Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Абухіна Руслана Дмитровича,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Секелик Лілії Володимирівни,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Абухіна Руслана Дмитровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Абухін Руслан Дмитрович, дата народження – _________ року, громадянин України.
У 2005 році Абухін Р.Д. закінчив Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста СК № 28139185 від 19 квітня 2005 року). У 2008 році Абухін Р.Д. закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра СК № 35236256 від 28 червня 2008 року)
У 2017 році Абухін Р.Д. у Міжнародному гуманітарному університеті здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук захистивши дисертацію на тему – «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» (диплом серії № 043726 від 11 жовтня 2017 року).
Вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочав у 2005 році в Київському районному суді міста Одеси на посадах судового розпорядника, консультанта суду та помічника судді.
Указом Президента України від 19 серпня 2010 року № 823/2010 Абухіна Р.Д. призначено на посаду судді Приморського районного суду міста Одеси строком на п’ять років.
Присягу судді складено 09 грудня 2010 року.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року Абухіна Р.Д. призначено на посаду судді Приморського районного суду міста Одеси безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Абухін Р.Д. не обирався.
З 06 вересня 2024 року Абухін Р.Д. обіймає посаду заступника голови Приморського районного суду міста Одеси.
Рішенням Комісії від 20 вересня 2018 року № 1638/ко-18 суддю Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Абухін Р.Д. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Абухіна Р.Д. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Абухіна Р.Д. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Абухіна Р.Д. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Абухіна Р.Д. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 30 липня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Абухіна Р.Д. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 30 вересня 2025 року № 21.2-522/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Абухіну Р.Д. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 під час співбесіди з кандидатом Абухіним Р.Д. проведеної 18 лютого 2026 року, досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо нбого, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Абухін Р.Д. набрав 140 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Абухін Р.Д. набрав 48,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Абухін Р.Д. набрав 140 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Абухін Р.Д. не складав іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Абухіним Р.Д. кваліфікаційного іспиту становить 368,8 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Абухіну Р.Д. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 21, 23) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22; безперервний розвиток (22, 23, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22; загальний бал за критерій – 44.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Абухін Р.Д. продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 11, 11) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; ефективна взаємодія (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; стійкість мотивації (12, 11, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,67; емоційна стійкість (11, 11, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; загальний бал за критерій – 45.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Абухіна Р.Д. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Абухін Р.Д. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 17 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16 лютого 2026 року.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату.
У висновку ГРД зазначає, що у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період з 2012 по 2015 роки (далі — паперові декларації) кандидат не зазначав жодного об’єкта нерухомості як місця проживання або користування. Зокрема, у відповідних розділах паперових декларацій, відсутні відомості як про об’єкти, що перебували у його власності, так і про об’єкти, якими він фактично користувався, незалежно від правового титулу на таке майно. Водночас у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2015 рік кандидатом зазначено квартиру, що належить його матері, як об’єкт нерухомості, у якому він проживає, набуття права користування на який виникло 22 червня 2002 року. Таким чином, кандидат підтвердив факт користування нерухомістю, яка належала йому на праві користування, у тому числі у період, охоплений обов’язком заповнення паперових декларацій.
Також ГРД зазначає, що відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах та матеріалах засобів масової інформації, матері кандидата належить низка об’єктів нерухомого майна, зокрема квартира загальною площею 87,2 кв. м, розташована в елітному житловому комплексі АДРЕСА_1 в місті Одесі (ІНФОРМАЦІЯ_1). За наявною публічною інформацією за 2013 рік, вартість квартир у цьому будинку становила від 1600 до 2000 доларів США за один квадратний метр. Крім того, у межах цього ж житлового комплексу, матері кандидата належать кладова площею 1,5 кв. м та два машиномісця загальною площею 36,8 кв. м. Також у квітні 2016 року мати кандидата оформила право власності на житловий будинок загальною площею 290,9 кв. м, розташований в курортному селищі Затока Одеської області, а у 2015 році набула у власність земельну ділянку площею 0,02 га під цим будинком. Указана місцевість характеризується як курортна зона з активною комерційною забудовою, у якій розміщені об’єкти туристичної та рекреаційної інфраструктури.
Водночас у майнових деклараціях кандидата за період з 2016 до 2023 року послідовно відображалося користування окремими об’єктами нерухомості, що належать його матері. Зокрема, кандидат декларував право користування квартирою площею 87,2 кв. м, машиномісцем площею 18,4 кв. м у місті Одесі, що зазначалося у майнових деклараціях за 2019 – 2023 роки.
На думку ГРД кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку мав бути обізнаний, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте кандидатом та членами його сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.
Стосовно відсутності в паперових деклараціях за 2012 – 2015 роки об’єктів нерухомості як місця проживання або користування кандидат Абухін Р.Д. пояснив, що у запитуваному періоді був чинним Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI. При заповненні майнових декларацій в розділі І «Загальні відомості» пункт 2 «Місце проживання» кандидат зазначав адресу квартири, в якій проживав та яка належить на праві власності його матері. У Розділі III. «Відомості про нерухоме майно» вказану квартиру він не зазначав, оскільки в той період серед юристів існувала думка, що у вказаному розділі необхідно відображати нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками). Оскільки у 2012 – 2015 роках у Абухіна Р.Д. відсутнє нерухоме майно, відповідна інформація не декларувалась. Вказаний підхід пізніше знайшов своє відображення у Методичних роз’ясненнях щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.
Однак кандидат зазначає, що в паперових деклараціях за 2012 – 2015 роки він помилково не відобразив відомості про фактичне користування квартирою його матері в Розділі III «Відомості про нерухоме майно», оскільки чинний на той час Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» не містив чітких вимог щодо переліку даних, які необхідно зазначати в цій декларації. Крім того, були відсутні роз’яснення щодо правил заповнення паперових декларацій, зокрема, стосовно того, яке саме «інше право користування» необхідно зазначати у розділі III «Відомості про нерухоме майно». Факт користування цією квартирою він відображав в майнових деклараціях за наступні роки та не мав жодного наміру приховувати або не декларувати такий об’єкт нерухомості в паперових деклараціях за 2012 – 2015 роки.
Відповідно до пункту 19 Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
За результатами оцінки вказаної вище обставини Комісія дійшла висновку, що допущене кандидатом порушення при декларуванні не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому, Комісія у складі колегії вирішила зменшити вказаний показник Абухіну Р.Д. на 15 балів.
Щодо вартості квартири, яка належить його матері, кандидат пояснив, що вказана квартира та машиномісце, які були надані йому в користування, були спільною сумісною власністю його батьків та зареєстровані на його матір. Батьки не були членами його сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Питання щодо накопичення ними коштів, придбання та продаж майна кандидат може пояснити виключно виходячи з їх пояснень та документів, які збереглись у матері.
Кандидат пояснює, що його батько був професійним слюсарем-зварювальником і все життя займався зварювальними роботами. Так, окрім роботи на заводі «Автогенмаш» (1973 – 2006 роки), а потім на інших підприємствах та в установах, він виконував приватні замовлення зі зварювальних робіт для монтажу опалення та газопостачання, виготовлення броньованих дверей та грат. Вказані види робіт вимагають високої майстерності, точності виконання та достойно оплачувались. Крім того, батько кандидата також здійснював окремі роботи з ремонту автомобілів.
Оскільки батьки кандидата працювали не тільки на основній роботі, а завжди брали багато підробітків, вони накопичили кошти для вступу в кооператив багатоквартирного житлового будинку та в 1989 році виплатити вартість чотирьохкімнатної квартири в місті Одесі. В подальшому вказану квартиру було продано в 2002 році. У договорі купівлі продажу зазначена ціна 32 200 грн, що за валютним курсом на той час становило орієнтовно 6300 дол. США. Однак мати пояснила, що фактично квартиру продано за 31 000 доларів США. Надалі в 2007 році батьками придбано будинок у місті Одесі. Земельну ділянку під цією спорудою приватизовано матір’ю кандидата на підставі рішення Одеської міської ради від 09 жовтня 2008 року, про що було видано державний акт __ № ______ від 27 січня 2009 року. У червні 2009 року батьки продали житло в місті Одесі за 78434 грн, а також належну до нього земельну ділянку за 278374,72 грн. Однак як повідомила мати кандидата, реальна сума коштів, які було отримано від продажу, становила 150 000 доларів США. За даними аналітики цін на нерухомість у 2009 році в районі Таїрово міста Одеси вартість кв.м квартири становила в середньому 1343 доларів США (www.svdevelopment.com/ru/news/market/itm/44Q23/?forprint=trueN), тоді як батьки продали окремий будинок площею 62,7 кв.м та земельну ділянку 0,0488 га.
У 2012 році батьки профінансували з першого етапу будівництва (котлован) квартиру площею 87,2 кв.м, кладову та машиномісця у місті Одесі. Виплата вартості цих об’єктів відбувалася поступово.
Також кандидат стверджує, що, зі слів батьків, для придбання вказаного нерухомого майна вони використали свої заощадження, кошти від продажу належного їм майна, позики від родичів та знайомих, а також кредитні асигнування від банку. Інформацією щодо банківського кредиту він володіє виключно зі слів батьків, оскільки документи, які стосувалися кредитного договору та виплати по ньому, знаходились в будинку його сестри. Напроти цього будинку 04 лютого 2026 року стався приліт російського дрону, було пошкоджено дах, що призвело до виходу з ладу опалення та затоплення всього, що перебувало в будинку, в тому числі документів, квитанцій, фото та іншого.
Згідно з квитанціями про внесення коштів вартість квартири становила 886 600,91 грн, машиномісць по 119 820 грн кожне, кладови – 20 002,50 грн.
Стосовно земельної ділянки та будинку в селищі Затока Одеської області, кандидат повідомляє, що вказаним нерухомим майном ніколи не користувався та не мав до нього жодного відношення.
10 серпня 2015 року батьки придбали земельну ділянку площею 0,0154 га за 28 000 грн, експертна грошова оцінка земельної ділянки становила 27184 грн, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу. Стосовно грошових коштів на придбання земельної ділянки, то зі слів батьків, це їх власні накопичення. Вони мріяли про будинок біля моря і тому шукали невеличку земельну ділянку, щоб побудувати власне житло. Згідно з кошторисом будівництво будинку на вказаній земельній ділянці становило 301 140 грн. Оскільки багато робіт батько та чоловік сестри виконували самостійно, то змогли побудувати літній будинок із недороговартісних матеріалів (СИП-панелей).
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Оскільки надані кандидатом відомості переважно ґрунтуються на поясненнях його батьків та лише частково підтверджуються відповідними документами, оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для зменшення балів кандидата за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» на 15 балів.
Крім того, ГРД додатково надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час оцінювання.
На вказану інформацію кандидат надав пояснення, які Комісія вважає вичерпними.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, його письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Абухін Р.Д. набрав 727,80 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Абухіна Руслана Дмитровича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Абухін Руслан Дмитрович набрав 727,80 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Абухіна Руслана Дмитровича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
