’єднання «Таліон». Така діяльність зазвичай передбачає отримання регулярного доходу. Проте у майнових деклараціях відсутні відомості про дохід від адвокатської чи підприємницької діяльності у 2015–2017 роках та 2019–2024 роках. Лише у 2018 році кандидатка задекларувала такий дохід. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви стосовно повноти та прозорості фінансової інформації про члена сім’ї кандидатки, його реального професійного шляху упродовж тривалого часу, а також причин відсутності доходів від заявленої адвокатської та підприємницької діяльності.
30. По-третє, у майнових деклараціях кандидатки за період з 2015 року до 2020 року систематично відображався автомобіль «Suzuki Swift» 2008 р.в., який перебував у спільній власності кандидатки та її чоловіка з датою набуття права 15 жовтня 2015 року. Водночас у всіх відповідних деклараціях у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» щодо цього автомобіля обрано позначку «Не відомо». Кандидатка пояснила, що цей автомобіль був придбаний чоловіком на підставі довідки-рахунку, які на той момент були документами суворої звітності та передавались до компетентних органів, де й залишались на зберігання. Інформація про вартість автомобіля не збереглась.
31. По-четверте, кандидаткою з 2015 року декларується об’єкт незавершеного будівництва, який належить її чоловікові. Це створює сумніви щодо фактичного стану його готовності, можливості введення в експлуатацію, реального використання, а також факту проживання у ньому. Кандидатка пояснила, що її чоловік став власником недобудованого житлового будинку у Київській області 10 жовтня 2006 року (процент готовності 59%).  Будинок наразі в тому стані, в якому перебував на момент його придбання – не використовується та не експлуатується.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

32. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами; далі – Положення) відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
33. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
34. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
35. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
36. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Бузунко О.А. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидатки, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності.
37. Кандидаткою 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
38. Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» кандидатка зазначила таке:
    1. Вона усвідомлює особисту відповідальність за прийняті рішення та їхні наслідки і розглядає власну відповідальність як судді насамперед як професійний обов’язок, визначений законом і присягою. На її переконання, здатність працювати в команді передбачає відповідальність за результати спільної діяльності, що є однаково важливим як у суді першої інстанції, так і в колегіальній роботі апеляційного суду.
    2. Кандидатка наголосила, що прийняття судових рішень не є проявом особистої рішучості, а виконанням професійного обов’язку, який вимагає готовності брати на себе відповідальність без перекладання її на зовнішні обставини. Серед прикладів своєї діяльності вона навела постановлення виправдувального вироку в справі № 734/966/17. Також після розгляду в березні 2025 року матеріалів, пов’язаних з проявом булінгу в освітньому закладі, реалізувала ідею проведення освітніх зустрічей зі школярами-підлітками: провела вісім зустрічей на тему: «Зупинимо булінг разом».
39. Під час співбесіди Бузунко О.А. пояснила, що звернула особливу увагу на виправдувальний вирок у справі № 734/966/17, оскільки раніше у цій справі вже було ухвалено аналогічне рішення іншим суддею. Водночас суд апеляційної інстанції скасував виправдувальний вирок і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що зумовило необхідність значно глибшого аналізу обставин справи, посиленої аргументації та формування стійкого внутрішнього переконання щодо обґрунтованості ухвалення саме виправдувального рішення.
40. Стосовно показника «Безперервний розвиток» Бузунко О.А. у письмових поясненнях зазначила таке:
    1. Вона орієнтована на постійний професійний розвиток і самовдосконалення, тому проходить періодичне підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України, що підтверджується матеріалами суддівського досьє. Окрім обов’язкового навчання, протягом останніх років кандидатка брала участь у низці спеціалізованих освітніх заходів, зокрема курсах і тренінгах, присвячених питанням колабораційної діяльності, заборони неналежного поводження, роботи з вразливими свідками у справах щодо воєнних злочинів, а також розгляду справ про міжнародні злочини, навчання за яким триває станом на 2025 рік.
    2. Крім того, кандидатка брала участь у тематичних вебінарах і семінарах, пов’язаних із виконанням судових рішень та захистом прав внутрішньо переміщених осіб. Також вона повідомила, що у 2019 році вступила до аспірантури Національного університету біоресурсів і природокористування України, а у 2023 році здобула науковий ступінь доктора філософії.
41. Під час співбесіди Бузунко О.А. повідомила, що обрала тему дисертаційного дослідження «Судовий захист екологічних прав в Україні» з огляду на наукові інтереси свого наукового керівника, безпосередньо пов’язані з цією проблематикою. Дисертаційна робота присвячена аналізу зарубіжного досвіду судового захисту екологічних прав, вивченню статистичних показників розгляду відповідної категорії справ національними судами, а також розробленню пропозицій щодо вдосконалення національної судової практики. Окрім цього, кандидатка зазначила, що рішення Європейського суду з прав людини у своїй практиці застосовує не часто, адже вважає національне законодавство достатньо деталізованим. Проте розуміє важливість і можливість застосування рішень цього Суду.
42. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

43. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидатки за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,67 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що Бузунко О.А. відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

44. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
45. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
46. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
47. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
48. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
49. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 18 серпня 2025 року, Бузунко О.А. стосовно відповідності показнику «Ефективна комунікація» зазначила таке:
    1. Здійснення повноважень судді нерозривно пов’язане з постійною комунікацією з колегами, секретарями судових засідань, помічниками та працівниками апарату суду, а належно вибудувана взаємодія з ними є необхідною умовою ефективної роботи судді. За її словами, у спілкуванні з колегами вона виходить із спільної мети – ефективного здійснення правосуддя, що сприяє формуванню конструктивного робочого клімату та прийняттю виважених рішень.
    2. Бузунко О.А. звернула увагу, що у судах першої інстанції комунікація є особливо важливою під час розгляду справ за участі присяжних, які, як правило, не мають юридичної освіти та потребують роз’яснення окремих процесуальних дій і рішень. Як приклад ефективної професійної взаємодії вона навела обрання у 2024 році делегатом від Козелецького районного суду Чернігівської області на Спільні збори суддів місцевих загальних судів Чернігівської області, а згодом – делегатом на ХХ черговий З’їзд суддів України. Також кандидатка 15 березня 2024 року брала участь як експертка у VI судовому форумі, організованому Асоціацією адвокатів України.
50. Під час співбесіди Бузунко О.А. зазначила, що взаємодія судді із зовнішнім середовищем повинна здійснюватися з дотриманням принципів толерантності, поваги до прав і гідності особи та виваженості. Вона також висловила позицію, що судді можуть використовувати соціальні мережі як інструмент комунікації із суспільством і реагування на запит щодо відкритості судової влади за умови, що така комунікація не підриває авторитет правосуддя.
51. Стосовно відповідності показнику «Ефективна взаємодія» Бузунко О.А. у письмових поясненнях зазначила таке:
    1. Ефективна взаємодія у сфері правосуддя спрямована на своєчасне й належне виконання завдань судочинства та здійснюється як у межах судового процесу, так і в трудовому колективі. Вона повідомила, що забезпечує належну процесуальну комунікацію з учасниками справ, зокрема шляхом роз’яснення їхніх прав і обов’язків, що сприяє оперативному розгляду справ.
    2. Крім того, Бузунко О.А. повідомила про свою активну взаємодію в межах суддівської спільноти. Вона є членом правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України. У цьому статусі вона брала участь у роботі над законодавчими ініціативами, зокрема, щодо змін до Закону України «Про судовий збір» на виконання рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2025 року, за результатами чого було ухвалено відповідний закон, а також щодо підготовки змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно врегулювання процедури обрання суддів на адміністративні посади, робота над якими наразі триває.   
52. Бузунко О.А. у письмових поясненнях надала таку інформацію стосовно відповідності показнику «Стійкість мотивації»:
    1. Її суддівська кар’єра розпочалась з участі в доборі на посаду судді першої інстанції у 2011 році, а вже з 2012 року вона здійснює правосуддя як суддя. З метою професійного розвитку та розширення практичного досвіду у 2021 році вона була відряджена до Подільського районного суду міста Києва строком на два роки.
    2. Бузунко О.А. також наголосила на системному проходженні тривалих спеціалізованих курсів протягом останніх років, що, на її переконання, свідчить про сталу мотивацію до професійного зростання та належного виконання суддівських обов’язків в умовах зростаючих викликів.
53. У мотиваційному листі кандидатка наголосила, що рішення про участь у конкурсі на зайняття посади судді апеляційного суду зумовлене переконанням у достатності її професійної підготовки, теоретичних знань, практичного досвіду та моральних якостей для ефективного й безстороннього здійснення правосуддя на цьому рівні. Вона також наголосила, що досвід роботи у складі колегій суддів сприяв формуванню навичок професійної співпраці та аргументованого відстоювання правової позиції. Кандидатка висловила готовність долучитися до формування професійного складу апеляційного суду, усвідомлюючи підвищений рівень відповідальності та маючи намір докласти необхідних зусиль для утвердження авторитету судової влади.
54. Під час співбесіди Бузунко О.А. зазначила, що участь у Конкурсі розглядає як можливість професійного зростання та розвитку. Кандидатує в Київський апеляційний суд, оскільки наразі проживає в Києві.
55. Стосовно показника «Емоційна стійкість» Бузунко О.А. у письмових поясненнях зазначила таке:
    1. Професія судді пов’язана з ухваленням складних рішень і вимагає високого рівня емоційної стійкості. З 2012 року вона розглядає, зокрема, кримінальні провадження, у яких прийняття рішень часто пов’язане з призначенням тривалих строків позбавлення волі. У цьому контексті вона наголосила на необхідності відмежування особистих емоцій від професійної діяльності, у тому числі під час розгляду справ за участі присяжних.
    2. Бузунко О.А. також зазначила, що під час перших судових засідань рівень напруги учасників процесу може бути підвищеним, однак демонстрація емоційної врівноваженості сприяє стабілізації процесуальної поведінки сторін. За її словами, вона усвідомлює характер таких ситуацій, реагує на них стримано та передає відповідні навички професійної поведінки секретарю судового засідання і помічнику судді.
56. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

57. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидаткою, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Бузунко О.А. набрала 37,67 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що вона відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

58. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
59. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (далі – Єдині показники).
60. Вказані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
61. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутня інформація про притягнення Бузунко О.А. до дисциплінарної відповідальності.
62. При оцінюванні відповідності кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
63. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Бузунко О.А. було досліджено Висновок, письмові пояснення кандидатки, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидатки.
64. Стосовно пункту 1 Висновку (автомобіль «Chevrolet Bolt Ev» 2017 р.в.) Бузунко О.А. вказала таке.
    1. Автомобіль «Chevrolet Bolt EV» 2017 р.в. дійсно належить свекрусі кандидатки, однак ним користуються сама кандидатка та її чоловік. З урахуванням вимог законодавства відомості про зазначений транспортний засіб були відображені в майнових деклараціях за 2023 та 2024 роки. З метою зазначення актуальної інформації про вартість автомобіля кандидатка звернулась до свекрухи, яка повідомила, що договір купівлі-продажу не зберігся, однак пам’ятала, що вартість автомобіля становила орієнтовно 400 000 грн. Під час ознайомлення з матеріалами досьє кандидатка з’ясувала, що вартість зазначеного транспортного засобу становить 405 000 грн, що буде відображено в майновій декларації за 2025 рік.
    2. У відповідь на уточнювальне запитання уповноваженої представниці ГРД Бузунко О.А. повідомила, що свекруха фактично не користується зазначеним автомобілем, тоді як на постійній основі ним користується чоловік кандидатки. Інформація про грошові активи свекрухи не була зазначена в майнових деклараціях за 2015 та 2016 роки, оскільки на той момент вона не надала відповідних відомостей.
65. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
66. Стосовно пункту 2 Висновку (автомобіль «Peugeot 208» 2015 р.в.) кандидатка зазначила таке.
    1. Усі чотири транспортні засоби, які надалі згадуються у Висновку, мають подібну історію придбання. Їх купували у незадовільному технічному стані, зокрема у трьох випадках – після ДТП, у зв’язку з чим вони потребували відновлення. Автомобіль «Peugeot 208» 2015 р.в. також був пошкоджений внаслідок ДТП. Після проведення відновлювальних робіт автомобілі було приведено у належний стан, після чого вони реалізовувались за ринковою вартістю.
    2. На момент придбання зазначених транспортних засобів питання доброчесності у зв’язку з придбанням автомобіля членом сім’ї не досліджувалось, документи або інші матеріали щодо технічного стану автомобілів на час їх придбання не збереглись. З метою з’ясування відповідних обставин було направлено понад десять адвокатських запитів до судів, Моторного (транспортного) страхового бюро України та страхових організацій. Станом на момент проведення співбесіди частину відповідей отримано не було.
    3. Також кандидатка зазначила, що її чоловік не міг впливати на ціну автомобіля, оскільки комітент надав доручення комісіонеру, за якою ціною має бути проданий даний транспортний засіб відповідно до договору комісії. На підтвердження кандидатка надала договір купівлі-продажу транспортного засобу «Peugeot 208» 2015 р.в. від 28 серпня 2020 року № 7820/20/001706, у якому зазначено, що продавець діяв на підставі договору комісії від 28 серпня 2020 року № 7820/20/001706. У самому договорі комісії зазначено, що комісіонер зобов’язується за дорученням комітента здійснити продаж транспортного засобу за ціною не нижче узгодженої сторонами, а саме 49 000 грн.
67. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
68. Стосовно пункту 3 Висновку (автомобіль «Mazda CX-30» 2021 р.в.) Бузунко О.А. вказала, що автомобіль  купувався в пошкодженому стані на підставі договору комісії. На підтвердження кандидатка надала договір купівлі-продажу транспортного засобу «Mazda CX-30» 2021 р.в. від 02 лютого 2024 року № 8219/24/000176, у якому зазначено, що продавець діяв на підставі договору комісії від 06 грудня 2023 року № 8219/23/1/003422. Сам договір комісії у кандидатки відсутній. Тому чоловік кандидатки мав змогу придбати цей автомобіль за ціною 250 000 грн. Надалі транспортний засіб був відновлений та реалізований за ринковою ціною – 720 000 грн. Загалом на ремонт цього транспортного засобу з сімейного бюджету було витрачено еквівалент приблизно 5 тис. дол. США.
69. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
70. Стосовно пункту 4 Висновку (автомобіль «Mitsubishi Pajero» 2007 р.в.) надала пояснення, аналогічні поясненням стосовно пункту 2 Висновку.
71. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
72. Стосовно пункту 5 Висновку (автомобіль «Mitsubishi Outlander» 2017 р.в.) Бузунко О.А. зазначила таке.
    1. Цей транспортний засіб купувався після ДТП в незадовільному стані, на підтвердження чого було надано посилання на відповідне рішення суду. У зв’язку з пошкодженнями власнику страховою компанією було виплачено 167 000 грн, що підтверджує суттєві пошкодження. Після відновлення транспортний засіб було реалізовано за ринковою ціною – 600 000 грн.
    2. Також на підтвердження кандидатка надала договір купівлі-продажу транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» 2017 р.в. від 16 квітня 2021 року № 7820/21/003192, у якому зазначено, що продавець діяв на підставі договору комісії від 30 березня 2021 року № 7820/21/003053. У самому договорі комісії зазначено, що комісіонер зобов’язується за дорученням комітента здійснити продаж транспортного засобу за ціною не нижче узгодженої сторонами, а саме 351 000 грн.
    3. На уточнювальне запитання уповноваженої представниці ГРД Бузунко О.А. зазначила, що зазначені автомобілі купувались за кошти сім’ї і всіма пов’язаними з цим питаннями займався безпосередньо її чоловік.
73. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
74. Водночас Комісія вважає за необхідне зауважити, що аргумент кандидатки про те, що на момент купівлі зазначених транспортних засобів питання доброчесності у зв’язку з придбанням автомобіля членом сім’ї не досліджувалось, є нерелевантним та неаргументованим. Зазначені транспортні засоби купувались у 2019, 2020, 2021 та 2024 роках, тобто на той момент вже була тривала практика Комісії, зокрема в межах процедур кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, дослідження обставин придбання транспортних засобів за ціною, суттєво нижчою за ринкову, що могло у стороннього спостерігача викликати обґрунтовані сумніви. Тому кандидатка як суддя, яка має тривалий досвід декларування майна і дотримання вимог, визначених Законом України «Про запобігання корупції», була зобов’язана вжити всіх необхідних заходів для збереження інформації, яка могла б підтвердити технічний стан транспортних засобів, а отже, й відповідність їхньої вартості.
    1. У наданих письмових та усних поясненнях Бузунко О.А. зазначила, що будь-які документи чи інші джерела інформації про технічний стан транспортних засобів не збереглись. Комісія не ставить під сумнів достовірність цих тверджень кандидатки. Водночас незбереження необхідних документів свідчить про несумлінне виконання своїх обов’язків.
    2. Згідно зі статтею 20 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї.
    3. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти на себе ряд обмежень, і незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
    4. Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
    5. Тому Комісія трактує ці недоліки як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
75. Стосовно пункту 1 Інформації (значні розбіжності у деклараціях за 2015 рік)  Бузунко О.А. зазначила таке.
    1. Земельна ділянка загальною площею 500 м² у Бориспільському районі Київської області у правовстановлюючих документах зазначалась з площею 0,050 га. Саме в такому форматі кандидатка її й декларувала в паперових майнових деклараціях. Проте в майнових деклараціях під час заповнення була допущена технічна помилка й справжня площа становить 500 м². Водночас адреса цієї земельної ділянки в письмових майнових деклараціях та майнових деклараціях була однаковою і приховати відповідну інформацію кандидатка наміру не мала.
    2. Стосовно земельних ділянок у Сумській області в паперових майнових деклараціях кандидатка зазначила їх як одну земельну ділянку загальною площею 0,1669 га, хоча фактично йшлося про дві окремі ділянки площею 368 м² та 1 283 м². Земельні ділянки мають різне цільове призначення.
    3. Аналогічні пояснення кандидатка надала й стосовно інших двох земельних ділянок у Київській області. У паперових майнових деклараціях вона декларувала одну земельну ділянку площею 0,4586 га, хоча насправді це були дві окремі земельні ділянки площею 2 500 м² та 2 087 м².
76. Комісія звертає увагу, що на суб’єктів декларування, у тому числі суддів, покладено обов’язок подавати достовірні відомості про наявне майно. Такий обов’язок передбачений як чинним Законом України «Про запобігання корупції», так і Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність. Отже, під час заповнення як майнової декларації, так і письмової майнової декларації кандидатка була зобов’язана зазначати актуальну, повну та достовірну інформацію про свій майновий стан.
    1. Проте у майнових деклараціях за 2015 та 2016 роки Бузунко О.А. зазначила помилкові відомості, а у письмових майнових деклараціях – недостовірні відомості, об’єднавши чотири земельних ділянки з різним цільовим призначенням у дві. Зазначене свідчить не лише про помилкове уявлення судді про сутність декларування, але й про несумлінність.
    2. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти на себе ряд обмежень, і незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
    3. Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
    4. Тому Комісія трактує ці недоліки як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
77. Стосовно пункту 2 Інформації (професійна діяльність чоловіка судді) Бузунко О.А. пояснила, що її чоловік не здійснює адвокатську діяльність і не отримує відповідних доходів. З часом у нього виникла потреба бачити результат своєї діяльності інакше, тому наразі він займається купівлею, відновленням та подальшою реалізацією рухомого майна.  
78. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
79. Стосовно пункту 3 Інформації (автомобіль «Suzuki Swift» 2008 р.в.) кандидатка пояснила, що транспортний засіб було придбано за довідкою-рахунком, яка на той час належала до документів суворої звітності та залишалась на зберіганні в компетентних органах під час його державної реєстрації. До запровадження електронного декларування відомості про вартість транспортних засобів у деклараціях не зазначались, у зв’язку з чим відповідна інформація не збереглась. 
80. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
81. Стосовно пункту 4 Інформації (декларування об’єкту незавершеного будівництва) кандидатка зазначила, що декларує цю нерухомість з 2012 року, з моменту призначення на посаду судді. На сьогодні житловий будинок має 59% готовності, як і на момент набуття його у власність у 2006 році.
82.  Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Бузунко О.А. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
83. Додатково члени Комісії проаналізували інформацію щодо ефективності здійснення судочинства суддею, зокрема, стосовно судових рішень, які були скасовані з підстав, не пов’язаних із порушенням норм матеріального чи процесуального права, з метою з’ясування, про які саме справи йдеться та з яких причин такі рішення були скасовані.
    1. Бузунко О.А. повідомила, що не може пригадати, про які саме справи йдеться, та не змогла пояснити, з яких підстав вони були скасовані. Вона зазначила, що загалом пам’ятає свої змінені та скасовані судові рішення, однак у межах поставленого запитання не змогла надати конкретних пояснень.
    2. Комісія дійшла висновку, що кандидатка перед проведенням співбесіди не здійснила належного та детального аналізу свого суддівського досьє, зокрема не проаналізувала змінені та скасовані судові рішення, у зв’язку з чим не змогла надати вичерпні відповіді на поставлені запитання. Це свідчить про недостатній рівень аналізу власної судової практики та судової статистики. Хоча зазначена обставина не є критичною в контексті загальної оцінки досьє та результатів співбесіди, вона не може залишатися поза увагою Комісії, оскільки системний аналіз суддею практики скасування або зміни ухвалених ним рішень є необхідною умовою професійного розвитку, врахування правових позицій судів апеляційної та касаційної інстанцій і, як наслідок, забезпечення громадянам ефективного доступу до правосуддя.
    3. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти на себе ряд обмежень, і незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
    4. Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
    5. Тому Комісія трактує ці недоліки як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
84. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидаткою Бузунко О.А., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

85. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидатка Бузунко О.А. у сукупності набрала 695,94 бала.

86. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
87. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1.Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бузунко Олени Анатоліївни вимогам до кандидата на посаду судді.

2.Визначити, що за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бузунко Олена Анатоліївна набрала 695,94 бала.

3.Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бузунко Олени Анатоліївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                  Роман КИДИСЮК