Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія БОДНАРУКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Елеонори ЄМЕЦЬ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Боднарука Юрія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Боднарук Юрій Володимирович, дата народження – ______________ року, громадянин України.
У 2004 році Боднарук Ю.В. закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права (диплом серії СК 25765829 від 08 липня 2004 року).
У 2008 році Боднарук Ю.В. в Одеській національній юридичній академії здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю – Адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право (диплом серії ДК №046284 від 21 травня 2008 року).
На підставі рішення Атестаційної колегії від 26 вересня 2012 року № 5/02-Д Боднаруку Ю.В. присвоєно звання доцента кафедри адміністративного та фінансового права.
У 2005–2019 роках здійснював наукову діяльність спочатку як асистент, а згодом як доцент кафедри адміністративного та фінансового права в Національному університеті «Одеська юридична академія».
За сумісництвом працював юрисконсультом на підприємствах.
З 2019 року кандидат працює на посаді помічника судді Вищого антикорупційного суду.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Боднарук Ю.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Боднарука Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Боднарука Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Боднарука Ю.В.. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Боднарука Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 30 липня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Боднарука Ю.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-567/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України), Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Боднаруку Ю.В зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 під час співбесід з кандидатом Боднаруком Ю.В., проведених 03 березня та 19 березня 2026 року, досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо нього, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Боднарук Ю.В. набрав 149 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Боднарук Ю.В. набрав 52,10 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Боднарук Ю.В. набрав 137,50 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Боднарук Ю.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає
40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Боднаруком Ю.В. кваліфікаційного іспиту становить 378,60 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Боднаруку Ю.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 21 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (20, 19, 20) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 19,67; безперервний розвиток (19, 19, 20) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 19,33; загальний бал за критерій – 39,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
39 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Боднарук Ю.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (10, 9,5, 9,5) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,67; ефективна взаємодія (11, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,33; стійкість мотивації (9,5, 9,5, 9,5) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,5; емоційна стійкість (9,5, 10, 9,5) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,67; загальний бал за критерій – 39,17.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,17 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Боднарука Ю.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Боднарук Ю.В. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 03 березня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата Боднарука Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 02 березня 2026 року.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату.
У висновку ГРД зазначає, що Боднарук Ю.В. брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23. Під час кваліфікаційного оцінювання, яке проводилося в межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду, було виявлено факти порушень, які, на думку ГРД, залишаються актуальними та потребують врахуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата в Конкурсі (рішення Комісії від 17 лютого 2025 року № 1/вс-25)
ГРД вважає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» через перевищення витрат кандидата над задекларованими доходами у 2019 році та відсутність підтверджених джерел покриття фінансового розриву.
У висновку йдеться про те, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2019 рік загальний дохід кандидата становив 816 522 грн, а після сплати податків – приблизно 739 224,36 грн. Водночас, враховуючи надані кандидатом пояснення в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23, ГРД підсумовує, що у відповідному періоді ним було здійснено такі видатки: 110 317 грн – на накопичення заощаджень на банківських рахунках; 355 500 грн – на формування готівкових заощаджень у розмірі 15 000 доларів США; 82 500 грн – на погашення позики, взятої у 2018 році; 126 000 грн – на придбання транспортного засобу; 130 000 грн – супутні витрати, пов’язані з транспортним засобом; 17 600 грн – витрати на оренду квартири в місті Києві. Загальна сума видатків у 2019 році становила 821 917 грн.
Таким чином, з урахуванням розрахованого чистого доходу кандидата у 2019 році в розмірі 739 224,36 грн та встановленого обсягу видатків у сумі 821 917,00 грн, утворюється від’ємна різниця в розмірі 82 692,64 грн.
На думку ГРД, зазначений фінансовий розрив свідчить про те, що задекларованих доходів було недостатньо для покриття здійснених витрат навіть без урахування повсякденних витрат на проживання. За таких обставин об’єктивно простежується дефіцит коштів, що ставить під сумнів можливість забезпечення кандидатом власного проживання у 2019 році виключно за рахунок задекларованих доходів.
Окремо ГРД звертає увагу, що відповідно до даних Державної служби статистики України середні річні витрати однієї особи у 2019 році в Одеській області становили 102 923,00 грн, тоді як у місті Києві – 215 814,00 грн. Навіть за мінімалістичного підходу, з урахуванням лише показника для Одеської області, середні витрати в місяць становили 8 576,91 грн. Отже, за відсутності інших підтверджених джерел фінансування встановлений дефіцит коштів є ще більш істотним, оскільки наведені розрахунки не охоплюють базових витрат на повсякденне проживання, харчування, комунальні послуги та інші необхідні потреби.
Стосовно цих обставин та наведених ГРД розрахунків кандидат пояснив, що сума 126 000,00 грн включає не тільки вартість лоту (авто), але й супутні витрати на комісії, транспортування та розмитнення. Загальна вартість ремонту авто становила 130 000 грн, з яких сума орієнтовно 96 000 грн було витрачено ним у 2020 році, а не в 2019 році.
Боднарук Ю.В. зазначає, що середні сукупні витрати на одне домогосподарство в Одеській області в 2019 році становили 8 712,30 грн на місяць, тобто 104 547, 5 грн на рік (https://od.ukr5tat.gov.ua/stat info/domogosp/domogosp2.htm). Середній розмір домогосподарства в 2019 році в Одеській області становив 2,64 особи (https://od.ukrstat.gov.ua/stat info/domogosp/domogospl.htm). Враховуючи, що в 2019 році він проживав сам, річна середня сума витрат для нього становить 39 601 грн (104 547,5/2,64).
Кандидат також повідомляє, що в наведеному розрахунку ГРД зазначає витрати на оренду житла в сумі 17 600 грн, однак у складі (структурі) середньорічних витрат окремим рядком вказано витрати на житло.
Підсумовуючи наведені пояснення кандидат зазначає, що у 2019 році загальна сума понесених ним видатків становила 747 418,00 грн, а саме: 110 317 грн – на накопичення заощаджень на банківських рахунках; 355 500 грн – на формування готівкових заощаджень у розмірі 15 000 доларів США; 82 500 грн – на погашення позики, взятої у 2018 році; 126 000 грн – на придбання транспортного засобу, та сукупні витрати (транспортування, розмитнення); 34 000,00 грн – ремонт транспортного засобу; 39 601,00 грн – середні річні витрати однієї особи у 2019 році в Одеській області, включно з витратами на оренду житла в Києві.
Крім того, кандидат зауважує, що сума отриманого ним доходу у 2019 році становить 864 312,00 грн, а не 739 224,36 грн, як зазначає ГРД у висновку, та складається з: 99 240,00 грн – заробітна плата за основним місцем роботи в Національному університеті «Одеська юридична академія», 11 353,00 грн – заробітна плата за сумісництвом, 208 266,00 грн – заробітна плата за основним місцем роботи у Вищому антикорупційному суді, 150 000,00 грн – дохід від відчуження рухомого майна, 453,00 грн – проценти, 270 000,00 грн – подарунок у грошовій формі, 125 000,00 грн – дохід від продажу автомобіля «Chevrolet Evanda».
Стосовно отриманого доходу від продажу автомобіля «Chevrolet Evanda» кандидат пояснив, що в 2019 році ним було продано цей автомобіль «по довіреності» за ціною еквівалентною 5000 доларів США. З повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 01 січня 2025 року вбачається, що 16 жовтня 2019 року ним було видано довіреність представнику ОСОБА_1 на розпорядження автомобілем «Chevrolet Evanda», 2005 року випуску. Дохід від продажу автомобіля не було відображено у складі доходів за 2019 рік, оскільки станом на момент заповнення декларації (31 травня 2020 року) покупці (ОСОБА_1 та його дружина) не зареєстрували його на себе як власників. Тобто факту продажу (переходу права власності) не було зафіксовано офіційно. Водночас кандидат зазначає, що кошти за автомобіль він отримав в день видачі довіреності (16 жовтня 2019 року) і міг ними розпоряджатися на здійснення побутових витрат (у тому числі, здійснення заощаджень, оплата комунальних послуг, їжа тощо). Дохід від продажу автомобіля він планував відобразити в декларації після державної реєстрації продажу автомобіля покупцями в 2020 році. Водночас, законодавець скасував вимогу декларування помічниками суддів (у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про розвідку» № 912-ІХ 24 жовтня 2020 року), тому декларацію за 2020 рік він не подавав.
Боднарук Ю.В. наголосив, що цей факт також підтверджується відомостями майнової декларації за 2021 рік, де в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспорті засоби» ним вже не відображено володіння автомобілем «Chevrolet Evanda».
На думку кандидата, з наведених розрахунків вбачається, що рівень його видатків за 2019 рік відповідав рівню отриманих доходів за цей період.
Провівши порівняльний аналіз розрахунків ГРД щодо понесених кандидатом видатків у 2019 році та розрахунків, наведених кандидатом, Комісія підсумовує, що розбіжність виникла в розрахунках щодо ремонту транспортного засобу на суму близько 96 000,00 грн. Ураховуючи, що кандидат не заперечує щодо сукупної вартості ремонтних робіт на суму 130 000,00 грн (наведено у висновку ГРД), однак посилається на те, що у 2019 році він лише частково покрив вказану суму витрат (34 000,00 грн), а решту суми сплатив на початку 2020 року, Комісія не ставить під сумнів надані кандидатом у цій частині розрахунки. Крім того, пояснення кандидата щодо подвійного врахування у розрахунках ГРД витрат на оренду квартири (17 600,00 грн) також є слушними та підтвердженими відповідними розрахунками.
Надаючи оцінку поясненням кандидата щодо відчуження автомобіля «Chevrolet Evanda», Комісія зауважує, що видаючи у 2019 році довіреність на розпорядження вказаним транспортним засобом, Боднаруком Ю.В. фактично було приховано договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, оскільки розрахунок за вказаний автомобіль проведено також у 2019 році.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників «чесність» – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
Крім того, на думку ГРД, Боднарук Ю.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам», оскільки кандидат не міг придбати квартиру в місті Одеса у 2021 році за власні заощадження.
У межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду було досліджено обставини набуття ним у власність квартири площею 78,8 кв. м у місті Одеса, вартістю 1 170 130 грн (дата набуття права – 16 грудня 2020 року), що відображено в майновій декларації за 2021 рік.
Під час кваліфікаційного оцінювання встановлено, що інвестування у вказаний об’єкт здійснювалося у 2016 році двома платежами за інвестиційним договором. Водночас аналіз задекларованих заощаджень та офіційних доходів кандидата свідчить про відсутність у нього достатніх фінансових ресурсів для здійснення такої інвестиції. Станом на кінець 2015 року кандидат задекларував 20 000 доларів США та 50 000 грн заощаджень, а сукупний дохід за 2016 рік становив 129 508 грн. Сукупність цих коштів об’єктивно не покривала суму інвестиції в розмірі 1 170 130 грн.
Пояснюючи джерела фінансування, кандидат послався на доходи, отримані протягом 2004–2016 років, а також на матеріальну підтримку батьків і зворотне дарування коштів у розмірі близько 30 000 доларів США.
Однак було встановлено, що після вирахування податків фактичний обсяг коштів, якими кандидат міг розпоряджатися за відповідний період, був суттєво меншим за заявлений. Ураховуючи витрати на придбання квартири та автомобіля, розрахунки свідчать про те, що протягом 13 років кандидат фактично мав би проживати на суму, близьку до прожиткового мінімуму, що є малоймовірним з огляду на умови його проживання у великому місті, витрати на оренду житла, утримання автомобіля та повсякденні потреби.
ГРД, проаналізувавши наведені в рішенні Комісії від 17 лютого 2025 року № 1/вс-25 обставини та враховуючи пояснення кандидата, провела перевірку фінансової спроможності Боднарука Ю.В. у відповідний період.
Так, згідно з розрахунками ГРД протягом 2004–2016 років кандидат отримав 813 443 грн доходу у вигляді заробітної плати. Після вирахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів сума коштів, якою він міг фактично розпоряджатися, становить приблизно 663 409 грн, що еквівалентно 69 041 доларів США за середнім курсом Національного банку України за відповідні роки.
Із цієї суми слід відняти витрати на придбання квартири у розмірі 44 010 доларів США, а також витрати на придбання автомобіля «Chevrolet Evanda» 2005 року випуску — орієнтовно 2 000–3 000 доларів США (з урахуванням доходу від продажу попереднього автомобіля «Daewoo Lanos»).
Таким чином, після здійснення зазначених витрат у розпорядженні кандидата залишалося орієнтовно 22 000–23 000 доларів США на 2004–2016 роки, а саме близько 1 690–1 770 доларів США на рік або 141–147 доларів США на місяць. Навіть без урахування інфляційних коливань та змін купівельної спроможності, зазначений розмір коштів лише трохи перевищує середній прожитковий мінімум для працездатної особи у відповідний період.
Відповідно до даних Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи в Одеській області протягом тільки 2010–2016 років становили 647 144 грн (з розрахунку загального розміру середніх витрат за зазначений період).
Таким чином, проведений розрахунок підтверджує наявність об’єктивного фінансового дисбалансу між задекларованими доходами кандидата та обсягом здійснених ним витрат, що не отримало належного документального підтвердження та формує обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям доброчесності.
Стосовно вказаного кандидат пояснив, що придбання ним двокімнатної квартири в Одесі площею 78,8 кв. м стало результатом його заощаджень за 2004–2016 роки. Так, його офіційні доходи за вирахуванням податків згідно з даними податкової служби за цей період становили в еквіваленті близько 72 000 доларів США. Зокрема, за 2012–2014 роки його офіційний дохід (за вирахуванням податків) становив в еквіваленті близько 30 000 доларів США.
Крім того, кандидат зазначає, що його батьки у 2003–2004 роках проживали в місті Миколаєві, а він з 1999 року проживав у місті Одеса. Починаючи з 2010 року планувався переїзд батьків до міста Одеси. З цією метою ними тривалий час здійснювались спроби продати трикімнатну квартиру в місті Миколаєві та придбати співставну за площею квартиру в місті Одесі, у новобудові, з відповідною доплатою, ураховуючи суттєву різницю в цінах на нерухомість у цих містах. Ураховуючи наведене, частину заощаджених ним коштів було подаровано батькам для придбання ними житла. До 2016 року батьки так і не продали свою квартиру у місті Миколаєві, водночас кандидат знайшов варіант для інвестування в новобудові в Одесі. І оскільки батьки подаровану ним суму коштів не витратили, то вирішено було інвестувати фактично усі заощадження у вже збудований будинок (на той момент в ньому закінчувалися оздоблювальні роботи та проводилися роботи з благоустрою прибудинкової території). Кандидат також скористався пропозицією забудовника про розтермінування платежу. Так, перший внесок ним було сплачено на початку 2016 року, а другий (остаточний) – наприкінці цього ж року. Кандидат зазначає, що, оскільки він вносив кошти від свого імені, набуваючи «майнових прав», то фактично у другій половині 2016 року батьки подарували йому ту саму суму коштів, яку він їм подарував. Подарована сума коштів становила близько 30 000 доларів США. Кандидат повідомив, якби він подавав декларацію за 2016 рік, то відобразив би цю суму коштів як подарунок від батьків, але підстав подавати такої декларації за 2016 рік (ні у зв’язку з публічною службою, ні у зв'язку з участю в конкурсах на таку службу) у нього не було. Також він не подавав декларації за 2012–2014 роки і, відповідно, не декларував зроблений ним подарунок батькам. До оформлення права власності цей актив декларувався ним як об'єкт незавершеного будівництва в деклараціях за 2017–2019 роки. У 2020 році батьки переїхали до міста Одеси та наразі проживають саме в цій двокімнатній квартирі.
Кандидат стверджує, що жодних порушень дисципліни декларування ним допущено не було. Крім того, звертає увагу, що вартість придбаного об’єкта нерухомості була вказана ним відповідно до платіжних документів з максимальною точністю. Вважає, що мав більше ніж достатньо фінансових можливостей для нормального проживання та одночасного заощадження коштів для придбання власної квартири в місті Одесі, ураховуючи доволі скромний спосіб життя (відсутність у власності дороговартісної нерухомості, люксових авто, земельних ділянок, подорожей на топові курорти тощо).
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності. Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Так, надані кандидатом пояснення щодо набуття ним у власність квартири в місті Одесі не спростовують обґрунтований сумнів щодо джерела походження подарованих йому батьками грошових заощаджень в сумі приблизно 30 000,00 доларів США, які своєю чергою він також подарував своїм батькам раніше, перерахувавши частину своїх заощаджень, оскільки кандидат не надав жодних документів, які б підтверджували факт передачі ним коштів батькам, а також повернення цих коштів йому як подарунок. На думку Комісії, це є підставою для зменшення балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Також у висновку ГРД наводить інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата:
У 2022-2024 роках кандидат неодноразово притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Крім того, під час співбесіди в межах конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду було встановлено обставини, пов’язані з притягненням кандидата до адміністративної відповідальності у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою у 2019 році. Зокрема, відповідно до постанови Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2019 року у справі № 520/1564/19 провадження щодо кандидата було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стосовно закриття провадження у справі № 520/1564/19 кандидат зазначив, що його поведінка як сторони у цьому судовому провадженні жодним чином не сприяла закриттю провадження за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки він вважав винним у ДТП іншого учасника та вважав, що провадження має бути закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стосовно інших випадків порушення правил дорожнього руху кандидат визнав, що дійсно такі випадки мали місце, однак у незначній кількості. Всі штрафи ним сплачувалися вчасно.
2. Стосовно професійних зв’язків кандидата з ОСОБА_2, отримання рекомендації для участі в конкурсі на посаду судді та можливий перетин інтересів у справах, що розглядалися суддею, помічником якого працює кандидат, Боднарук Ю.В. повідомив, що протягом 2008–2010 років працював у ТОВ «Ес енд Ес легал консалтинг», засновником якого є ОСОБА_2 (адвокат). Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г., в офісі якого кандидат працює, обізнаний з його трудовою біографією та фактом спільної роботи з ОСОБА_2 в юридичній компанії в 2008–2009 роках. У разі участі ОСОБА_2 як адвоката у справах, які розглядалися в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, він про це повідомляв своїх колег, членів колегії. Усі рішення приймалися суддями колегіально, а він як помічник судді не має жодних повноважень чи важелів, які б могли вплинути на результат апеляційного розгляду. Крім того, коли ОСОБА_2 приймав участь у перших справах у Вищого антикорупційного суду, він навіть не знав, що Боднарук Ю.В. переїхав з Одеси і працює в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду помічником судді, оскільки вони тривалий час з ним не мали жодних контактів та не спілкувались.
3. У межах аналізу відомостей майнових декларацій кандидата встановлено, що об’єкт нерухомості в місті Одесі, який у попередніх звітних періодах декларувався як об’єкт незавершеного будівництва — творча майстерня площею 75,4 кв. м, надалі було задекларовано як квартиру площею 78,8 кв. м. У зв’язку з цим кандидат надав розгорнуті пояснення щодо правової природи об’єкта та зміни його статусу. Однак, на думку ГРД, питання правомірності та етичності переведення об’єкта з нежитлового фонду у житловий потребує окремого врахування під час оцінювання. Сам по собі факт переведення нежитлового приміщення у житлове не є протиправним, якщо таку процедуру здійснено відповідно до вимог законодавства та містобудівної документації. Водночас у межах кваліфікаційного оцінювання значення має не лише формальна наявність державної реєстрації права власності як на квартиру, але й обставини, за яких об’єкт первинно створювався та вводився в експлуатацію, дотримання забудовником будівельних норм і правил, а також відповідність приміщення вимогам, встановленим для житлового фонду. Таким чином, поряд із формальною законністю реєстраційних дій доцільним є з’ясування обставин забудови, введення об’єкта в експлуатацію та переведення його у житловий фонд, а також оцінка того, чи відповідали дії кандидата стандартам доброчесності та належної правової обачності.
Стосовно цього кандидат пояснив, що у 2016 році він набув майнові права на нежитлове приміщення (творчу майстерню) шляхом вступу до кооперативу та сплати пайових внесків. На той момент йшлося про об’єкт, передбачений проєктною документацією забудовника як нежитлове приміщення, а право власності на нього ще не було зареєстроване. Саме з цієї причини до моменту державної реєстрації права власності він декларував цей актив як об’єкт незавершеного будівництва – творчу майстерню.
Кандидат зазначає, що після завершення будівництва, введення будинку в експлуатацію та узгодження приміщення відповідно до вимог, встановлених для житлової нерухомості, було здійснено державну реєстрацію права власності вже як на житлове приміщення. Дата державної реєстрації права власності – 16 грудня 2020 року. З цього моменту об’єкт набув статусу квартири та, відповідно, починаючи з декларації за 2021 рік, відображався в розділі «Об’єкти нерухомості» як квартира площею 78,8 кв. м.
Кандидат також зазначає, що процедура переведення нежитлового приміщення у житлове є правомірною, поширеною та здійснюється відповідно до чинного законодавства України. За його твердженням, він набув майнові права на об’єкт у тому вигляді, в якому його було передбачено проєктною документацією забудовника, а зміна статусу відбулася після підтвердження відповідності приміщення вимогам до житлової нерухомості.
На підтвердження викладених обставин кандидатом надано платіжні документи щодо сплати пайових внесків у 2016 році, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 січня 2021 року, документи щодо введення будинку в експлуатацію, матеріали від управителя будинку, а також інформацію щодо можливості переведення нежитлових приміщень у житлові у встановленому порядку.
Комісія вважає, що на вказані вище обставини кандидат надав пояснення, які є переконливими та не вбачає підстав для зменшення балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, його письмових пояснень та співбесіди з ним, а також за результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Боднарук Ю.В. набрав 726,77 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Боднарука Юрія Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Боднарук Юрій Володимирович набрав 726,77 балів.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Боднарука Юрія Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
