Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія Попова,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Попова Олексія Григоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Попов Олексій Григорович, дата народження – __________ року, громадянин України.
У 2005 році Попов О.Г. закінчив Національний університет внутрішніх справ і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серія МВ № 11517494 від 18.02.2005).
У 2017 році Попов О.Г. закінчив Донецький юридичний інститут МВС України і здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Трудове право. Право соціального забезпечення» за темою «Правове регулювання соціального забезпечення осіб, які працюють на умовах запозиченої праці» (диплом кандидата наук серія ДК № 041624 від 27.04.2017).
Вченого звання кандидат не має.
Професійну діяльність розпочав у 2005 році на посаді судового розпорядника Господарського суду Харківської області (з 23 травня 2005 року до 02 жовтня 2005 року). У подальшому працював на посадах секретаря судового засідання Господарського суду Харківської області (з 03 жовтня 2005 року до 17 січня 2007 року), помічника судді Харківського апеляційного адміністративного суду (з 18 січня 2007 року до 31 серпня 2008 року), помічника судді відділу забезпечення діяльності судової палати №1 Харківського апеляційного адміністративного суду (з 01 вересня 2008 року до 31 серпня 2010 року), помічника судді Харківського апеляційного адміністративного суду (з 01 вересня 2010 року до 31 жовтня 2013 року).
Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Попова О.Г. призначено на посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області строком на п’ять років. (присягу складено 31 березня 2015 року).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2019 року № 484/ко-19 визначено, що суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 828,375 бала, та визнаний таким, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09 липня 2019 року № 84/дс-19 рекомендовано Попова О.Г. для призначення на посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Указом Президента України від 19 вересня 2019 року № 698/2019 Попов О.Г. призначений на посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року № 410/0/149- 22 суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попова О.Г. відряджено до Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 січня 2024 року № 266/0/15- 24 достроково закінчено відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попова О.Г. до Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави з 12 лютого 2024 року.
Адміністративних посад суддя Попов О.Г. не займав.
До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції Попов О.Г. не обирався.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Попов О.Г. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 14 березня 2024 року № 189/ас-24 Попова О.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Попова О.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Попова О.Г. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Попова О.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Луганського В.І.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Попова О.Г. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 29 вересня 2025 року № 21.2- 652/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Попову О.Г. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 5 проведено 14 квітня 2026 року співбесіду із кандидатом Поповим О.Г., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Попов О.Г. набрав 129 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Попов О.Г. набрав 50,9 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Попов О.Г. набрав 133,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Попов О.Г. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Поповим О.Г. кваліфікаційного іспиту становить 353,4 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Попову О.Г. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 02 жовтня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (19, 19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19; безперервний розвиток (18, 18, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 18,5; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Попова О.Г. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 11, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10; ефективна взаємодія (9, 8, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9; стійкість мотивації (9, 10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; емоційна стійкість (8, 9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9; загальний бал за критерій – 37,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Попова О.Г.
Указане рішення ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату 02 лютого 2026 року.
Кандидат Попов О.Г. 10 лютого 2026 року надіслав до Комісії письмові пояснення на рішення ГРД.
Крім того, 09 квітня 2026 року кандидату надіслано запит Комісії про надання пояснень щодо переліку питань, які виникли під час дослідження досьє.
Комісії Попов О.Г. 10 квітня 2026 року надіслав письмові пояснення.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені в рішенні ГРД.
У наданій Комісії інформації ГРД, зокрема у пункті 1 зазначено, про обов’язок кандидата до 18 квітня 2015 року письмово повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме про набуття у власність квартири в місті Києві вартістю понад 50 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2015 року у розмірі 1 199 010 грн. Водночас інформація про таке повідомлення на офіційному вебсайті реєстру декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції відсутня.
Під час засідання колегії та в своїх письмових поясненнях Попов О.Г. з цього приводу пояснив, що письмово повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про набуття у власність квартири в місті Києві вартістю 1 199 010 грн, був не повинен та не мав такої можливості, оскільки придбав вказану квартиру у березні 2015 року а закон почав діяти у квітні 2015 року. Також додав, що порядок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані був розроблений у 2016 році.
Комісією встановлено, що дата набуття вказаної квартири кандидатом згідно з його декларацією – 28 березня 2015 року.
Дійсно, новий Закон України «Про запобігання корупції», який передбачав подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, був введений в дію з 26 квітня 2015 року.
Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням від 10 червня 2016 року № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначило, що з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року розпочинає свою роботу система подання та оприлюднення, зокрема, повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, передбачених частиною другою статті 52 Закону, службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.
Отже, на момент купівлі квартири кандидатом діяв попередній Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який не передбачав подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини не свідчать про порушення кандидатом вимог Закону України «Про запобігання корупції» та не впливають на оцінювання його за критеріями доброчесності та професійної етики.
У пункті 2 рішення ГРД вказує на наявні у суддівському досьє кандидата, встановлені факти порушення строків розгляду справ та матеріалів. Так, у 2015 році порушено строки розгляду в 2 справах, у 2016 році порушено строки розгляду в 5 справах. Водночас у 2017 році порушено строки розгляду в 41 справі, у 2018 році в 46 справах, а у 2020 році порушено строки розгляду в 42 справах.
У письмових поясненнях та під час засідання колегії Попов О.Г. зазначив, що по багатьох справах, які були розглянуті з порушенням строків розгляду в 2017–2018 роках, відбувався повторний розподіл справ після розгляду їх іншими суддями, інколи справи перерозподілялись навіть неодноразово, вказані обставини не враховано при обчислені строків їх розгляду.
Крім того, кандидат зазначив, що починаючи з 2016 року в Лозівському міськрайонному суді Харківської області постійно зменшувалась кількість працюючих суддів, що в свою чергу призвело до зростання навантаження на суддів, які залишились працювати.
Також ГРД вказує, що за період з 2015 до 2025 року кандидат розглянув 334 справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) (вчинення домашнього насильства). Громадська рада доброчесності виявила три випадки сумнівних рішень, коли кандидат без поважних причин порушував розумні строки розгляду окремих справ, що становить 0,9 % від загальної кількості справ, а саме: справи № 554/11904/22; № 554/11895/22 та № 554/13128/22.
Кандидат, пояснив, що справа № 554/11904/22 надійшла в провадження судді Глоби М.М. 21 жовтня 2022 року, в подальшому 12 грудня 2022 року здійснено повторний розподіл справи у зв’язку з припиненням відрядження судді Глоби М.М., та в цей ж день вказана справа надійшла в його провадження, а адміністративне правопорушення вчинено 29 вересня 2022 року, тобто до закінчення строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП, залишалось 17 днів. За цей час даних щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не отримано, правопорушник до суду не з’явився, тому неможливо було розглянути справу у визначений законом строк.
Стосовно справи від 21 жовтня 2022 року № 554/11895/22, що надійшла в провадження судді Попова О.Г.; адміністративне правопорушення вчинено 28 вересня 2022 року; справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме: 24 жовтня 2022 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з’явилась, доказів її належного повідомлення до суду не надійшло; 07 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання правопорушниці про відкладення розгляду справи для укладення договору з адвокатом для захисту її прав; 10 листопада 2022 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи; 13 грудня 2022 року адвокат надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з зайнятістю її в іншому процесі. Вказані обставини призвели до закінчення строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.
За поясненням кандидата справа № 554/13128/22 надійшла в його провадження 08 листопада 2022 року, адміністративне правопорушення вчинено 08 жовтня 2022 року, справа неодноразово призначалась до розгляду, проте належного повідомлення особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності не було, особа до суду не з’явилась, тому неможливо було розглянути справу у визначений законом строк і провадження у справі було закрито в зв’язку з закінченням строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.
Також у пункті 2 рішення ГРД зазначає, що за період з 2015 до 2025 року кандидат розглянув 17 справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КУпАП (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).
ГРД виявила 2 випадки сумнівних рішень, коли суддя без поважних причин порушував розумні строки розгляду окремих справ, що становить 12 % від загальної кількості справ, а саме: справи № 629/1461/24 та № 629/1424/24.
Кандидат указав, що відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Стосовно доводів ГРД кандидат пояснив, що справа № 629/1461/24 була розглянута та постановою від 28 травня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, вчинених 18 квітня 2022 року, 25 квітня 2022 року та 18 травня 2022 року згідно протоколами про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2024 року № 159, № 160, № 161, № 162, № 163, № 164 – закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку з закінченням строків, передбачених частиною четвертою статті 38 цього Кодексу. В іншій частині провадження у цій справі особу визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Справа № 629/1424/24 також була розглянута та постановою від 13 червня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП вчинених 18 квітня 2022 року, 25 квітня 2022 року та 18 травня 2022 року згідно з протоколами про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2024 року № 181, № 182, № 183, № 184, № 185, 186 – закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП в зв’язку з закінченням строків, передбачених частиною четвертою статті 38 цього Кодексу. В іншій частині цього провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7, частиною другою статті 172-7 КУпАП – закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Водночас кандидат зазначив, що вказані протоколи надійшли в його провадження поза межами строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в них були об’єднані різні за часом інкримінованого вчинення правопорушення.
Також наведені справи призначались до розгляду та відкладались судом з поважних причин, а саме за клопотаннями адвоката та прокурора про відкладення розгляду справи для надання їм часу на ознайомлення з письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в зв’язку з зайнятістю судді в іншій справі.
Також у пункті 2 рішення ГРД зазначає, що за період з 2015 до 2025 року кандидат розглянув 502 справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння).
Громадська рада доброчесності виявила 12 випадків сумнівних рішень, що становить 2,39 % від загальної кількості справ. З них 4 випадки, коли кандидат без поважних причин порушував розумні строки розгляду окремих справ щодо водіїв, визнаних винними у керуванні автомобілями у стані сп’яніння, що призвело до уникнення ними відповідальності за порушення у зв’язку із закінченням строків (справа № 629/20/20, № 629/4239/17, № 629/5275/16-п та № 629/5277/16-п).
Також виявлено 1 рішення про закриття справи за малозначністю (справа № 629/3957/14-п) та 7 справ де порушника було звільнено від адміністративної відповідальності та передано його справи на розгляд трудового колективу (справа № 629/5288/20, № 629/2634/20, № 612/264/20, № 629/4273/18, № 629/1436/21, № 629/124/21 та № 629/5683/20).
Кандидат з даних обставин пояснив, що справа № 629/3957/14-п не перебувала у його провадженні та ним не закривалась за малозначністю, оскільки ця справа перебувала в провадженні судді Попова Олександра Григоровича, з яким у нього співпадали прізвище та по батькові, та який на даний час перебуває у відставці.
Стосовно справ № 629/20/20, № 629/4239/17, № 629/5275/16-п та № 629/5277/16-п, кандидат зазначив, що ним вживались усі передбачені процесуальні заходи для своєчасного їх розгляду та вони не були розглянуті з об’єктивних причин, незалежних від суду.
Під час розгляду справ № 629/5288/20, № 629/2634/20, № 612/264/20, № 629/4273/18, № 629/1436/21, № 629/124/21 та № 629/5683/20 де порушників було звільнено від адміністративної відповідальності та передано справи на розгляд трудового колективу або громадській організації кандидатом було враховано обставини справи, особу правопорушника та доводи відповідних клопотань у прийняті рішення з додержанням законодавчих норм, які діяли на час розгляду.
Так, відповідно до частини 1 статті 21 КУпАП, у редакції, яка діяла на час розгляду вказаних справ, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
З урахуванням викладеного Комісія, оцінюючи здатність кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, вважає, що пояснення Попова О.Г. є достатніми та вичерпними, а надана ГРД інформація щодо цих обставин не свідчить про порушення критерію доброчесності та професійної етики та не є підставою для зменшення балів.
Комісією під час співбесіди з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г. в період відрядження з 31 серпня 2022 до листопада 2023 року до Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави не декларував об’єкти нерухомості або фактичного місця проживання у місті Полтаві.
Кандидат пояснив, що такого об’єкту нерухомості, який би він використовував більше 183 днів, у нього не було. На той час, коли кандидат відрядився до міста Полтави, житло було дуже важко знайти (велика кількість переселенців у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення). У результаті кандидат орендував житло подобово, в інших випадках у п’ятницю їхав до міста Харкова, а в понеділок повертався у місто Полтаву на роботу. Іноді ночував у знайомих чи далеких родичів.
Водночас одну квартиру у місті Полтаві він подобово винаймав більше 30 днів, а тому в декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2022 рік він поставив відмітку «підтверджую, що в моєму користуванні тривалістю сукупно більше 30 днів перебували об’єкти нерухомості, відомості про які не підлягають внесенню в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки вони перебували менше 183 днів та не були в користуванні станом на 31 грудня 2022 року».
З урахуванням викладеного Комісія вважає надані пояснення достатніми та вичерпними для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім того, доповідачем під час засідання було поставлено питання щодо джерел походження коштів у розмірі 1 040 000 грн для придбання квартири у місті Харкові та 289 000 грн для придбання автомобіля Мазда «СХ-5» 2012 року випуску.
Кандидат Попов О.Г. зазначив, що 21 грудня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу ним та його матір’ю ОСОБА_2 придбано квартиру у місті Харкові у спільну часткову власність в рівних частках по ½ на кожного. Фактично придбання вказаної квартири відбулось за кошти матері кандидата, яка 21 грудня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу продала належну їй на праві власності квартиру у місті Харкові за 544 000 грн.
Крім того, 18 листопада 2011 року мати продала належну їй на праві власності квартиру у місті Феодосії за 177 000 грн, та 23 грудня 2011 року земельну ділянку в Чугуєвському районі Харківської області за 12 696 грн.
Таким чином, кандидат пояснив, що різницю коштів на вказану квартиру та автомобіль склали заощадження матері кандидата, оскільки вона у 2011 році вийшла на пенсію, після чого працювала у Харківській міській раді, де отримувала разом з пенсією заробітну плату, яка становила в середньому 1 700 доларів США на місяць, про що надав відповідні довідки.
На підставі вищевикладених пояснень кандидата, враховуючи розміри різниці за куплену та продані квартири та автомобіль, а також доходи матері у вказаний період, Комісія не знайшла підстав для негативної оцінки судді щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності на їх підставі.
Стосовно питання доповідача щодо підстав набуття права власності кандидатом на квартиру загальною площею 64,5 кв.м у місті Феодосії та недекларування її вартості Попов О.Г. пояснив, що це новобудова кошти на яку вносились його дідусем, які він отримав від продажу свого будинку у місті Макіївці.
Кошти за вказане майно вносились його дідусем поступово (частинами) з 2007 року як внески на підставі інвестиційного договору та в 2009 році після закінчення будівництва право власності на дану квартиру було зареєстровано за кандидатом як подарунок дідуся.
Водночас грошова оцінка даної квартири ні після закінчення будівництва, ні в подальшому не проводилась.
Крім того Попов О.Г. пояснив, що вказану квартиру не відвідує з 2014 року та взагалі йому невідомо, що з нею на сьогодні.
Комісією під час дослідження досьє кандидата встановлено що, його батько ОСОБА_3 здійснив дев’ять виїздів на територію російської федерації у період з 2018 до 2020 року, однак кандидат не вказав про ці обставини у поясненнях до поданої декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2022 рік.
Стосовно вказаних обставин Попов О.Г. пояснив, що батьки розлучилися у 1987 році, коли йому було ІНФОРМАЦІЯ_1 років. З того моменту ні кандидат, ні його мати з ОСОБА_3 не спілкуються, жодних стосунків не підтримують та не знають, де він знаходиться та чи перетинав кордон.
Особисто кандидат з 2014 року ні територію російської федерації, ні тимчасово окуповані нею території України не відвідував.
Також як вбачається з поданих кандидатом декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з 2019 року відбулась зміна автомобіля з Мазда СХ-5 2012 року випуску на автомобіль Мазда СХ-5 2019 року випуску, який належить на праві власності його матері ОСОБА_2.
Таким чином, Комісією встановлено, що автомобіль Мазда СХ-5 2019 року випуску був придбаний за 788 000 грн, однак автомобіль Мазда СХ-5 2012 року випуску був проданий за 358 000 грн, тобто різниця між вказаними сумами 430 000 грн. Як вбачається із наданих кандидатом довідок про отримання матір’ю пенсії, розмір якої за період з 2017 до 2022 року становить 630 000 грн, тобто різниця за п’ять років становить 200 000 грн, що 40 000 грн у рік приблизно 3 000 грн. на місяць.
Попов О.Г. пояснив, що його мати ОСОБА_2 проживає з цивільним чоловіком, у зв’язку з чим деякі витрати відбуваються за його рахунок, а також вони разом заощаджують певні кошти.
Стосовно питання про незазначення вартості автомобілів Мазда СХ-5 2012 року випуску та Мазда СХ-5 2019 року випуску у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час їх подання, Попов О.Г. пояснив, що при заповненні декларації керувався роз’ясненнями Національного агентства запобігання корупції, згідно яких інформація про вартість майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна в Українській валюті.
Таким чином, оскільки у кандидата відсутні документи про набуття права користування вказаними автомобілями він виходив з того, що у разі наявності права користування у декларації потрібно зазначити вартість на дату користування, а така вартість не відповідає вартості на дату придбання, в свою чергу вартість на момент користування не оцінювалась.
Стосовно питання про припинення декларування з 2020 року у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування гаражу у місті Харкові (площа 30 кв.м) кандидат пояснив, що даний гараж перебував у нього в користуванні як члена кооперативу до 2020 року, про що і він зазначав у попередніх деклараціях. Після вибуття із членства перестав декларувати вказане нерухоме майно в подальших деклараціях.
З урахуванням викладеного Комісія вважає надані пояснення на всі вказані запитання членів Комісії достатніми та вичерпними для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас Комісією здійснено обговорення недоліків декларування кандидатом, а саме недекларування вартості квартири загальною площею 64,5 кв.м у місті Феодосії, а також недекларування об’єктів нерухомості або фактичного місця проживання у місті Полтаві в період відрядження з 31 серпня 2022 року до листопада 2023 року, проте за результатами вказаного обговорення рішення щодо зниження показників на 15 балів більшістю підтримано не було.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Попов О.Г. набрав 728,4 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Попова Олексія Григоровича.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Попов Олексій Григорович набрав 728,4 бала.
3. Визнати Попова Олексія Григоровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
