Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Михайлюк Олени Ігорівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени МИХАЙЛЮК,

представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Михайлюк Олени Ігорівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Михайлюк Олена Ігорівна звернулась до Комісії з заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Михайлюк О.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Михайлюк Олена Ігорівна, громадянка України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00201762 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2005 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Стаж роботи на посаді судді понад 5 років.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Михайлюк О.І. призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області строком на п’ять років. Присягу складено 15 грудня 2016 року.

Указом Президента України від 03 червня 2025 року № 364/2025 Михайлюк О.І. призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області безстроково.

До дисциплінарної відповідальності суддя Михайлюк О.І не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого  2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Михайлюк О.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Михайлюк О.І. за кваліфікаційний іспит – 368,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

У відповідності до пункту 5.1 розділу 5 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Михайлюк О.І.

Запити про надання відомостей стосовно Михайлюк О.І. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями запитуваних органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Михайлюк О.І. на посаду судді вимогам, встановленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відсутня.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Михайлюк О.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Михайлюк О.І. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Михайлюк О.І. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 27 лютого 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного суду Михайлюк О.І., ГРД виявила відомості, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та можуть бути використані під час її оцінювання.

Михайлюк О.І. 09 березня 2026 року надіслала Комісії пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання висновку обставин.

Співбесіду з кандидатом проведено 31 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що сама природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, рішення ГРД про надання Комісії висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Член сім’ї кандидата відчужив об’єкт цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.

У 2020 році особа, з якою кандидат спільно проживала, отримав дохід від відчуження земельної ділянки в розмірі приблизно 150 000 дол. США. На думку ГРД вартість землі надто завищена.

Михайлюк О.І. надала пояснення, що в майновій декларації вказала ціну ділянки, відображену в нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу. Підстав завищувати ціну ділянки чи занижувати в неї не було, оскільки вона не була учасником цієї угоди та не могла впливати на ціну договору. Жодного стосунку до коштів від продажу ділянки вона не мала і не має. Особа, яка отримала кошти від продажу ділянки, є також суб’єктом декларування і щодо неї проводилася відповідна перевірка Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). За результатами перевірки не встановлено фактів незаконного збагачення чи інших порушень антикорупційного законодавства.

Додатково Вищій кваліфікаційній комісії суддів України надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата та/або може бути врахована під час оцінювання:

1. 03 червня 2025 року Указом Президента України № 364/2025 кандидата призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області безстроково. Водночас у майновій декларації за 2025 рік місцем проживання кандидат вказує місто Київ. Відстань між містами Києвом та Чутовим становить орієнтовно 400 км. Ураховуючи значну відстань між місцем роботи та місцем проживання, потребує пояснення як кандидат добирається до місця роботи.

Михайлюк О.І. пояснила, що це твердження не відповідає дійсності, оскільки на дату подання пояснень на висновок ГРД від 27 лютого 2026 року щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік нею ще не подана. Відомості про проживання в місті Києві вказано у щорічній майновій декларації за 2024 рік. З червня 2025 року після призначення на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області вона фактично проживає у місті Полтава. Із січня 2026 року там же і зареєстрована (витяг додано до пояснення).

2. Відповідно до інформації, що міститься в суддівському досьє кандидата, її рідна сестра набула у власність 9 земельних ділянок у Полтавській області. Підстава набуття – договори дарування. Дати укладення правочинів 2022–2024 роки. Усі правочини посвідчено одним нотаріусом у місті Харкові. Загальна вартість угод становить щонайменше 260 000 грн.

Кандидат надала пояснення, що її сестра не є членом сім’ї. Наскільки їй відомо, сестра є фізичною особою–підприємцем та має відповідні доходи від підприємницької діяльності. Однак, вона із сестрою вже майже 8 років не підтримує жодних стосунків і не спілкується. Про укладення сестрою договорів дарування земельних ділянок, за якими вона набула у власність 9 земельних ділянок в Полтавській області, суддя дізналась із висновку ГРД, тому жодних додаткових пояснень надати не може.

3. Згідно з повідомленнями про суттєві зміни в майновому стані кандидат отримала подарунки у грошовій формі від матері на загальну суму 2 499 200 грн. Згідно з довідкою Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), що міститься в матеріалах досьє, сукупний оподаткований дохід матері судді за 2013–2018 роки становив 3 475 613 грн, за 2019 рік – 992 831,32 грн, а батька судді у 2013–2015 роках – 2 686 947 грн (дохід з 2016 року до 2018 року відсутній).

Михайлюк О.І. пояснила, що сукупний дохід батьків судді за 9 років (2013–2021 роки) становив 7 853 591 грн. За вирахуванням двох подарунків у 2020 та 2021 роках сума, якою вони могли розпоряджатися, становить 5 964 391 грн. Тобто у батьків судді була можливість здійснювати подарунки дочці для купівлі об’єкта незавершеного будівництва та автомобіля.

4. Починаючи з 2020 року кандидат декларує об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 91,54 кв.м. Згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані 30 червня 2020 року вона зробила видаток на придбання квартири в місті Харкові в розмірі 1 248 954 грн.

Суддя пояснила, що на початку літа 2020 року їй повідомили з відділу продажів відповідного житлового комплексу, що є деякі варіанти квартир зі знижкою. Після огляду запропонованих варіантів вона обрала квартиру на шостому поверсі. 26 червня 2020 року укладено попередній договір купівлі-продажу квартири загальною площею 91,54 кв.м у житловому будинку, що будується (копія договору додана до пояснення Комісії). Згідно з договором сторони узгодили, що розрахунок має бути проведений до 24 грудня 2021 року шляхом внесення покупцем на поточний рахунок продавця забезпечувального платежу в розмірі 1 248 954 грн. Згідно з договором вартість є остаточною та не може бути змінена, за виключенням випадків, передбачених договором. Крім того, кандидат пояснила, що квартира була придбана в період карантинних обмежень, фото будинку, включене до висновку ГРД, є візуалізацією завершеного об’єкта будівництвом, який на сьогодні в експлуатацію не введений. 

5. Згідно з майновими деклараціями судді за 2022–2024 роки кандидат разом із сином користуються квартирою в місті Києві площею 101 кв.м. Власником квартири вказано особу, яка не належить до близьких осіб судді. Водночас кандидат надала пояснення та документальні підтвердження родинних зв’язків з власником квартири, а також здійснення нею витрат на оплату комунальних послуг. Задля виключення будь-яких сумнівів щодо можливої неправомірної вигоди у вигляді безоплатного користування житлом ГРД вважає за доцільне отримати додаткові пояснення.

Михайлюк О.І. пояснила, що зазначена квартира належить на праві приватної власності далекому родичу, який є сином троюрідного племінника її батька. Відсутність у суддівському досьє родинного зв’язку із власником зумовлена тим, що він не є членом її сім’ї чи близьким родичем. Крім того, він не є підпорядкованою їй особою, жодних судових рішень на його користь вона не приймала. Договору оренди не укладалося і безоплатна оренда відбувається на підставі усної домовленості.

Оцінюючи пояснення кандидата та фактичні обставини, викладені в пункті 5 рішення ГРД про надання інформації, колегія вважає за необхідне зменшити оцінку на 15 балів за показниками «сумлінність» та «бездоганна поведінка в особистому житті» критерію «професійна етика та доброчесність» у зв’язку з відсутністю належно оформленого договору оренди та сумнівністю мотивів безоплатного передання в користування сторонньою особою дороговартісної нерухомості на тривалий термін.

6. У майнових деклараціях за 2019–2021 роки кандидат декларує право користування автомобілем TOYOTA PRADO 2007 р. в., власницею якого є її матір. Задекларована вартість на дату набуття становить 150 000 грн, тобто значно нижче його вартості. Середньоринкова вартість такого транспортного засобу для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України за методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року зі змінами,  становить 637 708,88 грн. Тобто на момент купівлі ціна зазначеного авто мала б бути значно вищою ніж декларує кандидат.

Ураховуючи пояснення надані Михайлюк О.І. під час співбесіди, колегія все ж доходить висновку, що кандидатом не були здійснені всі необхідні заходи щодо встановлення вартості транспортного засобу, яким суддя користується. Комісія констатує, що межа вартості автомобіля до 150 000 гривень може мати сумнівний характер, оскільки ціна не тільки є суттєво нижчою за аналогічні автомобілі в той період, але й угоди такої вартості рідше потрапляли під автоматичну перевірку фінансового моніторингу, не вимагали пояснення походження коштів та мали ознаки мінімізації податків, які рахуються від ціни в договорі. Зважаючи на цю обставину, колегія вважає за необхідне зменшити оцінку на 15 балів за показниками «чесність» та «бездоганна поведінка в особистому житті» критерію «професійна етика та доброчесність» у зв’язку з користуванням транспортним засобом, ціна придбання якого є сумнівною, в тому числі й з погляду стороннього спостерігача.

Загалом, оцінюючи діяння кандидата, зазначені в пунктах 5, 6 рішення про надання інформації, Колегія виснує, що кандидат не вживає достатніх заходів для отримання повної інформації про власність, якою користується. Зокрема, йдеться про неповне зазначення в деклараціях усіх характеристик об’єктів власності, користування об’єктами власності, що мають сумнівне походження з причин декларування їх за заниженою ціною та/або недоведеність кандидатом достатніх доходів в осіб, яким належать такі об’єкти власності і якими користується кандидат.

7. У майновій декларації за 2022 рік кандидат не зазначає особи, з якою спільно проживає. Ураховуючи, що з цією особою кандидат не перебувала у шлюбі, переїзд судді у 2022 році до міста Києва обумовлював відсутність обов’язку декларувати інформацію про таку особу, якщо вони не проживали понад 183 дні чи 30 днів до кінця звітного року та не вели спільного побуту. ГРД не може встановити точний період, коли спільне проживання з цією особою припинилося і чи підтримують вони стосунки. Водночас згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані від 05 січня 2022 року ця особа отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн. Дарувальницею є його споріднена особа.

ГРД потребує пояснень кандидата щодо того, коли саме суддя припинила спільне проживання з цією особою, а також в разі спільного проживання на момент отримання цього подарунка пояснень щодо джерел походження коштів.

Кандидат пояснила, що остаточно припинила стосунки з цією особою наприкінці 2021 року, їй відомо про отримання подарунка із засобів масової інформації, проте  джерела коштів на такий подарунок та обставини правочину їй невідомі.

8. Кандидат звільнила особу від адміністративної відповідальності за малозначністю та обмежилась усним зауваженням у справі за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Михайлюк О.І. пояснила, що під час розгляду зазначеної справи керувалася законом. Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення існує право органу (посадової особи), уповноваженому вирішувати справу про адміністративні правопорушення, звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. На час розгляду справи ця особа не була притягнута до адміністративної відповідальності саме за вчинення однорідних адміністративних правопорушень. Також була врахована заява потерпілої, яка просила не притягувати до адміністративної відповідальності правопорушника, та заява особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності з проханням про звільнення від відповідальності та щирим каяттям.

9. Чоловік, з яким кандидат спільно проживала в період з 04 жовтня 2014 року до 15 листопада 2015 після окупації Автономної Республіки Крим, а також частини Донецької та Луганської областей, 8 разів відвідував російську федерацію через пункт пропуску «Гоптівка». Батько кандидата в період з 25 квітня 2014 року до 26 травня 2015 року 12 разів відвідував російську федерацію через пункт пропуску «Велика Писарівка». Сестра кандидата з 30 вересня 2014 року до 04 жовтня 2014 року відвідувала столицю російської федерації.

Кандидат пояснила, що особа, з якою вона спільно проживала, відвідувала російську федерацію з приватною метою допомоги родичам. Сестра кандидата їздила до російської федерації з метою знайомства з батьком чоловіка, який проживав у москві. Батько кандидата, будучи керівником підприємства, відвідував російську федерацію з господарською метою, а саме щодо умов припинення виконання контрактних зобов’язань.  Кордон вони перетинали офіційно, дотримуючись вимог митного контролю. У той період кордони між Україною та росією були відкриті та будь-яких обмежень у перетині не було.

10. В електронних майнових деклараціях кандидата за 2016–2024 роки відображено право користування квартирою площею 32,4 кв.м у місті Харкові, що належить на праві власності її матері. Задекларована дата набуття права – 2002 рік. Однак у майновій декларації за 2015 рік кандидат не відобразила інформацію про зазначену квартиру, що потребує пояснень з її боку.

Михайлюк О.І. пояснила невідображення користування цією квартирою відсутністю чітких роз’яснень щодо процедури заповнення декларацій. Тобто станом на 2015 рік чинне законодавство не містило вимог зазначати в майновій декларації, яка була додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відомості про майно, яке належало суб’єкту декларування на праві безоплатного користування. Дані про користування цією квартирою нею зазначені в пункті 2 розділу І «місце проживання» декларації.

11. Під час співбесіди, яка відбулась у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України 26 листопада 2024 року, кандидат зазначила, що особа, з якою вона спільно проживала до 2022 року, подарував їй близько 11 000 доларів США для придбання автомобіля Toyota Rav 4 2021 року випуску, який вона придбала 10 грудня 2021 року. Під час співбесіди кандидат стверджувала, що відобразила отримання подарунка в грошовій формі у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані. Однак таке повідомлення відсутнє і на сайті НАЗК в майновій декларації за 2021 рік.

Кандидат пояснила, що, дійсно, вказала під час співбесіди, що отримала в подарунок грошові кошти приблизно 11 000 доларів США для придбання автомобіля. Також під час співбесіди вказувала, що був укладений нотаріально посвідчений договір дарування цих грошових коштів у 2021 році, та було подано відповідне повідомлення про зміни в майновому стані, а також відображено подарунок у виді грошових коштів у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік. Однак твердження, що у
2021 році вона отримала подарунок у грошовій формі від особи, з якою спільно проживала, є хибним. Подарунок у вигляді грошових коштів кандидат отримала від своїх батьків, що підтверджується відповідним договором дарування грошових коштів (копію договору додано до пояснення). Відповідне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку з отриманням подарунка від батьків в грошовій формі в сумі 544 200 грн в 2021 році суддею подано 09 грудня 2021 року та відображено інформацію про такий подарунок у майновій декларації за 2021 рік у розділі 11 «доходи, у тому числі подарунки».

12. Відповідно до інформації Департаменту патрульної поліції Національної поліції України кандидат вчиняла адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зокрема, щодо кандидата було складено шість протоколів (постанов) за вчинення адміністративного правопорушення. Водночас при заповненні декларацій доброчесності судді за 2017, 2019 та 2022 роки кандидат у пункті 22 поставила позначку «підтверджую», тобто констатувала відсутність у звітному періоді в її поведінці діянь, що потенційно могли б бути підставою для притягнення до відповідальності, а отже, вказала неправдиві дані. Ці обставини також мають бути враховані при оцінюванні.

Михайлюк О.І. пояснила, що в пункті 22 декларації доброчесності судді в редакції, затвердженій рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, містилось твердження, що «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності». На її думку, пункт 22 декларації доброчесності судді (в редакції до 2023 року) свідчив про те, що зазначене в ньому твердження стосується не факту притягнення до відповідальності, а вчинків, які можуть мати наслідком притягнення судді до відповідальності. При заповненні пункту 22 декларацій доброчесності судді у 2017, 2019 та 2022 вважала, що йдеться тільки про вчинки, за які може настати відповідальність у майбутньому, оскільки за вказані вище правопорушення її вже було притягнуто до відповідальності до моменту декларування (сплатила штрафи або притягнення до адміністративної відповідальності скасовано на підставі рішення суду). Тому на твердження пункту 22 декларацій доброчесності судді за 2017,2019 та 2022 роки було проставлено відмітку «Не підтверджую».

Аналізуючи надане пояснення, колегія вважає його неналежно аргументованим та безпідставним та зменшує оцінку на 15 балів за показниками «чесність» критерію «професійна етика та доброчесність».

Загалом колегія Комісії вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Михайлюк Олени Ігорівни.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Михайлюк Олена Ігорівна набрала 698,43 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Михайлюк Олени Ігорівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                       Роман КИДИСЮК