Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка Володимира Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Володимира БІОНОСЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Ярослава НАГАЛКИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка Володимира Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою для зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Біоносенко В.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Біоносенка В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Біоносенко В.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 1998 році з відзнакою закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 320/2009 Біоносенка В.В. призначено на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.

Присягу судді Біоносенко В.В. склав 10 липня 2009 року.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 травня 2015 року № 479-VIII Біоносенка В.В. обрано на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду безстроково.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж роботи на посаді судді становив понад чотирнадцять років.

До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Біоносенко В. В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 366,6 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Біоносенком В. В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Біоносенка В. В.

Запити про надання відомостей стосовно  Біоносенка В. В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки НАЗК надало інформацію про те, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Біоносенко В.В. зазначив доходи дружини у розмірі 2 049 грн у вигляді заробітної плати та 101 936 грн щомісячних виплат від Уряду Польщі. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відомості про отримання таких виплат у 2024 році відсутні.

Кандидат надав пояснення, у яких зазначив, що в 2024 року дружина отримувала дохід у Польщі:

- державну соціальну допомогу родинам, які проживають в Польщі та мають ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей «Rodzina 800+» у розмірі 800 злотих на місяць на кожну ІНФОРМАЦІЯ_2 дитину, а також 300 злотих перед початком навчального року для придбання підручників. Всього нею було отримано 9 900 злотих. Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 31 грудня 2024 року у гривневому еквіваленті це становило 101 936,34 грн;

- у грудні 2024 року згідно з трудовим договором з підприємством «Т&М JOB SPOLKA z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» – 199 злотих. Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 31 грудня 2024 року – 2 049,02 грн.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема  Біоносенка В.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Біоносенко В.В. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 в межах вказаного конкурсу здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка В. В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення Біоносенка В.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»,  та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 12 лютого 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Біоносенка В. В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 12 лютого 2026 року № 32 дпс-127/24) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 19 лютого 2026 року надійшли пояснення Біоносенка В. В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Біоносенку В. В. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Біоносенком В.В. проведено 19 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності як і для оцінювання критерію особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Біоносенка В.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика та доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки професійної етики та доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям професійної етики та доброчесності. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 12 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Біоносенка В. В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Біоносенком В. В. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано ним під час співбесіди 19 березня 2026 року.

У висновку ГРД зазначено таке.

1. Кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність». Під час професійної діяльності він не здійснив належного обґрунтування та мотивування рішень на  засадах верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів, обмеживши права громадян на мирні зібрання шляхом заборони проведення мітингу, зокрема у справах № 2а-5516/12/1470 та № 2а-1731/12/1470.

2. Кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте кандидатом та членами його сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості, а також не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Кандидат здійснював витрати, розмір яких не відповідав розміру, задекларованого ним доходу.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (майновій декларації), за 2019 рік кандидат та його дружина 23 травня 2019 року набули право спільної сумісної власності на житловий будинок площею 170,2 кв.м в Інгулецькому районі міста Миколаєва вартістю 681 140 грн, що еквівалентно 25 800 доларам США на момент набуття, а також земельну ділянку площею 1 000 кв. м вартістю 225 000 грн.

На переконання ГРД, вартість будинку суттєво не відповідає реальній ринковій вартості нерухомості станом на 2019 рік. Згідно з інформацією з відкритих джерел мережі «Інтернет», ринкова вартість одного квадратного метра житла в Інгулецькому районі міста Миколаєва становила 498 доларів США, а вартість аналогічного будинку загальною площею 170 кв.м – близько 85 000 доларів США.

Таким чином, ринкова вартість будинку загальною площею 170 кв.м становить 85 000 доларів США (за середнім курсом 2019 року еквівалентно 2 196 400 грн). Разом із вартістю земельної ділянки (225 000 грн) загальна сума витрат становить 2 421 400 грн.

Водночас кандидат не мав достатніх коштів для придбання вказаного майна за реальною ринковою ціною. Задекларований дохід кандидата та членів його сім’ї у 2019 році становив 2 310 131 грн, що менше за суму, необхідну для купівлі будинку та ділянки за ринковою вартістю. Крім того, будь-які заощадження (грошові активи) кандидатом на кінець 2018 року не було задекларовано.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення з боку кандидата, зокрема таке.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2018 рік, кандидат тричі задекларував дохід у розмірі 1,00 грн як спадщину, вказавши джерелом доходу ОСОБА_1. Аналогічний дохід кандидат задекларував по одному разу у майнових деклараціях за 2020 та 2021 роки.

На переконання ГРД, ці обставини потребують додаткових пояснень від кандидата, зокрема щодо обґрунтування розміру доходу, отриманого у спадщину.

Стосовно обмеження права громадян на мирні зібрання шляхом заборони проведення мітингу Біоносенко В.В. пояснив, що критично оцінює свої рішення з позиції 2026 року, однак зауважив, що на момент ухвалення рішень у справах № 2а-5516/12/1470 та № 2а-1731/12/1470 у 2012 році існував правовий вакуум. У 2012 році в Україні не було (і досі немає) закону про мирні зібрання. Єдиним орієнтиром була стаття 39 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання), у якому надано тлумачення про те, що організатори мирних зібрань мають сповістити органи влади та місцевого самоврядування про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення.

Практика Вищого адміністративного суду України на той час визнавала порушенням подання повідомлення навіть за 1–2 дні. Подання повідомлення «по факту» однозначно трактувалося як порушення закону.

Кандидат уточнив, що у справах № 2а-5516/12/1470 та № 2а-1731/12/1470 повідомлення про проведення заходу було подано організаторами після початку проведення заходу, тому його висновки як судді базувалися на тогочасній судовій практиці та позиції Конституційного Суду України. Ключові рішення Європейського суду з прав людини з питань мирних зібрань («Вєренцов проти України», «Шмушкович проти України», а також «Каспаров та інші проти Росії») з’явилися лише у 2013 році та були враховані ним у подальшій роботі.

Крім того, кандидат зазначив, що рішення у цих справах не оскаржувалися в апеляції, а також не підпадали під дію Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 якого суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень, зокрема про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом.

Також кандидат додав, що у 2012 році ним було розглянуто п’ять справ щодо реалізації громадянами права на мирні зібрання: у двох справах відмовлено у задоволенні позову, у двох – позови задоволено, у одній – позов залишено без розгляду, що свідчить про відсутність системності та індивідуальний підхід до кожного випадку.

Оцінивши пояснення Біоносенка В.В. у відповідній частинні як обґрунтовані та достатні, Комісія за результатами закритого голосування двома голосами «ЗА» (Кобецька Н.Р., Шевчук Г.М.), одним «ПРОТИ» (Богоніс М.Б.) дійшла висновку, що обставини, наведені в пункті 1 висновку ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка В.В. критеріям професійної етики та доброчесності та не є підставою для зниження оцінки за цими критеріями.

Стосовно відповідності розміру витрат на придбання майна задекларованим доходам та відповідності вартості придбаного майна ринковим цінам кандидат пояснив, що ГРД припустилася помилки в розрахунках, узявши до уваги лише вартість будинку – 681 140 грн. Відповідно до пункту першого статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. Зважаючи на принцип єдності юридичної долі будівлі та земельної ділянки, ринкова вартість домоволодіння має враховувати обидві складові. Таким чином, загальна ціна об’єкта складає 906 140 грн (будинок – 681 140 грн, земельна ділянка – 225 000 грн).

На підставі статті 632 Цивільного кодексу України ця вартість визначена за домовленістю сторін із урахуванням експертної оцінки ТОВ «Севен груп плюс» від 17 травня 2019 року. Кандидат наголосив, що будинок 1964 року побудови (реконструкція 2005 року), тривалий час не експлуатувався, розташований у непрестижному районі та потребував значних вкладень у косметичний ремонт і модернізацію мереж, загальна площа будинку 170, 2 кв.м включає 27,9 кв.м площі підвалу.

На думку кандидата, порівняння ГРД цін із оголошень в мережі «Інтернет» є некоректним, оскільки вони не відображають реальних сум правочинів та індивідуальних особливостей нерухомості, що продається.

Крім того, кандидат зауважив, що придбання майна було фактично еквівалентним обміном двох квартир його сім’ї на один будинок. Зокрема 21 травня 2019 року батьки дружини продали двокімнатну квартиру у місті Миколаєві за 457 932 грн, а отримані кошти подарували доньці (факт дарування грошових коштів від продажу цієї квартири відображено ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік); 22 травня 2019 року ним продано власну чотири кімнатну квартиру в місті Миколаєві за 856 443 грн, а вже 23 травня 2019 року за кошти від продажу цих двох квартир придбано та юридично оформлено на дружину будинок із земельною ділянкою у місті Миколаєві.

На підтвердження вказаного кандидат надав фотокопії договорів купівлі-продажу квартири від 21 травня 2019 року, квартири від 22 травня 2019 року, житлового будинку від 23 травня 2019 року, земельної ділянки від 23 травня 2019 року, а також висновку експерта ТОВ «Севен груп плюс» про вартість об’єкта оцінки від 17 травня 2019 року.

Оцінивши пояснення кандидата у відповідній частині як обґрунтовані та достатні, Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в пункті 2 висновку ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка В.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Стосовно декларування у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнових декларацій за 2018, 2020 та 2021 роки доходу у розмірі 1,00 грн від спадщини, про що зазначено в додатковій інформації ГРД, кандидат пояснив, що після смерті його батька у 2017 році він успадкував квартиру загальною площею 80, 2 кв.м у місті Миколаєві, земельну ділянку площею 5,3 га в Баштанському районі Миколаївської області, а також два автомобілі – DAEWOO LANOS та ВАЗ 2104. Згідно з підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 та пунктом 174.8 статті 174 Податкового кодексу України для спадкоємців першого ступеня ці об’єкти оподатковуються за нульовою ставкою; у разі спадкування за нульовою ставкою ринкова вартість майна для цілей оподаткування не визначається.

Враховуючи те, що фактично отриманий дохід у вигляді нерухомості та транспортних засобів, не мав грошового розміру, визначеного згідно з вимогами закону, він відобразив ці об’єкти у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» у відповідних майнових деклараціях. Розуміючи, що спадщина за своєю суттю є доходом, він вважав за необхідне відобразити її й у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Оскільки електронна форма цього розділу не передбачає внесення доходу в натуральній формі, а вимагає вказати його вартість у гривневому еквіваленті, він зазначив мінімальний розмір – 1 гривню за кожен об’єкт.

Кандидат також додав, що зазначенням символічної вартості він свідомо намагався зафіксувати факт надходження (доходу) майна у власність у ситуації, коли офіційна оцінка вартості об’єктів не проводилася та не була йому відома.

Водночас, оцінюючи обставини, наведені в інформації ГРД, та пояснення кандидата стосовно декларування у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнових декларацій за 2018, 2020 та 2021 роки доходу у розмірі 1,00 грн від спадщини, Комісія виходить з такого.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються, зокрема, відомості про отримані упродовж звітного періоду доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Згідно із офіційними роз’ясненнями на сайті НАЗК до доходів віднесено, зокрема спадщину. Спадщина, набута суб’єктом декларуванням та/або членом його сім’ї, підлягає відображенню у декларації. Декларування спадщини здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину, договору про поділ спадкового майна, рішення суду про визнання права власності у порядку спадкування.

Спадщина є доходом та підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у разі наявності відомостей про її загальний розмір (вартість).

У разі відсутності таких відомостей, зокрема у разі спадкування будь-якого спадкового майна, яке оподатковується за нульовою ставкою, відповідний дохід не зазначається в цьому розділі декларації, однак підлягає відображенню в інших розділах, що стосуються набуття майна, зокрема у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», розділі 6 «Транспортні засоби», розділі 14 «Видатки та правочини». Якщо спадщина оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого майна не проводилася, відомості про неї відсутні у документі про перехід прав, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

Також Комісія проаналізувала інформацію, надану НАЗК під час проведення спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенка В.В., зокрема обставини декларування у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік доходів дружини у вигляді щомісячних виплат від Уряду Польщі у розмірі 101 936,34 грн.

Біоносенко В.В. пояснив, що протягом 2024 року, з по-між іншого, його дружина отримувала дохід – державну соціальну допомогу від Уряду Польщі. Загальна сума отриманих коштів склала 9 900 злотих, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 31 грудня 2024 року становило 101 936,34 грн.

Комісія зауважує, що згідно з роз’ясненнями НАЗК матеріальна допомога, виплачена за рахунок коштів іноземної держави (крім держави-агресора) або міжнародної організації не підлягає декларуванню, якщо звітний період повністю або частково припадає на період дії воєнного стану.

Оцінивши пояснення кандидата, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки кандидата, проте зауважує, що кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був проаналізувати роз’яснення НАЗК та пересвідчитися в достовірності внесених ним відомостей. Зазначений недолік декларування не свідчить про умисне намагання ввести в оману, однак суперечить встановленому порядку декларуванню доходів та демонструє певну неуважність кандидата при виконанні вимог антикорупційного законодавства.

Зважаючи на допущені помилки в майнових деклараціях за 2018, 2020, 2021 та    2024 роки Комісія в складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Біоносенко В. В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Біоносенко Володимир Вікторович набрав 738,27 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Біоносенка Володимира Вікторовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                      Галина ШЕВЧУК