Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника Сергія Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Стадник С.І. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Стадника С.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Стадник С.І., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. Заборони для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Стадника С.І. призначено на посаду судді Ровеньківського міського суду Луганської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/15 Стадника С.І. переведено в межах п’ятирічного строку на роботу на посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області.
Стадник С.І. має стаж роботи на посаді судді понад 9 років (на момент подання заяви про допуск до участі в Конкурсі).
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, у томі числі Стадника С.І. (у межах цивільної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Стадник С.І. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду набрав 150 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Стадник С.І. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей кандидатів набрав 45,9 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Стадник С.І. за виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду отримав 120 балів. Допущено Стадника С.І. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З огляду на зазначене вище загальний результат Стадника С.І. першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу – 355,9 бала із 400 можливих.
Отже, кількість балів, отриманих Стадником С.І. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних судів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника С.І. розподілене члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Стадника С.І.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити до органів державної влади стосовно кандидата до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка могла б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Стадника С.І. установленим законом вимогам.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Стадника С.І., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Комісією проведено співбесіду із Стадником С.І., під час якої послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до Стадника С.І. із запитом, у якому запропонувала надати Комісії для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
Стадник С.І. 09 червня 2025 року надіслав на адресу Комісії пояснення та інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Стадника С.І., члени Комісії індивідуально оцінили критерій такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 19,667; безперервний розвиток (18,5, 18,5, 16,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 17,833; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісією під час співбесіди детально обговорено, серед іншого, показники соціальної компетентності Стадником С.І.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; ефективна взаємодія (9,5, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,167; стійкість мотивації (10; 10; 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; емоційна стійкість (9,5, 9, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,333; загальний бал за критерій – 37,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Згідно з пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики ураховано наступне.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
ГРД збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
20 липня 2025 року ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Стадника С.І. критеріям професійної етики і доброчесності. У висновку наведено відомості й факти, які, на думку ГРД, характеризують кандидата на посаду судді та мають бути враховані Комісією під час кваліфікаційного оцінювання.
У висновку ГРД, перш за все, зазначено, що на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 18 вересня 2019 року № 9/19 Стаднику С.І. видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000572. Свідоцтво видане 01 жовтня 2019 року. Право на заняття адвокатською діяльністю кандидатом зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01 жовтня 2019 року на підставі поданої заяви. Під час проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Стадник С.І. повідомив, що у зв’язку зі спливом п’ятирічного терміну повноважень з 2019 року не здійснював правосуддя. Кандидат підтвердив, що перед отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в період з березня до серпня 2019 року проходив відповідне стажування, під час якого був присутній при спілкуванні адвоката з клієнтами, відвідував судові засідання як сторонній спостерігач тощо.
У цьому зв’язку ГРД зауважує, що відповідно до частини другої статті 54 Закону суддя не може поєднувати свою діяльність із адвокатською діяльністю. До того ж, для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа складає присягу адвоката. Тому, в разі отримання особою, яка є суддею, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – судді та адвоката. Це, на думку ГРД, вочевидь не виглядає легітимно, суперечить принципу недопущення конфлікту інтересів та, власне, змісту кожної зі складених присяг.
Також, ГРД зазначає, що 19 жовтня 2016 року суддя з дружиною придбали квартиру в місті Вінниця загальною площею 112,3 кв2, розташовану у багатоквартирному будинку 2015 року забудови, за 50 000 грн (еквівалент 1 948 дол. США згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату набуття).
Кандидат пояснив ГРД вартість квартири тим, що вона була придбана за ціною, узгодженою батьком дружини з продавцем. Під час співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2024 році Стадник С.І. повідомив, що після переведення з Ровеньківського міськрайонного суду Луганської області до Липовецького районного суду Вінницької області він разом із сім’єю оселився в місті Липовець Вінницької області. Батьки дружини вирішили продати раніше придбану дочці квартиру в місті Вінниці та придбати для неї та її сім’ї інше житло з більшою площею. Батько дружини відшукав житло за допомогою товариша і домовився про продаж.
Утім, ГРД звертає увагу, що придбана квартира розташована у місті Вінниця, а не в місті Липовець, де згідно з деклараціями подружжя проживало впродовж 2016–2017 років.
Надаючи пояснення щодо вартості цієї квартири, суддя під час співбесіди у 2024 році повідомив, що після досягнення домовленостей між батьком дружини та товаришем про продаж квартири через місяць батько дружини раптово помер. Ціна квартири була обумовлена специфікою взаємин між тестем судді та його товаришем ОСОБА_1 (співвласником квартири). Як повідомив суддя під час співбесіди, батько дружини в минулому врятував співвласнику життя і потім допомагав йому у складних життєвих ситуаціях.
На переконання ГРД, правдивість наданих Стадником С.І. пояснень викликає обґрунтований сумнів у відповідності його критерію доброчесності з цілої низки причин. Так, різниця у віці між тестем судді та продавцем ОСОБА_1 становить 16 років. Обставини, за яких тесть судді міг би врятувати продавцю життя й потім підтримувати у складних життєвих ситуаціях, видаються малоймовірними. Зі слів судді, його тесть ще за життя домовився про вартість квартири з продавцем ОСОБА_1. Оскільки відповідно до договору купівлі-продажу квартира на праві спільної власності належала двом особам (подружжю) ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час співбесіди у 2024 році суддя уточнив, що його тесть врятував життя саме цьому чоловікові і саме з ним домовлявся про умови продажу. Тесть судді помер 16 квітня 2016 року, коли єдиним фактичним власником квартири була ОСОБА_2 (дружина). ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою про визнання за нею права власності на 1/2 вказаної квартири, як такої, що набута у шлюбі, лише 07 липня 2016 року. Відповідно, за життя тестя судді ОСОБА_1 не мав юридичного права розпоряджатися вказаною квартирою та визначати умови правочину купівлі–продажу. Також, ГРД зауважує, що квартира розташована в новобудові (орієнтовно 2013–2014 року побудови), а також у відносно новому районі міста Вінниці. Зі слів судді, ОСОБА_2 сплатила за придбання квартири орієнтовно 700 000 грн. Починаючи з 2020 кандидат у деклараціях зазначав, що вартість цієї квартири за останньою грошовою оцінкою становить 951 321 грн, а співвласниками зазначені дружина і дочка судді, хоча договір дарування був оформлений 26 січня 2024 року, а вартість частки судді за цим договором становила 10 000 грн. У декларації за 2015 рік суддя вказав сукупний дохід сім’ї на суму 264 567 грн та не зазначив жодних грошових активів. У 2016 році суддя декларує сукупний дохід сім’ї на суму 633 745 грн. На думку ГРД, у разі якщо б квартира придбавалася за тією ціною, за якою вона була набута попередніми власниками, то сукупних доходів сім’ї судді з урахуванням імовірної наявності грошових активів, які не перевищують поріг декларування, без вирахування податків, витрат на проживання й утримання дитини, не вистачило б на таку покупку. Це, на переконання ГРД, створює мотив для заниження договірної вартості об’єкта купівлі-продажу.
Також ГРД зауважує, що кандидат надав копію звіту про оцінку майна (квартири) від 19 жовтня 2016 року (збігається з датою правочину), відповідно до якого вартість квартири становить 49 537 грн, а суб’єктом оціночної діяльності виступила юридична особа ТОВ «Приват Юр Груп». Водночас пошуковий запит у розділі Державного реєстру «Суб’єкти оціночної діяльності» результатів не дав. Сумнівним видається й той факт, що об’єкт оцінки розташований у місті Вінниця, а суб’єкт оціночної діяльності та оцінювач – у місті Дніпро.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання та потребує додаткових пояснень судді.
ГРД зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено 8 рішень, ухвалених кандидатом як суддею, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), про закриття провадження за спливом строків накладення адміністративного стягнення (що становить 6 % від загальної кількості справ про аналогічні правопорушення, які перебували на розгляді судді у 2018 році).
У деклараціях за 2016 і 2017 роки кандидат декларує право дружини на користування квартирою в місті Липовець загальною площею 36 м2. Кандидат надав пояснення, що власник квартири не є близькою особою ані судді, ані його дружини. У цій квартирі він з дружиною проживав за умови проведення ремонту і щомісячної сплати комунальних платежів. Таким чином, користування вказаним об’єктом нерухомості було фактично безоплатним, оскільки метою проведення у квартирі ремонту було поліпшення житлових умов сім’ї судді, а сплата комунальних платежів здійснювалася за фактично спожиті сім’єю судді послуги. ГРД переконана, що безоплатне користування об’єктом нерухомості, що належить на праві власності третій особі, яка не є близькою в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», підпадає під ознаки подарунка.
ГРД також зауважує, що тесть кандидата проживав, а теща й наразі проживає на території Придністровської Молдавської Республіки, яка не визнана жодною державою-членом Організації Об’єднаних Націй та підтримується російською федерацією. Теща кандидата неодноразово надавала грошові кошти сім’ї кандидата, зокрема, й на придбання майна. У 2023 році суддя та його дружина мали право користування за довіреністю квартирою, яка належить тещі судді, та яка фактично розташована у Придністровській Молдавській республіці. Кандидат у березні 2022 року двічі відвідував територію цієї республіки.
Також ГРД звертає увагу на те, що кандидат у Конкурсі виявив намір претендувати на посаду судді Сумського апеляційного суду. Видається сумнівним прагнення кандидата змінити місце проживання з міста Вінниця на місто Суми з урахуванням нинішньої безпекової ситуації, а також відсутності у судді або членів його сім’ї будь-якого майна чи родичів у цьому населеному пункті.
Кандидат надав Комісії письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, які усно доповнив під час співбесіди.
Проаналізувавши обставини й факти, викладені у висновку ГРД, заслухавши пояснення судді з цього питання, дослідивши матеріали досьє кандидата, Комісія дійшла таких висновків.
Стосовно отримання Стадником С.І. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Комісія зазначає таке.
На день призначення Стадника С.І. на посаду судді (Указ Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014) був чинним Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», пунктом 4 частини першої статті 15 якого було передбачено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею вимог щодо несумісності. Водночас вказаним законом не було встановлено конкретних вимог щодо несумісності.
Під час перебування Стадника С.І. на посаді судді набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який діяв під час наведених у заяві подій, зокрема на день ухвалення Радою адвокатів Вінницької області рішення від 18 вересня 2019 року № 000572 щодо видачі судді Стаднику С.І. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із частинами першою, другою статті 54 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», перебування на посаді судді несумісне із заняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади». Суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3, пунктом 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суддям забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Аналогічні норми щодо обмеження сумісності містив і Закон України «Про запобігання корупції» в редакції, чинній станом на день отримання суддею Стадником С.І. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Правові засади організації та діяльності адвокатури і здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який був чинний на момент отримання суддею Стадником С.І. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (01 жовтня 2019 року).
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції, чинній на день отримання суддею Стадником С.І. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю) визначено, що адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною другою вказаної статті визначено перелік осіб, які не можуть бути адвокатами, а саме не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
Отже, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює чіткий перелік осіб, які не можуть бути адвокатами.
Статтею 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що суддя, перебуваючи на посаді, не може здійснювати адвокатську діяльність, тобто безпосередньо вчиняти дії, зазначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Такий адвокат також не може брати участі в роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України (стаття 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Факт отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з одночасним зупиненням такої діяльності в день складення присяги адвоката та отримання свідоцтва виключає можливість здійснення такою особою дій, які відповідно до статей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» можуть бути визначені як адвокатська діяльність. У такому разі адвокатська діяльність не здійснюється.
Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує виключно можливість особи в майбутньому вчиняти дії, спрямовані на захист інтересів клієнта, тобто здійснювати адвокатську діяльність. Водночас положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не зобов’язують особу з моменту отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відразу здійснювати таку діяльність.
Присяга є церемоніальною процедурою, що визначає доступ до професії, а також взяття на себе особою зобов’язань щодо належного виконання в майбутньому обов’язків за цією професією. У разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю присяга адвоката не реалізується та не стосується безпосереднього виконання обов’язків судді і не впливає на незалежність судді.
Набуття особою статусу адвоката не свідчить про здійснення адвокатської діяльності, яка є несумісною з роботою на посаді судді.
Отже, з наведеного Комісія доходить висновку про відсутність підстав вважати, що Стадник С.І, обіймаючи посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області, порушив вимоги щодо несумісності.
Комісія також бере до уваги, що питання про наявність у діях судді Липовецького районного суду Вінницької області Стадника С.І. порушення вимог щодо несумісності було предметом розгляду Вищої ради правосуддя за заявою ОСОБА_3.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 травня 2025 року № 1000/0/15-25 визнано відсутність порушення суддею Липовецького районного суду Вінницької області Стадником С.І. вимог щодо несумісності.
Вища рада правосуддя не встановила в діях судді Липовецького районного суду Вінницької області Стадника С.І. порушення вимог щодо несумісності внаслідок отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Стосовно придбання кандидатом разом із дружиною квартири в місті Вінниця Комісія виходить з таких міркувань.
Відповідно до декларації за 2016 рік, поданої Стадником С.І. як суддею, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вказано відомості про квартиру в місті Вінниці АДРЕСА_1, загальною площею 112,3 м2. Дата набуття права власності – 19 жовтня 2016 року. Квартира перебуває у спільній власності Стадника С.І. (50 %) та його дружини ОСОБА_4 (50%). Вартість квартири на дату набуття – 50 000 грн, вартість за останньою оцінкою – 49 537 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19 жовтня 2016 року, укладеним між продавцями – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та покупцями – ОСОБА_4 та Стадником С.І. (міститься в матеріалах суддівського досьє) сторони домовились про продаж квартири за ціною 50 000 грн. У договорі зафіксовано, що відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості від 19 жовтня 2016 року оціночна вартість квартири становить 49 537 грн.
Комісія погоджується з твердженнями ГРД про те, що обумовлена правочином вартість об’єкта нерухомості (квартири) викликає обґрунтований сумнів у її дійсності, адже квартира розташована в багатоквартирному будинку 2015 року забудови в доволі новому районі міста Вінниця та має значну площу.
За результатами вивчення матеріалів, які містяться в суддівському досьє Стадника С.І., Комісією виявлено, що подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 придбало майнові права на квартиру, про яку йдеться, у 2013 році за ціною 421 360 грн (відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 25 червня 2013 року № 08/40).
Наведена обставина породжує додатковий сумнів щодо дійсної вартості квартири, придбаної кандидатом та його дружиною, та обставин, за яких вона була сформована.
Окрім того, у декларації за 2015 рік (який передував події придбання нерухомого майна) Стадник С.І. вказав сукупний дохід сім’ї в сумі 264 567 грн, а також зазначив, що в нього чи членів його сім’ї відсутні грошові активи.
У декларації за 2016 рік (у якому було придбано нерухоме майно) Стадник С.І. задекларував сукупний дохід сім’ї в сумі 633 745 грн та вказав про відсутність у нього чи членів його сім’ї грошових активів.
З 2020 року Стадник С.І. у деклараціях вже вказує, що вартість цієї квартири за останньою грошовою оцінкою становить 951 321 грн, співвласниками зазначає дружину і дочку.
Кандидат, пояснюючи під час співбесіди низьку вартість вказаного об’єкта нерухомості, вказав, що квартира була придбана за договірною ціною, узгодженою батьком дружини (тестем судді) із продавцем, який був йому товаришем і співвласником квартири, з огляду на минулі життєві обставини. Сторони керувалися принципом свободи договору.
Однак, на думку Комісії, слушними є твердження ГРД про те, що наведені вище обставини у своїй сукупності можуть свідчити про, ймовірно, штучне заниження сторонами договірної вартості об’єкта нерухомості під час укладення у 2016 році договору купівлі-продажу квартири. Окрім того, не лише вартість квартири викликає обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача, але й обставини, за яких така вартість була сформована.
У цьому зв’язку Комісією 13 серпня 2025 року ухвалено рішення № 284/ас-25, яким вирішено скерувати до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Стадником С.І. законодавства у сфері запобігання корупції під час придбання квартири у місті Вінниця. Вказаним рішенням зупинено проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника С.І. до отримання результатів перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції.
Національне агентство з питань запобігання корупції 15 жовтня 2025 року надіслало до Комісії відповідь, у якій повідомило про відсутність підстав для вжиття заходів реагування відповідно прав та повноважень, визначених статями 11 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки на момент отримання повідомлення Комісії строк, визначений законодавством для можливого накладення на Стадника С.І. адміністративного стягнення в порушеній ситуації, сплинув.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності. Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі Колегії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів кожен.
Стосовно тверджень ГРД про факти ухвалення суддею рішень про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, кандидат надав такі пояснення.
Під час розгляду вказаних справ суддя сумлінно керувався відповідними нормами КУпАП, враховував актуальну практику судів апеляційної інстанції й чинні на той час роз’яснення Верховного Суду України.
У розрізі кожної зі справ про адміністративні правопорушення, наведених ГРД у своєму рішенні, суддя надав детальні пояснення щодо обставин, які перешкоджали прийняттю кінцевого рішення у справі. Так, причинами відкладення слухань справ слугували певні життєві обставини, а саме: тимчасова непрацездатність судді та перебування у відпустці з огляду на сімейні обставини.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата, визнаючи їх об’єктивними, достатньо обґрунтованими.
Стосовно безоплатного користування об’єктом нерухомості у 2016–2017 роках кандидат повідомив таке. Упродовж 2016–2017 років кандидат та члени його сім’ї (дружина та донька) тимчасово проживали у квартирі в місті Липовець загальною площею 36 м2. Кандидат підтвердив, що вказана квартира перебувала у приватній власності особи, яка не є йому чи дружині близькою особою в розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції». Проживання у квартирі відбувалось на умовах компенсації у вигляді проведення ремонтних робіт приміщення, а внесення орендної плати не передбачалось. Домовленість щодо умов проживання була досягнута дружиною з особою на ім’я Ганна, яка, зі слів дружини, була родичкою власника квартири. Особисто кандидат не вступав у жодні домовленості із вказаною особою чи власником квартири та не отримував жодних благ або іншої вигоди від користування нею. В рамках досягнутих домовленостей сім’я кандидата виконала в квартирі повноцінний ремонт за власні кошти. Після завершення проживання всі здійснені в квартирі поліпшення, меблі та устаткування залишились у квартирі та перейшли у фактичне користування власника. Отже, кандидат переконував, що проживання в цій квартирі супроводжувалось реальною матеріальною компенсацією, яка мала економічну цінність. Проживання в квартирі не давало кандидату чи його сім’ї жодної матеріальної вигоди, яку необхідно було б декларувати як отриманий дохід, подарунок чи інше благо. Натомість право користування зазначеною квартирою добросовісно зазначено кандидатом у деклараціях за 2016–2017 роки.
Стосовно відображення в декларації за 2023 рік права користування майном тещі на підставі довіреності кандидат повідомив таке. У вересні 2018 року теща кандидата ОСОБА_5 видала довіреність з метою забезпечення укладення договору купівлі-продажу квартири для онуки. На підставі цієї довіреності 26 вересня 2018 року укладено договір купівлі-продажу майнових прав між продавцем – Державним підприємством Міністерства оборони України «Вінницьке інженерно-будівельне управління», покупцем – ОСОБА_6 (в інтересах якої діяв за законом кандидат як батько) та платником – ОСОБА_5 (інтереси якої представляла її донька ОСОБА_4 за довіреністю). На момент укладення договору кандидату не було відомо, що довіреність видана ОСОБА_5 також і на його ім’я, оскільки він не перевіряв її зміст. Після того, як йому стало відомо про існування цієї довіреності, він почав відображати в деклараціях інформацію про квартиру тещі, що розташована на території Молдавської Республіки. Оскільки довіреність залишалась чинною до закінчення строку її дії, кандидат відображав у декларації майно, яким може володіти, користуватись чи розпоряджатись на її підставі. Саме цим кандидат пояснив відображення в декларації за 2023 рік відповідне право користування квартирою тещі.
Стосовно обставин відвідування території Молдавської Республіки в березні 2022 року кандидат пояснив таке. У березні 2022 року кандидат двічі відвідував місто Рибницю Молдавської Республіки, де постійно мешкає його теща. Таке відвідування було зумовлене військовими діями на території України та мало тимчасовий характер. У зв’язку із загрозою життю та здоров’ю своїх близьких осіб, зокрема, через розташування їх помешкання в місті Вінниця поблизу об’єктів військової інфраструктури, вони були вимушені залишити це житло. Після короткочасного перебування у знайомих за місцем роботи кандидатом прийнято рішення про тимчасовий виїзд дружини та дітей до міста Рибниця, де мати дружини могла надати їм тимчасовий прихисток. На початку березня 2022 року кандидат здійснив супровід родини до міста Рибниця, а за кілька тижнів повернувся туди з метою їх повернення та поселення до квартири, придбаної тещею у 2018 році. За період відсутності родини кандидат завершив ремонтні роботи в цій квартирі та забезпечив її предметами крайньої необхідності. Факт користування зазначеною квартирою кандидатом та членами його сім’ї належним чином відображений у декларації за 2022 рік.
Стосовно наміру претендувати на посаду судді Сумського апеляційного суду кандидат повідомив, що це було здебільшого зумовлено кількістю балів, отриманих за кваліфікаційний іспит за критерієм професійної компетентності, та загальним рейтингом кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах в межах Конкурсу.
Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення прийнятними та достатніми.
Також, Комісією під час співбесіди обговорено обставини проходження Стадником С.І. як суддею кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Так, рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Стадника С.І. Встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап – складення іспиту; другий етап – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 26 червня 2018 року № 153/зп-18 Стадника С.І. за результатами іспиту допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Комісії було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Стадника С.І.
Повноважний склад Комісії сформовано 01 червня 2023 року, після чого кваліфікаційне оцінювання судді Стадника С.І. було поновлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Згідно з пунктом 12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18), особиста участь судді (кандидата на посаду судді) під час проведення кваліфікаційного оцінювання є обов’язковою.
Комісія виходить з того, що після призначення на посаду судді (Указ Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014) кандидат здійснював правосуддя в межах п’ятирічного строку. Повноваження судді припинено у 2019 році у зв’язку зі спливом п’ятирічного терміну повноважень. Отже, з 2019 року кандидат не здійснював правосуддя. Кваліфікаційне оцінювання судді Стадника С.І. на відповідність займаній посаді наразі не завершено.
Комісія у складі Колегії № 1 неодноразово призначала до розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Липовецького районного суду Вінницької області Стадника С.І. на відповідність займаній посаді.
Так, 10 грудня 2024 року Комісія у складі Колегії № 1 оголосила перерву в розгляді питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Стадника С.І. з метою надання суддею додаткових документів.
13 лютого 2025 року Комісія у складі колегії № 1 відклала розгляд питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Стадника С.І. на відповідність займаній посаді.
11 березня 2025 року Комісія у складі колегії № 1 задовольнила клопотання судді Стадника С.І. та відклала розгляд питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
15 січня 2026 року Комісія у складі колегії № 1 відклала розгляд питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Стадника С.І. на відповідність займаній посаді. Підставою для відкладення розгляду питання слугувала подана Стадником С.І. заява, у якій він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2, що унеможливлює його участь у проведенні співбесіди.
Отже, результати кваліфікаційного оцінювання судді Стадника С.І. на відповідність займаній посаді досі не визначені, а результати такого оцінювання не завершені здебільшого з підстав подання ним заяв про відкладення розгляду вказаного питання.
Комісія відзначає, що, беручи участь у Конкурсі, кандидат все ж відшукав можливість забезпечити свою участь у співбесіді для проходження кваліфікаційного оцінювання з метою підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Сумському апеляційному суді. Кандидат брав участь у всіх засіданнях Комісії у складі колегії № 2, які відбулись 22 липня 2025 року, 13 серпня 2025 року та 02 квітня 2026 року.
Відповідно до пункту 19 Єдиних показників під сумлінністю розуміється старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
На переконання Комісії, уникаючи проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді, Стадник С.І., вочевидь, не демонструє високого рівня професійної мотивації та дисципліни.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі Колегії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність» на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Стадник С.І. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Стадник С.І. у сукупності набрав 685,9 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника С.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Стадника Сергія Івановича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Стадник Сергій Іванович набрав 685,9 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Стадника Сергія Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ (ПРОТИ)
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА (ЗА)
Роман КИДИСЮК (ЗА)
