Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віти ЛЕВЧУК,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Сергія КРИВОНОСА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Левчук Віти Віталіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Левчук Віта Віталіївна, дата народження – ________, громадянка України.
У 2004 році Левчук В.В. закінчила Національний університет «Острозька академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії РВ № 25579496 від 19.06.2004).
У 2005 році Левчук В.В. закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права (диплом магістра серії ВК № 27689139 від 30.06.2005).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Левчук В.В. призначено на посаду судді Костопільського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Левчук В.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Левчук В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Левчук В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Левчук В.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Левчук В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Левчук В.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 25.06.2025 № 21.2-339/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Левчук В.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 30.09.2025 проведено співбесіду з кандидатом Левчук В.В., досліджено матеріали досьє, висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Левчук В.В. набрала 140 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Левчук В.В. набрала 49,2 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Левчук В.В. набрала 130 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Левчук В.В. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Левчук В.В. кваліфікаційного іспиту становить 359,2 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Левчук В.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 05.06.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; загальний бал за критерій – 37,67.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; ефективна взаємодія (10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; стійкість мотивації (10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; емоційна стійкість (11, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; загальний бал за критерій – 41,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
44,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2016–2021 роках суддею Левчук В.В. розглянуто 3 136 справ та 588 матеріалів.
Із ухвалених суддею Левчук В.В. за вказаний період судових рішень скасовано – 27 рішень (0,72 %), змінено – 4 рішення (0,10 %).
Суддею Левчук В.В. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2016 року до 2021 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 74 судові рішення.
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2016 до 2021 року є середніми за середньомісячний показник навантаження інших суддів Костопільського районного суду Рівненської області (99,95 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Левчук В.В. виконано вимогу Закону щодо проходження відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
Левчук В.В. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Левчук В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Під час дослідження суддівського досьє та співбесіди з кандидатом на посаду судді Комісією встановлено таку інформацію.
У деклараціях за 2020–2024 роки кандидат вказує право користування автомобілем «Hyundai Elantra» 2010 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що автомобіль «Hyundai Elantra» 2010 року випуску перебуває в її користуванні з 25.06.2020. Указаний автомобіль належить ОСОБА_1, яка є матір’ю її товариша – ОСОБА_2. 26.06.2020 між нею та ОСОБА_1 укладено договір позички транспортного засобу з правом його викупу (узгоджена ціна автомобіля 7 000 доларів США), з цього часу вона користується цим автомобілем. У період користування автомобілем вона частинами передавала кошти ОСОБА_2 для їх подальшої передачі ОСОБА_1. Станом на сьогодні кошти в сумі 7 000 доларів США нею повністю сплачено (останню виплату здійснено у другій половині 2022 року), але її право власності на автомобіль не зареєстровано, оскільки ОСОБА_2 наразі перебуває в лавах Збройних Сил України.
Комісією встановлено, що Левчук В.В. фактично набула право власності на автомобіль «Hyundai Elantra» 2010 року випуску шляхом передачі грошових коштів у розмірі 7 000 доларів США, однак відповідне право власності в період з 2022 до 2024 року не було належним чином оформлено шляхом укладення договору купівлі-продажу та державної реєстрації, що є обов’язковою вимогою для такого об’єкта цивільних прав, про яку особа, яка претендує на посаду судді, не могла не знати.
Крім того, відсутність у деклараціях Левчук В.В. відображення фінансового зобов’язання (сплачених 7 000 доларів США за викуп автомобіля), яке не було оформлено належним чином, вказує на недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції». Вказане свідчить про порушення порядку декларування та приховування інформації про фактичні відносини щодо набуття права на об’єкт цивільних прав.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 6 пункту 21 Показників).
Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що суддею Левчук В.В. розглянуто 1 417 справ про адміністративні правопорушення. Із низ понад 227 справ закрито за малозначністю.
Левчук В.В. під час співбесіди пояснила, що під час ухвалення рішення про закриття справ про адміністративні правопорушення та звільнення особи від відповідальності керувалася такими критеріями: правопорушником не спричинено значної шкоди інтересам суспільства і не було умислу на спричинення значної шкоди. Водночас зазначила, що її помилка була в тому, що вона недостатньо наводила ці обґрунтування у своїх постановах.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ).
ЄСПЛ у своїх рішеннях констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях.
У рішенні у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
На думку Комісії, відсутність належних мотивів на обґрунтування застосування судом приписів статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у справах про адміністративні правопорушення безпосередньо впливає на якість судового рішення, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством загалом – як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів.
Ураховуючи викладені обставини Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність» (підпункт 6 пункту 19 Показників).
На адресу Комісії 26.09.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Левчук В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 25.09.2025.
У цьому висновку зазначено, що суддя порушувала строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, що призводило до їх закриття у зв’язку із закінченням строків притягнення осіб до відповідальності. Матеріали надходили до суду своєчасно, однак суддя призначала розгляд таким чином, що строки спливали, а обґрунтованих причин відкладення зазначено не було. Крім того, ГРД вказує, що суддя закривала справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення стосовно однієї і тієї ж особи з інтервалом в один місяць. Також суддя звільняла осіб від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з підстав «малозначності», що, на думку ГРД, є неприпустимим для такого правопорушення. У деяких справах суддя застосовувала практику передачі матеріалів трудовим колективам, що також суперечить законодавству та практиці притягнення осіб до відповідальності за керування у стані сп’яніння.
Крім того, у деклараціях кандидата за період з 2016 до 2024 року відсутні будь-які відомості про джерела доходів її чоловіка. Водночас відповідно до інформації зі сторінки чоловіка кандидата в соціальній мережі «Instagram», він працює тренером у мережі фітнес-клубів «Спортлайф», що свідчить про наявність у нього джерела доходу, яке підлягало відображенню в деклараціях судді.
У поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що основною об’єктивною причиною відкладення розгляду справ, передбачених статтею 130 КУпАП, було невручення особам судових повісток (із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи) з незалежних від суду причин. У більшості справ повістки поверталися до суду із відмітками «за закінченням терміну зберігання», «за даною адресою адресата не знайдено», «адресат відсутній за даною адресою». Мали місце також випадки, коли у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення вказувалася неправдива або некоректна адреса місця проживання. Суд вживав усіх можливих заходів щодо повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, у тому числі витребовував відомості про її місце проживання. У деяких справах суд відкладав розгляд та надавав можливість особі ознайомитися з матеріалами справи, залучити захисника, захиснику – ознайомитися з матеріалами справи, оскільки це право передбачено частиною першою статті 268 КУпАП і суд не може позбавити особу, яка притягується до відповідальності, можливості реалізувати ці права. Також зауважила, що у 2017–2020 роках були проблеми із відправленням поштової кореспонденції у суді, пов’язані із відсутністю поштових марок. Водночас суд постійно звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області зі службовими записками та листами-проханнями щодо забезпечення поштовими марками. У деяких справах матеріали про вчинення адміністративних правопорушень надходили вже із значним спливом строків, що об’єктивно унеможливлювало своєчасний розгляд. Стосовно закриття справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення щодо однієї і тієї ж особи з інтервалом в один місяць кандидат зазначила, що надати розгорнуту відповідь щодо цих справ не може через знищення адміністративних матеріалів. Стосовно закриття справ про адміністративні правопорушення з підстав «малозначності» вказала, що нею у трьох справах було застосовано звільнення особи від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП. До 17.03.2021 КУпАП передбачав можливість застосування статті 22 – звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, у провадженнях за вчинення адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Стосовно посилання ГРД на те, що чоловік судді працює тренером у мережі фітнес-клубів «Спортлайф» та має джерело доходу, яке підлягало відображенню в деклараціях, зазначила таке.
Мережа фітнес-клубів «Спортлайф» має офіційну сторінку в мережі «Інтернет», на якій зазначений повний список тренерів-партнерів, які працюють у всій мережі фітнес-клубів. Прізвище її чоловіка у цьому списку відсутнє. Немає також будь-якого його фото як тренера на сторінці клубу в місті Рівному, також на його особистій сторінці немає жодної реклами чи інформації про роботу як тренера, фото у фірмовому тренерському одязі чи з бейджиком тренера. Зазначила, що її чоловік ніколи не працював та не працює у мережі фітнес-клубів «Спортлайф», він є клієнтом клубу та має дійсний клієнтський абонемент.
Під час дослідження обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Левчук В.В. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Левчук В.В. набрала 708,2 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Левчук В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, питання про підтвердження її здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Левчук Віти Віталіївни вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Левчук Віта Віталіївна набрала 708,2 бала.
- Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Левчук Віти Віталіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
