Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Червоненка Дмитра Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду – Дмитра ЧЕРВОНЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Червоненка Дмитра Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Червоненко Д.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Червоненка Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Червоненко Д.В. _______ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2004 році Червоненко Д.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом серії ХА № 24015446 від 30 червня 2004 року).

Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону Червоненко Д.В. має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 323/2009 Червоненка Д.В. призначено на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області строком на п’ять років.

Присягу судді Червоненко Д.В. склав 10 липня 2009 року.

Червоненка Д.В. 15 квітня 2014 року призначено на посаду заступника голови Новокаховського міського суду Херсонської області строком на 1 рік, але не більше як на строк повноважень судді.

Строк повноважень Червоненка Д.В. як судді закінчився 13 травня 2014 року.

З адміністративної посади Червоненка Д.В. звільнено 14 травня 2014 року в зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді.

Рішенням Комісії від 02 квітня 2014 року № 166/бо-14 рекомендовано Червоненка Д.В. для обрання на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області безстроково та внесено відповідне подання до Верховної Ради України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 червня 2017 року № 1844/0/15-17 внесено подання Президентові України про призначення Червоненка Д.В. на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області.

Указом Президента України «Про призначення та тимчасове переведення суддів» від 29 грудня 2017 року № 441/2017 Червоненка Д.В. призначено на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та іспит під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Новокаховського міського суду Херсонської області Червоненка Д.В.

Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 234/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та за результатами іспиту допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», зокрема суддю Новокаховського міського суду Херсонської області Червоненка Д.В.

Кваліфікаційного оцінювання судді не завершено.

Рішенням Голови Верховного Суду від 11 травня 2022 року № 151/0/149-22 суддю Новокаховського міського суду Херсонської області Червоненка Д.В. відряджено до Голованівського районного суду Кіровоградської області для здійснення правосуддя з 12 травня 2022 року, без зазначення граничного строку відрядження.

Згідно з рішенням зборів суддів Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року № 8 Червоненка Д.В. обрано головою цього суду строком на 3 роки (повноваження закінчилися 31 жовтня 2025 року).

Стаж роботи Червоненка Д.В. на посаді судді становить понад 16 років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Червоненко Д.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,10	357,10
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	145,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	127,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит становить 357,10 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Червоненком Д.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Червоненка Д.В.

Запити щодо надання відомостей про кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Червоненка Д.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Червоненка Д.В.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Червоненко Д.В. звернувся із заявою про намір претендувати на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Червоненка Д.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Червоненка Д.В., у яких він надав інформацію, що, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 12 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 11 лютого 2026 року про надання стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Червоненка Д.В. інформації.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 12 лютого 2026 року № 32дпс-943/23) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 16 лютого 2026 року надійшли пояснення Червоненка Д.В. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Червоненку Д.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Червоненком Д.В. проведено 19 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді на співбесіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахо-ваний відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	20	20	20,33	40,66
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	21	20,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів на їх підтвердження членами Комісії індивідуально оцінено Червоненка Д.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	41,67
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	11	11	12	11,33
	Емоційна стійкість	11	11	11	11,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Червоненком Д.В. за цим критерієм, становить 41,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники, затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

ГРД до Комісії надано інформацію стосовно кандидата, яка сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але може вплинути на його оцінювання за критеріями професійної етики та доброчесності, зокрема, щодо таких обставин.

1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) кандидат розглянув 820 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (вчинення домашнього насильства), з яких у 59 справах закрив провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що з боку стороннього спостерігача виглядає досить сумнівним.

Так, у 15 справах провадження закрито в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, хоча з моменту надходження матеріалів про адміністративне правопорушення до суду було достатньо часу для їх розгляду. Також кандидат направив на доопрацювання правоохоронним органам 44 матеріали (справи), які надалі закрито за спливом строків, оскільки повторно ці справи надходили до суду в останні дні закінчення строків або вже після їх закінчення.

Проаналізувавши зміст судових рішень вказаної категорії справ ГРД дійшла висновку, що значна кількість справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173² КУпАП, розглянутих суддею Червоненком Д.В., надійшла до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Однак, на думку ГРД, кандидат під час розгляду справ цієї категорії застосовував різний підхід, керуючись частиною другою статті 277 КУпАП, оскільки в одних випадках закривав провадження одразу, в інших – направляв матеріали на доопрацювання. (Інформацію щодо 59 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173² КУпАП, ГРД виклала в Таблиці 1 де по кожній справі наведено дані (дати) про вчинення правопорушення, надходження справи до суду, ухвалення постанови про закриття провадження або направлення на доопрацювання, а також кількість днів із моменту вчинення правопорушення та надходження матеріалів до суду).

На переконання ГРД, дії кандидата під час прийняття рішень у справах відповідної категорії виглядають непослідовними. За наявності подібних процесуальних недоліків в одних випадках суддя повертав матеріали на доопрацювання, тоді як в інших – розглядав по суті або закривав провадження з інших підстав. Така відмінність у процесуальних рішеннях може свідчити про відсутність єдиного підходу до оцінки процесуальних порушень.

Повернення матеріалів на доопрацювання без достатньо обґрунтованих підстав може створювати передумови для спливу строків накладення адміністративного стягнення, що, як наслідок, призводить до уникнення особами відповідальності за вчинені дії.

Категорія справ про домашнє насильство є однією з соціально чутливих та потребує оперативного, послідовного й ефективного судового реагування з метою належного захисту прав постраждалих осіб, забезпечення принципу невідворотності відповідальності, запобігання повторності правопорушень та гарантування підвищеного рівня захищеності потерпілих.

Основною метою судочинства у справах про домашнє насильство є не лише притягнення правопорушника до відповідальності, а й забезпечення ефективного захисту прав постраждалої особи, попередження повторення насильницьких дій у майбутньому, а також формування у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів домашнього насильства.

Водночас практика закриття провадження без належного з’ясування обставин про наявність чи відсутність складу правопорушення, може створювати ризики безкарності осіб, схильних до насильницької поведінки, та сприяти повторенню аналогічних дій, що суперечить завданням правосуддя і підриває довіру суспільства до суду.

Такі обставини потребують пояснень від кандидата щодо підстав та мотивів ухвалення ним процесуальних рішень у справах зазначеної категорії, зокрема щодо застосування різних підходів під час розгляду аналогічних справ за наявності подібних обставин, а також чи вживались ним будь-які дії для дотримання розумних строків розгляду цих справ та зменшення випадків повернення протоколів про адміністративні правопорушення на доопрацювання шляхом проведення відповідної роботи з працівниками правоохоронних органів.

2. Кандидат у своїх деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2021–2022 роки не вказав розмір доходу, отриманого його дружиною від незалежної професійної діяльності, а зазначив, що член сім’ї не надав відповідну інформацію.

ГРД вважає за необхідне з’ясувати у кандидата чи вживала його дружина, яка здійснювала нотаріальну діяльність, будь-які дії для визначення розміру отриманого нею доходу за 2021 та 2022 роки, оскільки повномасштабне вторгнення почалось у 2022 році. Також залишається нез’ясованим питання щодо подання майнових декларацій за 2021 рік та наступні роки.

3. Відповідно до майнових декларацій кандидата вбачається, що ним та членами його сім’ї протягом значного періоду часу отримувався дохід у вигляді подарунків у грошовій формі, зокрема від батьків. Проте, отримання кандидатом та членами його сім’ї на регулярній основі подарунків у вигляді грошових коштів з боку стороннього спостерігача, навіть за умови підтвердження законності джерел, можуть викликати сумнів щодо законності та прозорості таких операцій, а також щодо джерел походження таких коштів.

4. Відповідно до майнової декларації за 2019 рік кандидатом придбано легковий автомобіль «Tesla Model S» 2015 року випуску вартістю 435 459 грн. Продано цей автомобіль майже вдвічі дорожче за 780 000 грн, що підтверджується майновою декларацією за 2021 рік.

Таким чином, кандидат у 2019 році набув право власності на легковий автомобіль за ціною значно нижчою ніж відчужив у 2021 році з урахуванням пройденого часу та ступеню експлуатаційного зносу, що з боку стороннього спостерігача виглядає досить сумнівним.

На спростування інформації, наданої ГРД, Червоненко Д.В. надіслав Комісії письмові пояснення, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Переважна більшість справ (матеріалів) про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173² КУпАП, надходила до суду по 5–10 протоколів стосовно однієї особи, в частині цих протоколів уже закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу, тому за результатами розгляду таких справ (матеріалів) ухвалювалося рішення відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП – без розгляду по суті, тобто закривалось провадження.

Водночас Червоненко Д.В. наголосив, що ним не застосувалися різні підходи при розгляді справ вказаної категорії, а лише виконувалися вимоги частини другої статті 268, частини другої статті 277 КУпАП (розгляд справи протягом доби та з обов’язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), а також вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIIІ (набув чинності з 07 січня 2018 року), який визначав організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Указаним Законом, серед іншого, надано визначення широкому колу термінів, які застосовано в ньому, а також статтю 173² КУпАП викладено в новій редакції.

Водночас, запроваджені нововведення були досить складно сприйняті окремими уповноваженими особами, відповідальними за складання протоколів про адміністративні правопорушення, які пов’язанні з домашнім насильством, тому суди при підготовці таких справ до розгляду (стаття 278 КУпАП) з’ясовували, що протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені статтю 173² КУпАП, складалися без дотримання вимог статті 256 КУпАП та положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, що ставало підставою для їх повернення на доопрацювання до органів поліції після виявлення суттєвих недоліків, а саме: невідображення суті правопорушення (виду домашнього насильства, його наслідків), достатніх відомостей про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого.

Траплялись також випадки повернення протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173² КУпАП (повторне протягом року вчинення вказаного порушення), оскільки до таких протоколів не було долучено постанову про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за частиною першою вказаної статті, що впливало на кваліфікацію, а суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Окремою підставою повернення таких протоколів на доопрацювання була сукупність обставин, зокрема:

- неможливість розгляду цієї категорії справ у строки, визначені частиною другою статті 277 КУпАП – протягом доби (в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року);

- неможливість згідно з частиною другою статті 268 КУпАП розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (в редакції, чинній до 01 серпня 2021 року;

- не забезпечення явки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду органом, уповноважена особа якого склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки направлення судової повістки такій особі автоматично призводило б до порушення строків розгляду справи.

Таким чином, Червоненко Д.В. повертав адміністративні матеріали на доопрацювання тоді, коли було встановлено суттєві недоліки при їх оформленні, які перешкоджали розгляду справи, а закривав провадження – коли справа надходила до суду і на день надходження вже сплив строк накладення адміністративного стягнення, тобто без розгляду по суті, що узгоджується з положеннями статті 247 КУпАП.

Звичайною практикою судів на той час було забезпечення працівником поліції присутності особи на розгляді справи, що відповідно гарантувало як дотримання її прав, встановлених в статтею 268 КУпАП, так і дотримання судом строків, встановлених статтею 277 КУпАП.

Якщо належним чином оформлені матеріали поверталися до суду після закінчення тримісячного строку, в межах якого можливо було притягнути особу до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень статей 38, 247 КУпАП провадження у таких справах закривалося.

Надаючи такі пояснення Червоненко Д.В. звернув увагу, що за даними ЄДРСР не всі справи про адміністративні правопорушення, у яких ним було закрито провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, направлялись на доопрацювання саме ним, а іншими суддями (справи № 661/3174/19, № 661/1845/20).

Стосовно строків, що зазначені ГРД в Таблиці 1 (надходження адміністративних справ до суду та їх перебування на розгляді безпосередньо у провадженні судді), Червоненко Д.В. пояснив, що за даними ЄДРСР неможливо встановити дату коли справа надійшла до суду. Доступу до системи суду КП Д3 у нього немає, тому він не може пояснити, як ГРД визначила строк перебування справи на розгляді у суді.

Водночас, проаналізувавши зміст постанов, що внесені до ЄДРСР у справах про адміністративні правопорушення, які вказано ГРД, Червоненком Д.В. зазначено, що певна кількість цих справ надходила до суду в період літніх відпусток, і це могло вплинути на строки їх розгляду та призвести до спливу строку накладення адміністративного стягнення, що потягло за собою закриття провадження у справі. Такі обставини також могли бути обумовлені суттєвим навантаженням на суддів Новокаховського міського суду Херсонської області, у зв’язку із чим строки накладення стягнень у деяких справах спливли.

Справи про домашнє насильство є соціально чутливою категорією та потребують оперативного, послідовного й ефективного судового реагування з метою належного захисту прав постраждалих осіб, забезпечення принципу невідворотності відповідальності, запобігання повторності правопорушень та гарантування підвищеного рівня захищеності потерпілих. Тому перебуваючи на посаді голови суду він щомісяця проводив наради з працівниками правоохоронних органів де обговорювались проблемні питання, зокрема зменшення випадків повернення протоколів про адміністративні правопорушення на доопрацювання.

Наразі Червоненко Д.В. вважає, що ситуація з якістю складення протоколів про адміністративні правопорушення значно покращилась. Крім того, в законодавстві відбулися позитивні зміни, зокрема щодо строків розгляду справ цієї категорії, необов’язковості участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду таких справ, до шести місяців збільшено строк накладення адміністративного стягнення.

2. У майнових деклараціях за 2021, 2022 роки ним не задекларовано дохід дружини від незалежної професійної діяльності (вказав, що «член сім’ї не надав інформацію»), адже саме цей дохід станом на 24 лютого 2022 року та у відповідний період 2023 року не був нею порахований з об’єктивних причин – всі необхідні для цього документи залишитися в місті Новій Каховці, що знаходиться під окупацією рф.

Як відомо вночі 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення військ рф на територію України. Близько 06:00 ранку цього дня почався масований обстріл міста. Станом на 07:00 отримавши рекомендацію від в.о. голови суду виїхати з міста Нової Каховки, ним було прийнято рішення вивезти сім’ю до міста Херсону. Вони лише встигли переїхати на лівий берег через Каховську греблю і місто було захоплено військами рф. У тій ситуації ніхто не думав про питання фінансової звітності. Всі документи залишилися на окупованій території, про що було повідомлено до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Надалі його дружина призупинила свою нотаріальну діяльність з 24 лютого 2022 року, подавши відповідний лист-повідомлення до управління юстиції. Офіційно її нотаріальну діяльність припинено з 27 лютого 2023 року, тому підстав декларувати її дохід від незалежної професійної діяльності у подальшому він не мав.

3. Щодо отримання подарунків Червоненко Д.В. пояснив, що він та члени його сім’ї на регулярній основі отримували подарунки від батьків у грошовій формі, оскільки їхні батьки мають такі фінансові можливості, що підтверджується інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи. Мета подарунків була різною, придбання майна, здійснення ремонту, допомога з оплатою навчання, лікування, а також подарунки до свят.

4. У 2019 році Червоненко Д.В. придбав автомобіль «Tesla Model S» 2015 року випуску на страховому аукціоні в США за 435 459 грн, що підтверджено документами, які надавались до митних органів та сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України під час первинної реєстрації, що відображено у декларації. Цей автомобіль на момент його придбання мав пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Після його доставки та офіційної реєстрації ним здійснено ремонт автомобіля. Цим автомобілем він користувався до 2021 року. Ринкові цини на такі автомобілі у 2021 році відповідали ціні за яку його було продано, тому в майновій декларації за 2021 рік він вказав дійсну суму за яку було відчужено автомобіль. Різниці у його вартості полягає у тому, що придбано пошкоджений автомобіль, а продано відремонтований.

Такі пояснення Червоненка Д.В. підтверджено відкритими даними з ЄДРСР та наданими ним документами (копіями договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05 березня 2021 року, листа до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Одеси) від 24 лютого 2022 року тощо).

Комісія вважає пояснення Червоненка Д.В. прийнятними, підтвердженими належними документами та констатує відсутність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також результати голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,10	357,10
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	145,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	127,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,33	40,66
	Безперервний розвиток	20,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	41,67
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	11,33
	Емоційна стійкість	11,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		300,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	739,43

Таким чином, Червоненко Д.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Червоненко Дмитро Валерійович набрав 739,43 бала.

2. Визнати Червоненка Дмитра Валерійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК